На тижні, коли Росія здійснила ще одну масштабну атаку безпілотниками та ракетами по цивільній енергетичній інфраструктурі України, українські депутати ухвалили закон, що може допомогти визначити майбутнє країни як одного з найбільших постачальників зеленої енергії до Європи. Під час історичного голосування український парламент зняв обмеження на експорт біометану, проклавши шлях до значного розширення виробництва екологічного газу в Україні.
Завдяки найбільшим сільськогосподарським угіддям в Європі, Україна має неперевершений потенціал біометану на всьому континенті. Країна не лише здатна виробляти обсяги, що могли б самостійно покрити еквівалент річного споживання природного газу європейською країною середнього розміру, вона також може зробити це за цінами, які є порівняно нижчими, ніж в інших країнах ЄС.
Хоча минулого року Україна ухвалила законодавство, яке регулює виробництво біометану, вона не змогла повністю реалізувати свій потенціал через обмеження, запроваджені на початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. Відразу після початку війни українські політики запровадили загальну заборону на експорт природного газу, побоюючись, що країна залишиться без поставок, щоб у споживачів було світло та опалення.
Хоча ця заборона була розроблена щодо природного газу, обмеження воєнного часу поширилися і на біометан, оскільки він приблизно дорівнює природному газу за якістю. Як наслідок, багато компаній, які інвестували у виробництво біометану з біомаси, були змушені призупинити виробництво або відкласти інвестиції, оскільки не змогли отримати доступ до прибуткових європейських ринків.
Український парламент зняв обмеження на експорт біометану
Після зняття обмежень компанії, що виробляють біометан, планують експортувати перші обсяги до Німеччини вже у травні. Очікується, що Україна розробить власні гарантії походження, узгоджені з ЄС, що продемонструють відповідність критеріям сталого розвитку Європейського Союзу. Потім ці гарантії будуть пов’язані з Єдиною базою даних ЄС щодо біопалива (UDB), ставши частиною єдиного ринку ЄС. Хоча цей процес може зайняти два роки, українські компанії, які бажають розпочати експорт негайно, зможуть зробити це, надавши узгоджені з митницею сертифікати відповідності або докази сталості.
Ентузіазм України щодо біометану допоможе країні ще більше відійти від колишньої залежності від імпорту російського газу та вугілля. Важливо те, що цей перехід до зеленої енергетики також сприятиме зусиллям України з монетизації своїх сільськогосподарських ресурсів у спосіб, що принесе користь як місцевим виробникам, так і європейським споживачам.
Зараз п’ять заводів з переробки біометану готуються виробити та експортувати цього року 77 млн кубометрів. Очікується, що в 2025 році у промислову експлуатацію введуть ще десять заводів, що майже подвоїть виробництво. Оскільки великі міжнародні клієнти зацікавлені в отриманні більшої кількості біометану з України, очікується, що виробництво може бути ще збільшене, аби покрити 20% потреб ЄС у біометані (а це 35 млрд кубів) до 2030 року. За 20 років річний видобуток в Україні потенційно може зрости приблизно до 22 млрд кубометрів, що є одним із найвищих очікуваних рівнів у Європі.
Значною мірою успіх української біометанової галузі залежить від її здатності експортувати пальне до Європи. Згідно з чинним законодавством, Україна не субсидує внутрішнє виробництво, а це означає, що воно життєздатне лише за умови експорту в країни, які мають схеми фінансової підтримки. Окрім цього, існує також низка проблем, пов’язаних із потенційним супротивом з боку європейських фермерів, які можуть побоюватися української конкуренції.
Після запровадження регулювань воєнного часу, що полегшують доступ України до ринків ЄС, фермери в ряді країн ЄС наполягають на посиленні контролю за імпортом української сільськогосподарської продукції. Це змушує європейських політиків боротися із внутрішньою опозицією аграрного сектора, водночас продовжуючи підтримувати Україну в боротьбі з Росією. Оскільки виробництво біометану є галуззю, що розвивається, політики України та ЄС мають можливість знайти взаємопривабливі рішення, здатні полегшити вихід України на єдиний європейський ринок, готуючи фермерів до чесної конкуренції.
Найважливішим і найнагальнішим викликом, з яким стикається Україна, є російська загроза її енергетичній інфраструктурі. Серія російських ракетних і ударів безпілотників наприкінці березня стала найбільшою концентрованою атакою на українську енергетичну інфраструктуру з початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. І це — на додачу до величезної шкоди, якої вже зазнала енергетична інфраструктура України за останні два роки. Нові українські біометанові заводи будуть розосереджені по всій країні, але вони не будуть повністю захищені від подібних ударів.
Щоб захистити інфраструктуру країни та допомогти Європі отримати чисті джерела енергії, Україні терміново потрібні додаткові системи ППО у великих кількостях. Нездатність діяти поставить під загрозу більше життів українців, а також може підірвати шанси Європи отримати конкурентоспроможну зелену енергію.
Переклад NV
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Atlantic Council. Републікацію повної версії тексту заборонено.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV