Справа в тому, що в грудні 2017 року РФ і Туреччина підписали угоду про постачання російських комплексів ППО С-400. А на початку квітня цього року, незважаючи на заперечення США, які наполягали на постачанні своїх ракетних систем Patriot, остаточно з’ясувалося, що контракт Туреччини з РФ буде реалізований.
3 квітня віце-президент США Майк Пенс поставив Туреччину перед вибором: закупити системи С-400 або зберегти статус «важливого партнера» в альянсі. США вважають, що розгортання С-400 в Туреччині неприпустиме, а їх інтеграція з іншими озброєннями, зокрема з американськими винищувачами F-35, загрожує безпеці НАТО.
Той факт, що Туреччина відмовила США на користь Росії змусив багатьох коментаторів припускати наявність розколу в НАТО, інспірованого РФ. З моєї точки зору, такий підхід спрощує проблему і не сприяє виробленню дієвих заходів співробітництва України з альянсом.
І раніше Вашингтон і Анкара розходилися у питаннях щодо підтримуваних США курдських формувань в Сирії, які Туреччина вважає терористичними. Конфлікт навколо С-400 посилив ці протиріччя. Та й взагалі, це – аж ніяк не єдиний приклад напруженості між учасниками альянсу.
ЄС не згоден з рішеннями США про вихід з договору про ядерну програму Ірану, про перенесення американського посольства в Ізраїлі в Єрусалим, про визнання Голанських висот ізраїльськими. Держави ЄС не в захваті від рішення США припинити виконання Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності. США звинуватили Росію в створенні забороненої ракети, європейські союзники підтримали ці звинувачення, проте в міністерствах закордонних справ Німеччини і Франції висловили стурбованість радикальним рішенням США.