Гадаю, доволі часто. Медіа, блогери, знайомі і найближчі нам люди постійно щось стверджують та аргументують зі згаданою впевненістю. Наприклад, розповідають про те, хто винен в прориві каналізаційної труби в сусідньому будинку, чому зросли ціни на картоплю, чи яка справжня мета дій ЗСУ на Курщині.
До речі, розмови про війну та все що її оточує особливо багаті на твердження, які їхні автори вважають стовідсотково істинними чи хибними. Проте наскільки, насправді, ми можемо бути впевненим у тому, про що стверджуємо?
Наприклад, чи можете ви бути певні в тому, що ваш головний біль є наслідком перевтоми, як ви це пояснили колезі, а не симптомом якогось захворювання чи зумовлений ще якоюсь причиною? Або ж чи дійсно ви впевнені в тому, що завтра прийдете на зустріч з партнером, про яку йому пообіцяли? Зрештою, чи маєте ви 100% певність у тому, що президенство Трампа матиме кепські наслідки для України, про що сьогодні впевнено заявили в розмові з випадковим співрозмовником у маршрутці?
Читаючи таку постановку питань, більшість із вас відповість, що, звичайно ж, не можна бути повністю впевненим у істинності подібних тверджень. Проте ця відповідь, швидше за все, буде зумовлена тим, що ви здогадуєтесь, що автор цих рядків щось задумав і тому, виявляєте завбачливу обережність. Коли ж подібні твердження зустрічаються в «природних умовах», то ця обережність кудись зникає і ви вже безапеляційно стверджуєте те, про що не можете мати певності, яка вартує такої безапеляційності.
В більшості висновків можна бути впевненими лише з деякою ймовірністю
Бодай трохи задумавшись над тим, що ми говоримо та доводимо щодня, легко помітити, що в більшості своїх висновків ми можемо бути впевнені тільки з деякою ймовірністю. Водночас, незважаючи на цей доволі очевидний факт, наші розмови, шпальти медіа, заяви офіційних осіб переповнені твердженнями, автори яких, здається, зовсім не сумніваються в їхніх істинності. Однією з причин цього є те, що більшість із нас перебуває в полоні бінарної логіки, яка має тільки дві оцінки для кожного твердження: правда чи неправда. Саме цими категоріями ми звикли оцінювати свої висновки та думки інших людей, ігноруючи той факт що, здебільшого, можем бути впевненими в їх істинності чи хибності тільки з певною ймовірністю.
Насправді, слово «ймовірно» здатне стати одним з найкорисніших слів у вашому лексиконі. Коли мене запитують, як можна швидко покращити якість мислення, то відповідь звучить наступним чином: частіше вживайте зі своїми висновками та твердженнями слово «ймовірно». А ще краще, додавайте до них відсоток, який виражає міру вашої впевненості у їхній істинності. Наприклад: «Я на 90% впевнений в тому, що президенство Трампа нічого доброго Україні не принесе», або ж «Я на 70% певна, що каву на мій робочий стіл розлила та руда вертихвістка, яка тепер працює помічницею директора».
До речі, якщо поглянути на сторінки сучасних наукових робіт, що присвячені людському мисленню, то там вже досить давно йдеться про своєрідну революцію в підході до його розуміння. Дослідники стверджують, що оцінювати його роботу та висновки варто не в категоріях правди/неправди, а з допомогою ймовірнісного підходу. Для прикладу, спробуйте уважно прислухатись до своєї інтуїції оцінюючи істинність якогось висловлювання: часто ви зауважите, що відчуваєте певну міру певності у його істинності. Тобто ваш розум, насправді мислить у категоріях ймовірностей, а ви, натомість, нерідко заважаєте йому, намагатись штучно запхати кожну думку в категорію однозначно правильної чи неправильної.
Тому, наступного разу, почувши як ваш сусід стверджує, що причиною його проблем зі спиною є «нерви», не спішіть йому заперечувати, а запитайте себе, наскільки ймовірно, що він неправий. Якщо, нехай, навіть ваша впевненість вартуватиме 90%, то це все ж не 100%, отож, не варто повністю відкидати цей висновок, демонструючи своїм виглядом зневажливе ставлення до слів свого співбесідника. Або ж, запевняючи свого партнера, що інвестиції в іспанську нерухомість є вдалим рішенням, запитайте себе, наскільки ви впевнені в правдивості цього твердження. Якщо вона, скажімо, вартує 70%, то трохи збавте оберти і повідомте йому цю цифру. В такий спосіб ви не тільки матимете більш виважений вигляд, але й створите гарне підґрунтя для кращих рішень. Гадаю, що якби такий тип мислення був більш поширеним, то дебати, які точаться навколо нас, були б менш затятими, а наші висновки та рішення — більш раціональними. Ймовірно, звичайно ж…
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV