Партія зброї

Поки на сході йде війна, держконцерн Укроборонпром увійшов у сотню найбільш успішних торговців зброєю в світі. Тепер Київ має намір ще й наростити експорт озброєння

Галина Корба

.

.

Шум верстатів, крики робітників і рівні ряди новеньких танків і бронетранспортерів — на Київському бронетанковому заводі звичайний робочий ранок. З тих пір, як в країні йде війна, тут повним ходом готують техніку для потреб українських військових. І не тільки. Танкам Т-72УА1 — старим радянським Т-72 української модифікації, — які виблискують свіжопофарбованою бронею,  побачити Донбас не доведеться. Зовсім скоро вони відправляться в Ефіопію згідно з контрактом на $100 млн, укладеним ще в 2011 році.

Незважаючи на військові дії на сході країни, експорт озброєнь Україна скорочувати не стала. За підсумками минулого року країна, як і раніше, увійшла в десятку найбільших експортерів зброї за версією Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), посівши в рейтингу дев'яте місце. Більше того, державний концерн Укроборонпром, до складу якого входить більше ста підприємств, і зовсім поліпшив свої показники: за підсумками 2014 року він вперше в історії увійшов у сотню найбільших оборонних компаній світу за версією американського видання Defense News. Його місце в цьому списку — 92‑е.

Такий прорив концерну пов'язаний не тільки з небувалим внутрішнім оборонним замовленням, але і з безперервним експортом. Минулого року в порівнянні з довоєнним 2013‑м продажі української зброї від Укроборонпрому незначно впали з $708 млн до $664 млн. Але вже в 2015‑му кількість укладених контрактів зросла на третину від рівня 2012-2013 років. Один лише Укрспецекспорт — головна компанія концерну, відповідальна за продаж озброєнь,— у першому півріччі 2015‑го збільшив чистий дохід на 98% (до 713 млн грн) у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Але в цього успіху, за словами експертів, є і зворотна сторона. Укроборонпром не просто продає зброю за кордон — він постачає іноземним замовникам кращі зразки вітчизняних озброєнь. При цьому якість техніки, яку відправляють українським військовим у зону АТО, часто залишає бажати кращого. І хоча влада неодноразово запевняла, що країна не експортує зброю, яка необхідна для її Збройних сил (ЗСУ), за один тільки 2014‑й офіційний Київ передав іноземним замовникам 23 танка, 28 БТР і десятки тисяч одиниць стрілецької зброї.

У березні цього року Любомиру Ференсу, автору численних розслідувань про корупцію в Укроборонпромі, журналісту проекту Слідство.Інфо, вдалося зняти колону нових БТР-3Е1 і БТР-3РК, які призначалися для експорту в Таїланд, а зовсім не для потреб АТО. “По телевізору ми нібито працюємо тільки для фронту, але зброя експортується,— зазначає Ференс.— І якщо Україна посідає такі високі місця в міжнародних рейтингах експортерів зброї, значить, йде подвійна гра".

Українські експерти до міжнародних рейтингів ставляться скептично. За їхніми даними, країна знаходиться скоріше в середині другої десятки експортерів зброї. Але і цей результат все одно досить вагомий, враховуючи, що понад 20 років однією з найбільш значних статей торгівлі були так звані надлишки — законсервована техніка радянської армії.

Після початку військових дій на сході ситуація змінилася: продаж надлишків припинили і відмовилися від торгівлі з найбільшим партнером в цій області — Росією. Україні довелося переорієнтуватися на інші форми експорту й інші ринки.

За даними Укроборонпрому, замістити експорт в РФ поки вдалося лише наполовину. Але в концерні впевнені — найближчим часом про північного сусіда можна буде взагалі забути, розвинувши торгівлю з іншими клієнтами.

Україна вже скористалася міжнародними санкціями проти Росії, ставши потужним конкурентом на багатьох ринках, де північний сусід раніше відчував себе практично монополістом. Зокрема, на китайському та індійському. “Радянської техніки у світі дуже багато. Ті, хто раніше замовляв продукцію в Росії, намагаються зараз злізти з російської голки",— розповідає Денис Гурак, заступник гендиректора Укроборонпрому із зовнішньоекономічної діяльності. Мовляв, мало хто може відремонтувати, наприклад, радянський винищувач МіГ-29 — це унікальний товар. Тому всі, у кого є подібні літаки,— а це десятки країн у світі — можуть прийти до українців, щоб їх ремонтувати.

В цілому постачання готової техніки — лише одна п'ята українського експорту, і то більшість озброєнь експортується за контрактами 2008-2009 років. Все інше — це якраз послуги з модернізації та ремонту, а також постачання запчастин і наукові розробки.

Найбільшою популярністю на зовнішніх ринках користується українська бронетехніка, ракетна техніка і військова авіація, зокрема військово-транспортна авіація державного підприємства "Антонов".

Українську зброю купують країни Азії, Близького Сходу, Африки та Латинської Америки. Але після того, як Україна перестала продавати зброю РФ, за даними SIPRI, найбільшим покупцем за останні чотири роки став Китай. Постачання туди склали 22% від загального експорту вітчизняної зброї.

“В основному ми експортуємо в Китай наукові розробки в авіації та інших галузях, де ми сильні. Наприклад, вони просять продумати новий авіадвигун або складну електроніку",— пояснює Гурак.

