«Шанс реабілітуватися в очах дітей». CNN дізнався, як Третя штурмова проводить рекрутингову кампанію серед ув’язнених

У репортажі сказано, що командир батальйону Дмитро Кухарчук говорить тихо, але твердо. Тримаючи свої татуйовані руки за спиною, він розповідає засудженим про свій досвід боротьби за Україну в Бахмуті та Авдіївці.

34-річний Кухарчук намагається набрати у в’язниці в центрі України фізично міцних, здорових і вмотивованих ув’язнених у свій підрозділ — 3-тю окрему штурмову бригаду.

«Це буде нелегко. Але коли ви приходите до нас, ви приходите в сім'ю», — каже він чоловікам, пояснюючи, що в бригаді не буде спеціальних «штрафних» підрозділів.

За його словами, набрані ув’язнені будуть інтегровані в наявні батальйони.

Деякі з них уважно слухають, інші посміхаються.

Але навіть ті, хто посміхається, починають звертати увагу, коли починає говорити колега Кухарчука. Цей чоловік, який попросив журналістів називати його тільки за позивним Дато з міркувань конфіденційності, один із них.

У репортажі сказано, що більшу частину свого життя він провів за ґратами. Засуджений за різні злочини, він тричі тікав із в’язниці і був достроково звільнений у лютому 2022 року, відсидівши 31 рік. Він вступив до лав ЗСУ всього через кілька годин після того, як Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.

За словами журналістів, 58-річний Дато викликає повагу у слухачів. Його голос «прорізає двір», і коли він робить паузу, «тиша стає важкою». Десятки ув’язнених стежать за кожним його словом. Одні стоять у дворі, інші висовуються з вікон своїх камер. Його мова пересипана тюремним сленгом. Він говорить про честь, обов’язок і репутацію.

«Це ваш шанс реабілітуватися в очах ваших дітей», — сказав Дато.

До бригади не беруть тих, кому понад 50 років, у кого є серйозні проблеми зі здоров’ям або хто фізично не готовий. А ось сиротам одразу віддають перевагу.

Кухарчук розповів, що сироти, які мали важке дитинство і які звикли виживати та долати труднощі, зазвичай досягають хороших результатів в армії.

Після кожної співбесіди ув’язнені тиснуть руки вербувальникам. Ті, кого обрали, заповнюють документи і чекають подальших вказівок.

Із правил є винятки. У одного з ув’язнених поганий зір, і Дато з Кухарчуком спочатку не наважуються взяти його на службу. Але після короткої бесіди вони погоджуються.

«Зір можна виправити. Мотивація важливіша за зір», — сказав Дато.

Мобілізація ув’язнених в Україні

8 травня Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт № 11079−1, який дає змогу деяким категоріям ув’язнених мобілізуватися до лав ЗСУ. Вони можуть це зробити тільки після рішення суду і добровільно. Мобілізувати не можуть засуджених за тяжкі умисне вбивство, зґвалтування, сексуальне насильство, за злочини проти основ національної безпеки тощо.

У партії Слуга народу уточнили, що вступити до ЗСУ не зможуть засуджені корупціонери і люди, які обіймали особливо відповідальні посади, зокрема, депутати і міністри.

В ув’язнених, яких потенційно можуть мобілізувати, має залишатися не більше трьох років до закінчення терміну їхнього покарання.

За оцінкою голови фракції Слуга народу Давида Арахамії, потенційний мобілізаційний ресурс серед ув’язнених в Україні — 15−20 тисяч осіб, однак контракт підпишуть орієнтовно кілька тисяч людей.

17 травня заступниця міністра юстиції Олена Висоцька заявила, що майже 5 тисяч засуджених погодилися із ухваленням закону про умовно-дострокове звільнення шляхом укладання контракту на військову службу.