Екоцид вбиває не лише природу, але і загрожує життю людей. Не так очевидно, як ракети і бомби, але не менш масово.
Масштаб екозлочину
Коли говорять про екоцид Росії проти України, в першу чергу пригадують найочевидніший приклад: підрив дамби Каховського водосховища, який призвів до припинення роботи п’ятої за розміром в Україні ГЕС (та першою за розміром мілководдя).
Прямими наслідками руйнування стало загибель десятків (якщо не сотень) людей — точної інформації щодо втрат на окупованій територіях досі немає. Підтверджена, щонайменше, загибель 33 людей на правобережжі. Понад 40 осіб залишаються зниклими безвісті. Загалом затоплення торкнулося понад 16 тисяч жителів Херсонщини, які проживали в 80 населених пунктах області.
Було затоплено 600 квадратних кілометрів землі з середньою глибиною покриття водою 5,6 метра.
Для розуміння рівня катастрофи слід зазначити, що квадратура затоплення відповідає сумарному розміру шести європейських країн — Ватикану, Монако, Сан-Марино, Ліхтенштейну та Мальти. Під водою легко могли б опинитися такі європейські столиці, як Варшава чи Будапешт разом з передмістями.
ГЕС перекривають щоденні пікові навантаження
Побудована 70 років тому та цілеспрямовано зруйнована агресором, Каховська ГЕС входила у вісімку гідроелектростанцій України, які забезпечували балансування всієї національного енергосистеми. При тому, що гідростанції загалом забезпечували до 10% від усього виробництва електроенергії, а Каховська ГЕС близько 1%, вони покликані за лічені хвилини корегувати свої обсяги виробництва електроенергії. Таким чином, ГЕС перекривають щоденні пікові навантаження та утримують енергосистему від аварійних ситуацій, наприклад, при бомбардуваннях енергооб'єктів, тощо.
Якщо українська енергосистема героїчними зусиллями витримала втрату Каховської ГЕС, то екологія, комунальне та сільське господарство зазнало катастрофічних втрат.
Довгострокові збитки
Результатом підриву Каховської дамби стала втрата 35% об'єму усієї прісної води України. Міністерка захисту довкілля України Світлана Гринчук для порівняння зазначила, що ця кількість співвідносна з запасами питної води деяких країн Африки.
За неповними підрахунками збитки енерго- та гідровтрат становлять орієнтовно $14 млрд.
Безпосередньо в момент підтоплення було знищено врожаї у Херсонській та Миколаївській областях на суми кілька десятків мільйонів гривень.
На наступному етапі розпочалося критичне обміління Каховського водосховища, яке призвело до кліматичних змін всього регіону. Південь України — посушливий регіон. На Херсонщині обсяг річних опадів коливається між 350 та 450 мм. Крим має аналогічні показники: 300—500 мм на рік.
Сільське господарство Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей залишились без зрошувальних систем. Загалом зруйновано 31 систему зрошення. Найменше постраждала Дніпропетровська область, яка втратила приблизно 30% полів. Запорізької область має катастрофічні втрати у розмірі 74% зрошувальних полів, а Херсонщина зневоднена практично повністю на 94%.
Також мільйон людей мають проблеми з необхідною кількістю води для життя.
При цьому, за певних умов, може ситуативно поновитися підтоплення. Не в такому масштабі, як це відбулося в момент підриву дамби, але у досить небезпечному для людей і господарств.
Про рівень шкоди завданої економіці країни та якості життя людей свідчить наступний факт. У попередні десятиліття вода (зі зруйнованої Росією зрошувальної системи) робила регіон головним постачальником городини: тут вирощувалося до 80% усіх українських овочів і вагома частина винограду та фруктів.
Щодо шкоди екології (в симбіозі з економічною та соціальною), то її катастрофічний рівень ілюструє такий факт: рослинність в іригаційних районах південної Херсонщини та Криму вимерла на 85%.
Екоцид загрожує людям
Тенденція на зневоднення Криму, яка почалася з моменту його окупації у 2014 році, сягнула апогею у червні 2023. Більша частина Криму перетворюється на напівпустелю, непридатну для проживання людей. За експертною оцінкою фахівців близько пів мільйона жителів будуть змушені залишити домівки через непридатність до життя. І все це — прямий наслідок екоциду, який можна означити як екогеноцид.
У 1944 році геноцид татар у Криму відбувався шляхом примусового вивезення. Через 80 років ті ж агресори створюють умови для виселення можливо навіть більшої чисельності народу.
Причина смерті екологічна
Ще один приклад екокатастрофи в Криму показує, що йдеться не лише про життя тварин та рослинне різноманіття. Варто чітко усвідомлювати пряму залежність життя людей від екозлочинів.
Одним з багатьох прикладів того, як Росія жертвує екологією заради кровожерливих цілей, є випадок руйнування двох танкерів з мазутом у Керченській протоці. Це руйнування відбулося в наслідок шторму, але не було випадковим, оскільки стан та призначення суден завідомо створювали небезпечну ситуацію.
Загалом, за оцінкою Greenpeace у природний простір вилилося орієнтовно 6,5 тисяч тон мазуту. Площа смертоносного забруднення склала 400 км². Значна частина шкоди торкнулася Криму. Але окупаційна влада контролює витоки інформації, тому ми лише можемо екстраполювати данні, з іншої частини забруднення, яке припало на російську територію. З тієї частини деяка інформація просочилася у пресу.
Під час збору мазуту з пляжу помер 17 літній хлопець, а ще 146 людей за результатами збору мазуту звернулися з симптомами отруєння до лікарів, троє з них були госпіталізовані.
При цьому російській владі вдалося зібрати хіба що 10% розлитого пального, тобто переважна частина токсичного викиду продовжить завдавати шкоду. При цьому ймовірно влітку можливі нові інциденти впливу на здоров’я людей. (Щодо стану мешканців моря, то він взагалі катастрофічний, аж до загрози повного зникнення рідкісних видів).
Такі спровоковані чи спеціально організовані Росією події ще матимуть відкладені наслідки для української нації. Достатньо згадати хоча б те, що Міжнародна агенція по вивченню раку у 1988 році визначила важке пальне (зокрема мазут) як канцероген — провокатор захворювання.
Необхідно постійно на міжнародному рівні пояснювати та акцентувати: екоцид — це не просто про стан природи — йдеться про пряму небезпеку життю людей! СМІ звертають увагу лише на очевидні випадки: утоплення під час повені чи смерть від мазуту. Але екозлочини створюють десятки, якщо не сотні джерел погіршення здоров’я. Скорочення тривалості та падіння якості життя сотень тисяч людей внаслідок екозлочину проявляється не так швидко, але незворотньо.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV