Впевненість без сумніву — це слабкість.
У моїй групі на програмі Executive MSc Behavioural Science — керівники глобальних компаній, радники урядів, науковці, які рухають світи. Їхній досвід можна міряти сторіччями, а за експертністю — рівень кількох Нобелівських премій.
Найбільше мене вразило те, що їхня впевненість тиха. Не демонстративна й не категорична. Вона проявляється у здатності сумніватися — у власних знаннях, рішеннях, навіть переконаннях.
Ключ у балансі
Впевненість — це паливо. Вона допомагає презентувати ідеї, вести переговори, відстоювати позицію, створювати нове. Дослідження показують: люди з більшою впевненістю мають більше шансів бути почутими та впливати.
Але є й зворотний бік — overconfidence bias. Ми переоцінюємо досвід, прогнози, недооцінюємо ризики й ігноруємо альтернативи. Так народжуються стратегічні провали.
Хибна впевненість каже: «Я не помиляюся».
Справжня каже: «Я настільки цінний, що можу витримати сумнів і перевірити себе ще раз».
Сумнів не робить слабшим. Він робить сильнішим — якщо спирається на внутрішню стійкість і самоцінність. Це і відрізняє тих, хто грає роль лідера, від тих, хто ним є.
Ключ не у зменшенні впевненості, а в балансі:
- розвивайте самоцінність і стійкість;
- перевіряйте себе на упередження надмірної впевненості;
- слухайте різні перспективи.
Справжня сила — у здатності поєднувати впевненість із сумнівом.
У непередбачуваному світі остерігайтеся тих, хто надто впевнено говорить: «Я точно знаю».
Текст публікується з дозволу авторки
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
Більше блогів тут