Сплеск у невеликому місті

За два роки активісти перетворили компактний провінційний обласний центр на найбільш інноваційне і доброзичливе місто України

 

Галина Корба,
фото — Юрій Рильчук

 

 

Провінція може бути національним центром культури та інновацій, і для цього не потрібні мільйонні вливання з бюджету і прихильність вищої влади — достатньо команди однодумців і їхнього бажання щось змінити. Так каже Юрій Филюк, бізнесмен і один із засновників івано-франківської організації Тепле Місто. За його словами стоїть результат: змінене за два роки рідне місто — 250‑тисячний облцентр Прикарпаття.

Гуляючи старовинними вузькими вуличками центру, що дістався Франику, як його називають місцеві, у спадок від Польщі та Австро-Угорщини, Филюк раз по раз зменшує крок. І вказує на плоди діяльності Теплого Міста: ось новенька велостоянка, ось затишно впорядкований двір, а ось яскраві мурали, написані відомими художниками з усього світу. Скрізь — безліч елегантних мінімалістських вивісок біля входів до кафе і магазинів, які замінили колишні, безглузді та різномасті.

“Наша мета — розвертати людей в інший бік. Щоб з позицій патерналізму, від очікувань, що хтось має прийти і зробити за нас, вони переходили на інше: ну ж бо подумаємо, що ми самі можемо зробити просто зараз?" — каже Филюк. І пояснює: можна зібратися з сусідами і поставити лаву. Потім опорядити фасад свого будинку. "А потім процес набирає обертів, і його вже не зупинити",— сміється він.

Той випадок, коли місто прокидається 
Євген Глібовицький, компанія Pro.Mova

Тепле Місто — це група ініціативних хлопців, які не просто "ровертають" франківців в інший бік, але і стимулюють найцікавіші ідеї щодо благоустрою міста грантами зі свого фонду, сформованого на внески понад 50 місцевих підприємців. Таким чином вони реалізували вже півсотні проектів у різних сферах. Та обсяги фінансування зростають. Якщо за 2014-2015 роки через організацію пройшло понад 5 млн грн, то тепер таку суму вони проінвестують за один лише 2016‑й.

А плани на майбутнє ще амбітніші: Тепле Місто хоче реалізовувати багатомільйонні ідеї всеукраїнського масштабу.

І їм це до снаги, не сумнівається Євген Глібовицький, керівний партнер експертної компанії Pro.Mova. “Тепле Місто — унікальний проект для України. Той випадок, коли місто прокидається і допомагає собі саме,— каже експерт.— Це дуже місцева ініціатива, і цим вона цінна. Вона не вичерпає себе ані за рік, ані за п'ять років".

Років десять тому Филюк і уявити собі не міг, що стоятиме біля витоків революційних змін у рідному місті. Він успішно будував кар'єру в столиці та навіть відкрив з друзями власний бізнес, що спеціалізується на консалтингу в сфері кредитування.

Все перекреслила криза 2008 року — компанію довелося заморозити. Аби зібрати думки докупи і вирішити, що робити далі, Филюк зі своїми партнерами повернувся на малу батьківщину — в Івано-Франківськ.

Компаньйони не сиділи на місці, а запустили в місті кілька невеликих комерційних проектів, які досить швидко переросли в масштабну ресторанну мережу 23 Ресторани. Сьогодні деякі з цих закладів перетворилися на міські пам'ятки.

У якийсь момент хлопцям стало тісно в провінційному містечку, і вони захотіли змін. Разом з командою однодумців, яка постійно зростала та перетворилася на організацію Теплі Місто, Филюк запустив один з найвідоміших проектів — ресторан Urban Space 100.

Унікальність закладу полягає не тільки у відмінній кухні та стильному інтер'єрі — це перший громадський ресторан в Україні. На нього в буквальному сенсі скинулися сто небайдужих франківців, кожен з яких виділив по $1.000. На зібрану суму в грудні 2014 року Тепле Місто відкрило ресторан, який одночасно служить майданчиком для обговорення важливих міських ініціатив, проведення майстер-класів та лекцій запрошених фахівців із різних сфер. А ще цей заклад став офісом для іншого проекту — Urban Space Radio.

