Винесли софт із хати

Завдяки своїм IT-фахівцям, які працюють сьогодні на західних замовників, Україна за 10-15 років може перетворитися із сировинного придатка на найбільший технологічний центр світу

Андрій Юхименко,
Вадим Макеєв

За радянських часів діти мріяли стати космонавтами, у перші пострадянські роки — бандитами, а тепер — айтішниками. Абсолютно логічний вибір: зарплати програмістів у кілька разів перевищують за розміром середню в країні, вони можуть працювати на компанії світового рівня і отримувати виплати у валюті. Така робота ще й цікава: фахівці з України сьогодні розробляють програмне забезпечення для найскладніших медичних приладів, військової техніки та автомобілів майбутнього.

Усе це привело до IT-сфери сотні тисяч працівників. І вони стали вагомим чинником для всієї країни: на тлі загального спаду економіки й експорту постачання українського програмного коду за кордон тільки зростає. Понад три чверті його обсягу становить аутсорсинг, або написання комп'ютерних програм для зарубіжного замовника. Список останніх довгий і вражаючий, в нього потрапили такі гіганти, як Volvo, Scandinavian Airlines, IBM та багато інших. А ряд світових лідерів в різних галузях, зокрема компанії Aricent, Boeing, Ericsson, Huawei, Oracle, Siemens і Teleperformance, обрали Україну для своїх науково-дослідних робіт.

Усе це дає українським програмістам і IT-компаніям новий і передовий досвід, засоби і можливості для розвитку. Якщо на додаток до цього влада створить у країні сприятливі умови, то галузь стане новим локомотивом економіки.

Зовсім нещодавно IT-компанії удостоїлися уваги на найвищому рівні: з їх представниками зустрівся президент Петро Порошенко. За підсумками глава держави написав на своїй сторінці у Фейсбуці, що галузь дає 3% ВВП країни і останнім часом створила 15 тис. нових робочих місць із зарплатою в $2 тис. на місяць. А тому потребує всілякої підтримки.

Сама зустріч була організована через те, що особливої підтримки з боку влади немає. Але навіть це не заважає IT-компаніям почуватися досить комфортно.

Сьогодні в цій сфері працюють від 90 тис. до 110 тис. осіб. І їх кількість щорічно збільшується на 15-20 тис. Ця армія програмерів в 2015‑му продала за кордон свої послуги на суму $2,1 млрд, що на 17% більше, ніж було роком раніше. Як зазначив Нацбанк у своєму інфляційному звіті, IT — єдиний вид експортних послуг України, що незмінно зростає протягом багатьох років. Аналогічний показник всієї країни лише за минулий рік знизився на 16,9%, до $12,4 млрд.

“Раніше IT-галузь зростала зі швидкістю 20-30% на рік. Я думаю, що такі цифри цілком реалістичні й у майбутньому",— каже Ігор Бєда, керівний директор IT-компанії GlobalLogic в Україні.

Якщо ці прогнози справдяться, то до 2020 року обсяг експорту софту з України перевищить обсяги постачання на зовнішні ринки продукції металургів. І програмісти стануть №2 за цим показником, поступаючись лише аграріям.

Але подібна потішлива статистика — лише один бік медалі. Інший — внутрішній ринок — не блищить так яскраво. За словами Віталія Нужного, керівного директора IT-компанії Luxoft Ukraine, обсяг продажів програмних продуктів в Україні в десятки разів менше, ніж за кордон.

Головним драйвером зростання в IT-індустрії служить так зване аутсорсингове програмування — створення програмних продуктів для зарубіжного замовника. За даними НБУ, минулого року на таку роботу припало 79% ($ 1,67 млрд) від усього обсягу поставчання IT-послуг за кордон.

За словами Володимира Бека, голови IT-комітету Європейської Бізнес Асоціації, ще з моменту зародження українського програмування як бізнесу на початку 1990-х гідну компенсацію за послуги вітчизняних фахівців пропонували лише закордонні замовники. Причому вони завжди платили у твердій валюті.

Крім того, основні світові споживачі IT-послуг сьогодні сконцентровані у Північній Америці та Західній Європі: на їхню частку припадає відповідно 41% і 31% усіх світових витрат у цій сфері. Частка ж країн Центральної та Східної Європи — лише 2,2%, каже Олександр Медовий, засновник компанії AltexSoft.

"Обсяг внутрішнього ринку поки що в процесі зростання, а IT-послуги переважно легко масштабуються. І компанії зацікавлені в глобальних ринках, що мають потенціал для розвитку",— пояснює Юрій Антонюк, директор однієї з найбільших аутсорсингових компаній країни EPAM Systems Україна.

IT-компанії з R&D офісами в Україні потрапили в міжнародний щорічний рейтинг найкращих аутсорсерів - The 2016 Global
Outsourcing 100. Оціночна вартість ринку на кінець 2015 року становила $2,5 млрд, а до 2018 року очікується $18 млрд.

“Попит визначає пропозицію. І не секрет, що набагато простіше розвивати бізнес у секторі на зрості, де потреби знову з'являються та зростають",— каже Олександр Харбан, гендиректор компанії SimCorp в Україні.

