Як зробити красиво

У Словенії все має бути красиво. Адже що ж сусіди скажуть? Саме тому всі словенці шанують красу. Тоді ніхто не подумає, що у нас щось негаразд

Анже Єреб,
виконавчий креативний
директор, BBDO Україна
і Центральна Азія

Колись мої предки, у році 400 н. е., вирушили на заробітки з Київської області в Римську імперію. І там залишилися. А як відомо, римська влада понад усе вшановувала красу і пильно стежила за порядком. Після римлян словенці, ймовірно, мали свою державу. Про тамтешню красу свідчать археологічні знахідки — прикраси, як безперечний доказ краси тих часів.

Потім майже 1500 років у Словенії порядкували німці. Вони мали своє особливе відчуття краси і успішно культивували його по всій території. Напевно, завдяки цим рокам Словенія і стала визнаною перлиною під Альпами.

Якщо у нас красивіше, ніж у сусідів,— то в нас все добре і нам можна позаздрити. Цей фактор і досі залишається основною рушійною силою краси. Скрізь квіти, підстрижені дерева та доглянуті газони. Ні огорож, ні сміття. Якщо розглядати дизайн як категорію у сучасні часи — наприклад, після Другої Світової війни, то дизайн уособлював архітектуру, промисловий дизайн, графіку і медійні візуальні комунікації.

Медійний та графічний дизайни до 1991 року концентрувалися в руках влади, фактично виконуючи роль пропаганди. Поряд із цим у 1980‑х роках з’явилася антипропаганда. Це візуальні комунікації, в яких порушувалися питання про правильність соціалістично-комуністичного пропагандного устрою. Тоді ж утворилося мистецьке об’єднання з неофіційною назвою Нове словенське мистецтво — Neue Slowenische Kunst (NSK) — з групою художників Irwin, музичним гуртом Laibach (якщо вам відома група Rammstein, то Laibach за 30 років до неї вже виконував свої хіти).

Доцільний приклад — постер, де художники зобразили нібито комуністичну ідеологію і довели, що вона нічим не відрізняється від нацистської. Постер був офіційно приурочений до святкування дня народження Йосипа Броза Тіто — Дня молодості (як, власне, називали його день народження).

Промисловий дизайн мав велике значення для Словенії, адже там було сконцентровано багато виробників легкої промисловості — виготовляли одяг і взуття, велосипеди, побутову техніку, меблі. А одним з найвідоміших дизайнів стали стільці дизайнера та архітектора Ніко Краля.

Ще один приклад крутого дизайну — телефон Фіттіпальді, названий на честь бразильського автогонщика, чемпіона Формули-1.

Закономірно, що сьогодні досить багато словенських продуктів отримують нагороди в усьому світі. Наприклад, побутові прилади Gorenje, відзначені багатьма нагородами Red Dot, а також будинки Riko. Можливо, ви також чули про відомі вихлопні системи Akrapoviĉ (Акрапович) для мотоциклів і автомобілів. І останнє, але не менш важливе: у Словенії є стартапи, орієнтовані на дизайн. Звісно, існує ще ціла купа цікавих дизайн-рішень, і про це можна написати книгу. Ще трохи про соціологічний і культурологічний аспекти: коли народжуєшся у красивій естетиці й в ній зростаєш — в твоїй голові та душі залишається відбиток. Словенці люблять красу. Нам соромно, якщо щось некрасиво. З іншого боку, в нас немає художніх шкіл. Мистецтво — це частина звичайної шкільної програми. Та все ж є одна престижна середня школа, де вивчають графіку і звідки випускають ремісників-графіків. А ще у Словенії тільки один архітектурний факультет — у Люблянському університеті. І туди надзвичайно складно потрапити. Ще складніше вступити до Академії образотворчих мистецтв. Там навчають на художників — не лише технічних спеціалістів, а саме художників. І ще один прекрасний факт — словенці багато читають, незважаючи на те, що книги дуже дорогі. Тут швидко перекладаються роботи світових авторів і видаються твори словенських письменників. До того ж для книг треба створити дизайн, а ще їх зверстати. У Словенії не можна займатися власною справою, якщо не маєш офіційної освіти.

Словенія завжди відкрита для нового: там проходять численні заходи, присвячені дизайну, різним видам образотворчого мистецтва, візуальним комунікаціям.