 

 

Ба більше, 80% прибутку ресторану спрямовується на фінансування грантів для нових міських ініціатив. "У перші місяці ми змогли підтримати один проект, потім п'ять",— розповідає Анна Бурлака, керівник відділу маркетингу і комунікацій Теплого Міста. У 2016 році подібних проектів стало вже 16. Тепер щокварталу організація розподіляє на різні ідеї від 100 тис. до 150 тис. грн.

Микола Ковальчук, власник місцевої будівельної компанії Вамбуд і один з донорів грантового фонду Теплого Міста, називає Urban Space 100 своїм улюбленим проектом. "Він працює як платформа для навчання, обміну досвідом. І одночасно ресторан фінансує міські громадські ініціативи,— каже забудовник.— Тож наше місто живе, розвивається, стає кращим".

Успіх франківського проекту виявився настільки переконливим, що його аналог — Urban Space 500 — вже планують запустити в Києві. Ним опікуватиметься організація Інша освіта в партнерстві з Теплим Містом.

Глібовицький пояснює успіх Urban Space 100 його самодостатністю. “Це дуже елегантний проект. По суті, гра з позитивною сумою,— пояснює експерт.— Він дає можливість кожному інвестувати потроху, але для міста ефект величезний".

Ефект для Франківська дійсно очевидний. Перетворення міського простору почалося з візуального оформлення його вулиць. Активісти розробили рекомендації для власників магазинів та кафе: якими мають бути вивіски і фасади, щоб вони не псували історичні будівлі та не порушували візуальну гармонію. Крім того, ось уже два роки для всіх охочих Тепле Місто безкоштовно продумує правильне оформлення їхніх підприємств. "Спочатку говорили, що це тиск на бізнес, що вивіски, які ми пропонуємо, дуже маленькі та їх не видно,— розповідає Василь Гошовський з Теплого Міста.— Тепер бізнес сам розуміє: так краще".

За його словами, щоб поліпшити візуальний стиль своїх закладів, за кілька років до організації звернулися 50 підприємців. І хоча в місті ще досі чимало безглуздих, громіздких вивісок і позбавлених смаку фасадів, головної мети досягнуто, впевнений Гошовський: активістам вдалося заразити власників вірусом соціальної відповідальності та гарного смаку. І дедалі більше підприємців виконують рекомендації Теплого Міста самостійно, без допомоги організації.

Активісти на цьому не зупинилися. За підтримки фахівців і приватного бізнесу вони створили логотип Івано-Франківська. Той виявився настільки вдалим, що 2014 року потрапив у шорт-лист фестивалю реклами Каннські леви в категорії Large Scale Logo як один з п'яти найкращих логотипів світу.

З того часу Тепле Місто активно нарощувало проекти і напрями діяльності. Зараз організація курирує кілька сфер: освіта, мистецтво, економіка, урбаністика, розвиток транспортної інфраструктури з акцентом на громадський та велосипедний транспорт, а також спорт.

Містяни радо зустрічають більшість проектів команди молодих інноваторів. І все частіше пропозиції облагородити черговий простір у місті надходять не з боку активістів, а від простих івано-франківців. Ті вже хочуть щось змінити самостійно, хоча і не знають, як це зробити.

Навіть місцева влада, яка до того байдуже спостерігала за діяльністю активістів, які виконували, по суті, роботу міської адміністрації, тепер стала прихильною до них. “Деколи доводиться витрачати багато часу на пояснення [владі], навіщо потрібен той чи той проект. Але особливого опору поки не було. Іноді вони [міська влада] навіть фінансово допомагали",— каже Бурлака.

Зараз команда, частиною якої є Бурлака, готується реалізувати в Івано-Франківську нові амбітні проекти. Наприклад, створити на базі місцевого заводу Промприлад інноваційний центр для освітнього, культурного та економічного розвитку регіону.

Промприлад — одне з найстаріших підприємств Західної України, якому понад сто років. Тут виробляють газові котли та лічильники. Останні роки існування заводу важко назвати райдужними. І кожен метр з тих 30 тис., які становлять площу підприємства, розташованого в 15 хвилинах ходи від центру Франківська, транслює в навколишній світ депресію і розруху.

У розпал робочого дня працівників тут мало. А ті, хто є, не виглядають натхненими. Та й обстава не налаштовує на оптимізм — скрізь кіптява, бруд, підлога подекуди згнила і небезпечно прогинається під ногами.

"Можна фільми жахів знімати",— жартує Филюк, який веде НВ по цьому об'єкту. Однак пригніченим він не виглядає — навпаки, випромінює оптимізм і захоплено розповідає про нове майбутнє, яке чекає на підприємство. "Тут чотири корпуси. Цей — мій улюблений,— натхненно демонструючи один з цехів, каже Филюк.— У ньому можна буде проводити концерти і виставки". А згодом звертає увагу на один з кранів, розташованих поблизу. "Мені подобається, що він робочий, його можна зберегти як елемент інтер'єру",— пояснює активіст.

Утім, до реалізації задуманого ще слід розв'язати низку серйозних питань. Одне з них — викуп заводу, який зараз перебуває у приватній власності.

Але Филюк впевнений, що його команда зможе здійснити задумане. Адже і власне для підприємства буде користь, якщо ним опікуватиметься Тепле Місто: виробництво можна буде перенести у нове приміщення на околиці й отримати кошти для модернізації.

Поки що команда активістів готує фундаментальне дослідження проекту. Їм ще належить розробити бізнес-план, проаналізувати характеристики приміщень, створити модель керування проектом і врахувати юридичні нюанси.

Задумане настільки масштабне, що для успіху Тепле Місто залучило й інші організації. Як українські — Інша освіта, Garage Gang, CANactions, так і міжнародні з Данії, Швеції та США. Зокрема, американську SRI International (колишній Стенфордський дослідницький інститут), а також MitOst з Німеччини.

Зрештою, здобувши нове життя, Промприлад має стати безпрецедентним проектом для України, своєрідним європейським проривом. У Старому світі колишні промзони вже давно трансформують у громадські та культурні простори, створюючи на їхньому місці центри інновацій. Черга за Україною. І первістком може стати Івано-Франківськ зі своїм депресивним підприємством.

Крім виставок і концертів, тут проходитимуть лекції та курси підприємців, розмістяться інноваційні хаби із сучасним обладнанням за різними спеціалізаціями. Конкретний їх перелік поки невідомий: західні партнери Теплого Міста проводять дослідження, щоб визначити перспективні сектори економіки в регіоні, які такий центр міг би підсилити.

В організації не приховують — реалізація проекту потребуватиме чимало років. Уже рік триває попередня дослідницька робота. У 2017‑му активісти розраховують юридично зафіксувати умови викупу. Власне викуп також потребуватиме кілька років. Узагалі, за прогнозами експертів, щоб проект такого розмаху запрацював на практиці, знадобиться 5-10 років і серйозні інвестиції. Залучати їх у Теплому Місті збираються у західних партнерів, а також в однодумців з українського громадського та бізнес-середовищ.

На першому етапі мінімальна вартість проекту, за словами Филюка, становитиме $5,5 млн, а загалом нове життя Промприладу коштуватиме $10-20 млн.

Проблем з пошуком коштів не буде, впевнений активіст. "І міжнародні донорські організації, і бізнес розуміють: щоб місто розвивалося, потрібно створити умови для цього, залучати людей, стимулювати ідеї та інновації",— каже Филюк. І наостанок додає, немов окреслюючи напрям для розвитку всього Івано-Франківська: "Наш орієнтир — Сан-Франциско і Лондон".