Така робота ще й розширює горизонти розробника. За словами Ігоря Бєди, більшість успішних компаній, наприклад в Ізраїлі, також націлені на глобальний ринок. Саме із землі обітованої у світ ступив популярний редактор Magisto, над яким працювали також українські інженери з GlobalLogic. Тепер цим продуктом користуються понад 80 млн осіб.

СПРАВА В ПОПИТІ: Володимир Бек, голова IT-комітету Європейської Бізнес Асоціації, каже, що основи роботи на експорт закладені ще в 1990-х

А програмне забезпечення, створене українцями з компанії Luxoft, сьогодні встановлене в 10 млн автомобілів у всьому світі.

Якби можливостей виходу на світовий ринок не було, вітчизняні програмісти просто розгубили б потенціал. “Україна сьогодні — це один з найбільших центрів зосередження талантів у Європі,— упевнений Тарас Вервега, член ради директорів компанії SoftServe.— Конкуренція за наших фахівців іде не між Києвом, Львовом і Дніпром, а між Києвом та Нью-Йорком і Лондоном".

Відсутність на батьківщині завдань високого рівня штовхає українські компанії до моделі так званого кластерного розвитку, яка стимулює програмістів працювати в Україні. “Ми створюємо середовище, де навчаємо фахівців, вони напрацьовують практичний досвід,— говорить один із Luxoft.— А потім можуть застосувати себе де завгодно. Наприклад, створити популярні зараз стартапи". Але всі актуальні знання програмісти отримують, виконуючи проекти на експорт.

То, що багато західних софтверних компаній та замовників дивляться в бік українських програмістів, для учасників ринку виглядає природним. Адже в країні ще з часів Радянського Союзу залишилася добра технічна школа і високий рівень інженерно-математичної освіти. Вона, за словами експертів, вчить алгоритмічному мисленню та стає хорошою базою для майбутніх програмістів. "У принципі, у світі не так багато країн, де є настільки гарна фундаментальна освіта",— каже Нужний.

Подібна база, за його словами, дозволяє українським компаніям конкурувати навіть з такими монстрами аутсорсингу, як Індія, незважаючи на те, що в цій азійській країні працює 2,5 млн програмістів, які займають дві третини світового ринку.

Боротися з індійцями за клієнтів складно, але, як вважає Нужний, можливо. Серед переваг українських компаній він називає той факт, що на обох берегах Дніпра більше фахівців рівня senior, тобто інженерів-розробників з досвідом роботи 5-10 років, яким можна доручити складні розробки. “У нас вони складають до половини від загальної кількості працівників. А в Індії — від сили 15%",— каже керівник Luxoft.

Крім того, підтримує українців і менталітет. “Українці — трудоголіки: ми досить відповідально ставимося до завдання та не боїмося сказати, якщо щось зробити нереально. Індійці зазвичай погоджуються, а потім не можуть виконати роботу вчасно",— продовжує Нужний.

Зрештою, Україна розташована у двох годинах льоту від країн Західної Європи і займає сусідній до основної частини ЄС часовий пояс. Все це робить співпрацю простішою.

А ще в рукаві українців захований козирний туз — ціна. "Витрати у нас нижчі, ніж у розвинених європейських країнах. А в порівнянні з дешевшими ресурсами [Індією] Україна має перевагу за співвідношенням ціна–якість/складність виконуваного завдання",— каже Храбан із SimCorp в Україні.

Сприяє невисокій рентабельності робіт вітчизняна система оподаткування — зокрема, можливість співпрацювати з фахівцями, оформленими як фізична особа—підприємець на спрощеній системі.

За словами Медового з AltexSoft, ця модель, яка є аналогом прийнятої за кордоном роботи за контрактом, якнайкраще годиться для аутсорсингу.

У своєму інфляційному звіті НБУ не тільки констатує бурхливе зростання IT-ринку, але і зазначає чинники, що обмежують його розвиток. Серед них — непристосованість законодавства до роботи інноваційних галузей, загальна слабкість системи освіти, недостатнє знання українцями англійської мови.

З двома останніми проблемами учасники ринку борються своїми силами, організовуючи всередині компаній курси підвищення кваліфікації або наймаючи своїм співробітникам педагогів для занять іноземними мовами. Але замінити собою державу IT-бізнесмени не в змозі. А тому хотіли б отримувати від влади підтримку передусім на внутрішньому ринку.

Галузі, за словами Медового, допоміг би й захист інтелектуальної власності. Зараз багато софтверів вважають за краще реєструвати свої продукти в компаніях, розташованих в інших юрисдикціях, а не на батьківщині.

Однак будь-який список подібних побажань починається з типових для всього українського ринку прохань-вимог про створення незалежної судової системи, боротьбі з корупцією і діалог із владою.

Щоб IT-сектор дійсно став драйвером усієї економіки, потрібні десятиліття зусиль і стійкий потік інвестицій, запевняє Максим Агеєв, генеральний директор компанії DeNovo. "Але це не означає, що йти цим шляхом не треба,— додає він.— Можливо, результат цих зусиль побачить наступне покоління".