Крім того, саме з Піднебесною у 2009 році Київ уклав один з найбільш масштабних контрактів в історії оборонно-промислового комплексу (ОПК): за $315 млн Україна має побудувати чотири малих десантних кораблі на повітряній подушці проекту 958 Бізон. Два — на місці, ще два — в Китаї. Перший корабель передали Пекіну в травні 2013 року, другий спішно відправили замовнику від кримських берегів у березні 2014‑го, напередодні анексії півострова.

Ще один великий клієнт України — Таїланд, який замовив у Києва велику партію танків Т-64 БМ Оплот. Крім цього, в 2006‑му і 2011‑му ця держава уклала контракти на постачання 233 українських бронетранспортерів БТР-3Е1 на суму близько $270 млн.

Правда, 11 тайських БТР в минулому році урочисто передали Нацгвардії, але в цілому контракт продовжує виконуватися.

.

“Краще йде чужим, а найгірше — своїм. Чи не тому, що експортні контракти набагато вигідніші, адже там є можливість заробити більше на комісійних, та ще й у доларах",— нарікає журналіст Ференс.

Але експерти виступають проти перенаправлення експортної продукції на потреби ЗСУ. Мовляв, відмовитися від поставок за вже укладеними контрактами найчастіше неможливо без істотної шкоди для репутації. "Потрібно розуміти, що якщо ми зараз вилучаємо танки з експортного контракту, то тим самим підриваємо відносини з замовниками",— пояснює Сергій Згурець, директор інформаційно-консалтингової компанії Defence Express. А шукати нові ринки на тлі невиконання колишніх контрактів дуже складно.

ПРОДАВЕЦЬ: Денис Гурак,
заступник голови Укроборонпрому,
сподівається на приріст українського експорту
озброєнь найближчим часом

Обмежують маніпуляції з експортною технікою і відносини з партнерами. Для комплектації українських БТР використовують двигуни з Німеччини, яка вимагає сертифікат кінцевого споживача. Спрямування ж таких БТР в АТО може поставити під загрозу подальшу співпрацю з німцями або взагалі обірвати її, впевнений Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння.

Крім того, зазначають військові експерти, деяке озброєння, яке виробляється на експорт, занадто технологічне. Приміром, на відміну від танків Т-64БМ Булат, які активно використовують ЗСУ, їх модернізований аналог Т-64 БМ Оплот танкістам потрібно освоювати на полігонах не менше півроку.

Скорочення експорту небажане ще і в стратегічних цілях. По-перше, продажі зброї забезпечують надходження валюти, яка необхідна для закупівлі імпортної продукції для тієї ж української армії. По-друге, експорт дає поштовх машинобудуванню і розвитку економіки в цілому. По-третє, він відкриває перед Україною й інші можливості, наприклад спільне будівництво інфраструктурних об'єктів — портів і заводів.

Передбачуваність на міжнародному ринку озброєнь в перспективі дозволить Україні задовольнити свої потреби. Зараз країна активно імпортує високотехнологічні комплектуючі: оптичну техніку, в тому числі тепловізори, засоби зв'язку, електронної розвідки, а також контрбатарейні радари і снайперські гвинтівки з бронебійними патронами.

Щоб укомплектувати ЗСУ тепловізорами, краще їх робити на місці, говорить Гурак. Для цього добре б створити спільне оборонне підприємство з іноземцями, що мають необхідні технології. За його словами, Україна вже вийшла на фінальну стадію реалізації подібного проекту за участю турецьких партнерів.

.

З упинятися на досягнутому, а тим паче скорочувати експорт, влада не має наміру. У травні президент доручив Укроборонпрому зробити так, щоб країна увійшла в п'ятірку найбільших експортерів зброї у світі. У концерні визнають: на виконання цього завдання потрібні роки. Але вже наступного року тут обіцяють наростити експорт за рахунок нових контрактів.

Шансів досягти нових висот концерну додає той факт, що в цьому році до його складу включили держпідприємство Антонов — флагман українського літакобудування. Підприємство не тільки додасть українському ОПК виробничої потужності, але ще й збільшить надходження від експорту — навіть на тлі нинішньої кризи Антонов завершив перший квартал 2015‑го з чистим доходом у 947 млн грн.

Вже зараз у літакобудівників є кілька підписаних контрактів з будівництва повітряних суден — а це продукція з високою доданою вартістю. "Відповідно, у загальному кошику це забезпечить нам істотний приріст експорту",— прогнозує Гурак.

Щоб досягти реальних успіхів, мало включати до складу концерну все нові й нові підприємства, кажуть експерти. Потрібно переключитися з продажу надлишків на виробництво готової, якісної, конкурентоздатної продукції, а головне — побороти корупцію.

За останній рік Укроборонпром десятки разів ставав фігурантом корупційних скандалів і об'єктом критики через неоднозначність кадрових призначень. Яскравим прикладом цього стало призначення Романа Романова, колишнього керівника херсонського автосалону і голови херсонського передвиборного штабу Петра Порошенка, гендиректором Укроборонпрому.

Перспективи України на світовому ринку озброєнь величезні, впевнені експерти. І, як не дивно, саме війна може допомогти країні вийти на новий рівень у цій сфері. “Якщо вище керівництво буде послідовним, Україна стане країною, в якій буде озброєння, апробоване реальною війною,— впевнений Бадрак.— Отже, експортний рівень нашої зброї буде тільки зростати".

.