Ви підтримуєте акцію за імпічмент президента?

НВ запитав співвітчизників, що вони думають про протести з вимогою імпічменту президента України, останній з яких від 10 грудня став наймасштабнішим за останні чотири з половиною роки

Я — за закон про імпічмент. Верховна рада повинна була давно його запропонувати і прийняти. Але жоден український президент на це не погоджувався. Якщо тепер такий закон буде прийнятий, ситуація увійде в законне поле.

А поки це — буза. А Саакашвілі — герой. Як там у Висоцького? "Настоящих буйных мало, вот и нету вожаков". Підняти народ може. А до світлої мети привести — навряд чи. Лідерами повинні бути українці. А то виходить історична аналогія: "Приходьте, Рюрики, нами правити!"

Людмила Горделадзе,
директор київського кінотеатру Жовтень

Дуже цікаво розібрати структуру людей, що вийшли на цю акцію. Тому що там зібралася дуже нерівномірна публіка.

Втім, там є щирі люди, які завжди приєднуються до подібних акцій. Оскільки вони незадоволені ситуацією, в черговий раз розчаровані в революції, і вони хочуть швидких змін. Але, на жаль, в цій країні, з такою історичною традицією, з трьома сотнями років колоніальної історії та іншим не може бути швидких змін. І всі, хто обіцяють швидкі зміни — а багато з тих, хто очолювали ходу і ці мітинги, кажуть, що можуть зробити швидко добре, — вони брехуни. Це популізм чистої води, їхні обіцянки нікуди не годяться.

Але, як я сказав, є щирі люди, які дійсно обурені нашим життям. Мене теж багато речей обурює, але розуміння, що швидко не можна, дозволяє мені терпіти далі.

У той же час я не оперую поняттям імпічменту, мені не видається реальним взагалі його здійснення в нашій країні. Ця процедура абсолютно не відпрацьована, вона жодного разу не застосовувалася — навіть загрози її не було, були гасла, були вимоги, але не було реальної загрози, як, наприклад, в США. Тому я не бачу імпічменту.

Йосип Зісельс,
глава Асоціації єврейських організацій і громад України

Всі знають крилату фразу шотландського філософа Томаса Карлайла про тих, хто задумує революції, хто їх робить і хто користується плодами. Останнім часом навіть для прихильників влади стало очевидно, що президент Порошенко і його оточення є лише користувачами плодів Майдану.

На [вуличних] акціях я спостерігаю, що найбільший відгук в масах зараз знаходить гасло "Імпічмент!", Який артикулює бажання людей усунути від влади рядових клептократів. На цьому тлі команда, яка формується навколо Саакашвілі, зі своїм пассіонарним поривом і незаперечними досягненнями в минулому, виглядає як приклад героїв, про яких писав Карлайл, що володіють достатнім запасом енергії, щоб змінити хід історії і тим самим назавжди в неї увійти.

Олександр Хижняк,
науковий співробітник Інституту фізіології
ім. Богомольця НАН України, кандидат медичних наук

В цілому до ситуації, що склалася, ставлюся негативно, тому що з боку вона виглядає абсолютно штучною, ніби спеціально створеною для того, щоб дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію в країні, що воює.

Справедливості заради — першопричиною тут [став] президент, який, почавши переслідувати не ворогів, а політичних опонентів, сильно підставився і дав опозиції привід для масових протестів, які можуть погано закінчитися.

Олена Білозерська,
боєць Української добровольчої армії, блогер

Якщо ми не хочемо постійних революцій і закликів до повалення державної влади і перевиборів, то єдиний законний спосіб контролювати президента — це закон про імпічмент.

Алена Шкрум,
народний депутат від ВО Батьківщина

Відігнати Порошенко від корита — це мета? Так я ще в грудні 2013 року в Фейсбуці писав: ну, виженемо ми Януковича, і на його місце прийде такий же. Адже проблема не в тому, щоб змінити. Українці довели, що проблеми поміняти навіть Януковича немає. Проблема в тому, щоб розібратися і зрозуміти, що, навіщо і як потрібно робити, щоб в Україні завтра стало добре.

І навіть якщо хтось морочиться з цими акціями і каже, що нам потрібно, щоб був закон про імпічмент. Так приймемо ми цей закон без проблем. Зрозумійте, це ж не головні проблеми, це маргінес реальних політичних українських завдань.

Олександр Сугоняко,
резидент Асоціації українських банків

З таким же успіхом можна щотижня проводити марш за повернення Криму з понеділка або проти голосування за гречку. Імпічмент — це не тільки і не стільки закон. Це ще інша, не така як в Україні і пострадянських країнах в цілому, політична культура, інший, якісніший устрій суспільства.

Президент США Річард Ніксон був на межі, він дістав американців явними порушеннями. А Білл Клінтон змушений був виправдовуватися за історію з Монікою Левінські, теж будучи на межі. Імпічмент Дональду Трампу реальніший за імпічмент Петру Порошенку.

І найважливіше: українці через 100 днів після обрання президентом умовного Вакарчука теж вийдуть маршем, вимагаючи імпічменту вже йому.

Отже, спершу потрібен відповідний закон. Потім — прецедент. І все це потрібно замішати на сакральності президентської влади. Яка у нас в суспільстві давно відсутня. Якщо не зважати на думку тієї частини суспільства, яка вибирає не президента, а царя.

Андрій Кокотюха,
письменник, кіносценарист

Конфлікт Порошенко-Саакашвілі нагадує непристойну приказку про інтимні стосунки жаби і гадюки: обидві сторони ведуть себе вкрай кепсько.

Президент, імітуючи реформи, перешкоджаючи роботі антикорупціонерів і намагаючись знищити політичного супротивника, наступає на ті ж граблі, на яких, як по пеньках, стрибав його попередник-втікач.

Колишній губернатор, плекаючи своє непомірне самолюбство, розгойдує ситуацію, що загрожує серйозним ризиком для держави, що ослаблена війною і роздирається конфліктами.

Звісно, можна жартувати, що в Україні чотири пори року — весна, літо, осінь і революція, але реальність полягає в тому, що ще однією масштабної заварухи країна може не пережити.

Юрій Володарський,
письменник

Я не люблю чинну владу, бо вважаю, що вона така ж злодійкувата, як і минула. До того ж вона саботує можливості врегулювання конфлікту на Донбасі. Але я точно проти хаотичного протесту імені Саакашвілі. У нього немає ніякої розумної альтернативи, а нові потрясіння нашій країні не потрібні.

Єдине, чого я хочу, щоб весь процес йшов законно, з дотриманням Конституції. Суспільство повинно мати важелі контролю за владою, але радикалізація протестів не принесе користі людям.

Наша головна проблема — відсутність культури діалогу. Вміння розмовляти з тими, хто не поділяє наші погляди. Це вже принесло нам чимало лиха. Якщо не навчимося зараз — ділити буде вже нічого.

Енріке Менендес,
співзасновник гуманітарної організації
Відповідальні громадяни, блогер

Думаю, це чергова піар-акція, яка нічим не закінчиться. Складно сказати, чи потрібен імпічмент або не потрібен. Очевидно, що якісь протестні настрої в суспільстві є. Але з іншого боку, наш човен зараз знаходиться в настільки бурхливих водах, що потрібно думати як владі, так опозиції, яким чином виходити з цієї ситуації.
Адже навіть прийняття нового бюджету в парламенті показало, що влада перебуває дуже далеко від реалій. А це дуже небезпечно. І тим не менше розгойдування човна триває. А це дуже негативний меседж як для нашого бізнесу, так і для потенційного міжнародного інвестора. Оскільки в останні 3-4 тижні в усіх солідних західних ЗМІ Україна проскакує тільки в негативному світлі. І це завжди для всіх дуже погано — для влади, для суспільства і для країни.

Алекс Ліссітса,
гендиректор компанії ІМК,
президент асоціації Український клуб аграрного бізнесу

Як журналіст, який володіє інформацією і знає, хто за цим стоїть і до чого це призведе, мені не подобається марш за імпічмент.
Як киянин підтримую рішення городян висловити свою думку на швидких президентських виборах в 2019 році.

Єфрем Лукацький,
фоторепортер, фіналіст Пулітцерівської премії

Протиборчі сторони ніби змагаються: хто збреше ефектніше і безсоромніше. І якщо лукавство влади було прогнозованим, брехня лідерів протестів стала неприємним сюрпризом.
Упевнений, високих цілей такими методами не досягнути. Коли починаєш брехати, дуже складно зупинитися. Далі почнеться черговий потік брехні, виправданий революційною доцільністю. Це не той шлях, який потрібен Україні.
Події останніх днів показують, наскільки великий протестний потенціал суспільства. Більше того, він наростає. І тільки моральна неохайність лідерів заважає йому перетворитися на щось, по-справжньому серйозне.
Тому, мені здається, у Порошенка почнуться серйозні проблеми, коли на горизонті з'явиться опозиційний політик, який не стане брехати, а говоритиме з виборцями як з нормальними, розумними людьми.

Сергій Марченко,
провідний експерт ринку праці