В Ірані заявили про припинення збагачення урану на всіх об'єктах у країні

«В Ірані немає незадекларованого збагачення урану. Усі наші об'єкти знаходяться під гарантіями та контролем [МАГАТЕ]. Зараз збагачення не проводиться, оскільки наші об'єкти — наші об'єкти збагачення — були атаковані», — відповів Арагчі на запитання журналіста AP щодо ядерної програми країни після бомбардування Ізраїлем і США її збагачувальних установок у червні.

Водночас Арагчі, відповідаючи на запитання про те, що потрібно, щоб Іран продовжив переговори із США та іншими країнами, наголосив, що позиція Ірану щодо ядерної програми залишається «чіткою». Міністр зазначив, що Іран має «незаперечне право» на збагачення урану і продовжуватиме ним користуватись.

«Право Ірану на збагачення урану, на мирне використання ядерних технологій, включно зі збагаченням, є незаперечним. Ми маємо це право і продовжуємо ним користуватися, і ми сподіваємося, що міжнародна спільнота, включно зі Сполученими Штатами, визнає наші права і зрозуміє, що це невід'ємне право Ірану, і ми ніколи не відмовимося від наших прав», — зазначив Арагчі.

На початку листопада президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив, що країна відновить свої ядерні об'єкти, водночас підкресливши, що Тегеран «не має наміру створювати ядерну зброю».

22 червня США завдали авіаударів по трьох ядерних об'єктах на території Ірану, зокрема, по заводу Фордо, об'єктах у Натанзі та в Ісфахані, де відбувалося збагачення урану. Президент США Дональд Трамп заявив про знищення цих цілей.

24 червня телеканал CNN із посиланням на дані розвідки написав, що авіаудари США не знищили ключові елементи ядерної програми Ірану, а, ймовірно, лише призупинили її на кілька місяців.

Ядерна програма Ірану: коротко

У 2015 році Іран і шість світових гравців — США, Велика Британія, Росія, Франція, Китай і Німеччина разом із ЄС — підписали угоду, яка передбачала: Тегеран згортатиме свою ядерну програму в обмін на зняття економічних санкцій.

Однак уже 2018 року президент США Дональд Трамп оголосив про вихід Вашингтона з цієї домовленості та запустив стратегію «максимального тиску», наклавши нові санкції, щоб примусити Іран до поступок.

Після розриву угоди Тегеран відновив виробництво урану. За час каденції Джо Байдена, як писав Axios, іранська ядерна програма помітно просунулася вперед. Адміністрація Байдена намагалася через непрямі переговори відновити угоду, проте наприкінці 2022 року процес зупинився.

США тоді заявили, що Іран висуває «невиправдані» вимоги, пов’язані з розслідуванням МАГАТЕ слідів урану, знайдених на недекларованих об'єктах. Після цього у Вашингтоні зазначили, що відновлення угоди більше «не стоїть на порядку денному».

Під час другого терміну Трамп знову активізував політику «максимального тиску». Попри кілька раундів переговорів, нової угоди сторони так і не підписали. А після ударів США по іранських ядерних об'єктах Тегеран остаточно відмовився від ідеї відновлення переговорів.

28 червня віцеспікер іранського парламенту Хамід Реза Хажі Бабаї заявив, що Іран більше не допускатиме генерального директора Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаеля Гроссі до інспекцій своїх ядерних об'єктів і не дозволить встановлення камер спостереження на цих об'єктах.

Зі свого боку представниця Держдепартаменту США Теммі Брюс засудила рішення Ірану припинити взаємодію з МАГАТЕ.

21 вересня Вища рада нацбезпеки Ірану заявила про припинення співпраці з МАГАТЕ після «необдуманих» кроків Великої Британії, Франції та Німеччини щодо ядерної програми.