Вселенский масштаб

На екрани виходить Мандрівка часу від оскароносного Терренса Маліка — історія Всесвіту від народження до загибелі, яку знаменитий режисер знімав 40 років, а вмістив у півтори години

 

Катерина Богданович

 

 

Терренс Малік, режисер ігрового кіно, відомий трьома десятками фільмів, Оскаром і тим, що він ніколи нікуди не поспішає, зняв свій перший документальний фільм. Назва стрічки — Мандрівка часу — змусило тих, хто знає про ставлення Маліка до дедлайнів криво посміхнутися. Втім, історія, яку розповідає режисер на екрані — народження, еволюція і загибель Всесвіту,— справді не терпить поспіху.

Формально виробництво стрічки стартувало в 2003 році, проте продюсери стверджують: накопичувати матеріал Малік почав ще в 1970‑х роках. Сам автор називає Мандрівку часу мрією, за якою він слідував з самого початку кар'єри. А критики вважають фільм найбільш амбітним проектом одного з найбільш непересічних режисерів сучасності. Прем'єра Мандрівки в Україні призначена на 13 квітня.

Саме час є лейтмотивом життя Терренса Маліка. Ретельно підібраний час зйомок дозволив йому створити одну з найкрасивіших картин в історії кінематографа — Дні жнив. Час, проведений у самітництві з кінця 1970‑х до початку 1990‑х, зробив його однією з найзагадковіших фігур Голлівуду. А час, витрачений в ході роботи над фільмом Подорож часу, обернувся скандалом і судовими позовами, і крапка в цій суперечці не поставлена досі.

У фільмографії Терренса Маліка, включаючи продюсерські і сценарні роботи,— десятки кінострічок, знятих з 1969 по 2017 рік. Найвідоміші з них — Дні жнив (1978), Тонка червона лінія (1998) і Дерево життя (2011), при цьому 20‑річна пауза між першим і другим фільмом заслуговує особливої уваги.

Дні жнив — фільм, що увійшов в історію кіно завдяки унікальній особливості: усі його кадри зняті в особливий час доби, в короткий 20‑хвилинний проміжок "золотої години" перед заходом. Деякі критики назвали картину химерною, однак у 1979 році вона отримала Оскар за найкращу операторську роботу і приз за найкращу режисуру на Каннському кінофестивалі.

Меланхолійна романтика Днів жнив так сподобалася Чарльзу Бладорну, голові корпорації Gulfand Western Industries і власнику кіностудії Paramount, що він вручив Маліку $1 млн і домовився з ним про зйомки наступного фільму під назвою Q.

Він хотів створити щось незвичайне
Річард Тейлор,
консультант зі спецефектів

Головним героєм Q мав стати Мінотавр — бог, що спить на дні океану й спостерігає уві сні зародження і розвиток Всесвіту. "Він хотів створити щось незвичайне, щось, чого ніхто і ніколи раніше не бачив,— згадує Річард Тейлор, консультант зі спецефектів, який працював з Маліком над проектом Q.— І обсяг виконаної нами роботи був феноменальний".

Оператори знімали медуз на Бар'єрному рифі, вулканічну активність Етни, рух льоду в Антарктиді. І весь цей час інвесторів турбувала відсутність чіткої концепції. "Кожні декілька місяців представники Paramount запитували: "Що ви робите?" і в решті решт зажадали показати їм сценарій, від першої до останньої сторінки",— згадує Тейлор. Однак для Маліка контроль був неприйнятний.

В один із понеділків режисер не з'явився на майданчику, а через пару тижнів зателефонував з Парижа і повідомив, що навряд чи зможе продовжити роботу над фільмом.

Проект Q так і не був завершений, а співпраця Маліка з Paramount завершилася після раптової смерті Бладорна в 1983 році. Потім режисер довгі роки взагалі не давав про себе знати, і лише в 1998 році, через 20 років після прем'єри Днів жнив, вийшла наступна картина — Тонка червона лінія, драма про Другу світову війну.

Фільм, в якому зіграли Шон Пенн, Вуді Харрельсон, Джон Траволта, Едріан Броуді, Джордж Клуні і Джаред Лето, триває 170 хвилин у прокатній версії і цілих шість годин в режисерській — у Маліка особливе сприйняття часу.

За Тонкою червоною лінією, що отримала сім номінацій на Оскар і Золотого ведмедя Берлінського кінофестивалю, послідували Новий світ (2005), Древо життя (2011), До дива (2012), Лицар кубків (2015), а до них на додачу — судовий позов.

Як виявилося, у 2014 році мав вийти ще один фільм: Мандрівка часу, документальна стрічка про "бактерії, одноклітинні, перше кохання, свідомість, життя і смерть і про кінець Всесвіту". Але один з інвесторів проекту група Seven Seas Partnership Ltd (SSPL) в лютому 2013 року розірвала контракт, а в липні звернулася в Нью-Йоркський федеральний суд, зажадавши, щоб продюсерська компанія Терренса Маліка Sycamore Pictures повернула отримані від SSPL $3,3 млн.

Згідно з позовом, Малік шість років тому зобов'язався зняти повнометражну картину і дві короткометражки для IMAX, але в насправді нічого не зробив. "Ми підозрюємо, що гроші, виділені на Мандрівку часу, пішли на виробництво інших фільмів",— заявили юристи SSPL.

У відповідь юристи Маліка повідомили, що робота йде за графіком і вже відзнято 55 годин матеріалу. А потім і взгалі виступили із зустрічним позовом, заявивши, що $3,3 млн — лише частина обіцяного SSPL фінансування, а передчасне розірвання контракту на підставі вигаданих причин є відхиленням від зобов'язань.

У результаті сторонам вдалося домовитися: SSPL і Sycamore Pictures уклали конфіденційну угоду про відтермінування на "дев'ять місяців". Якщо після закінчення терміну фінансові зобов'язання не будуть виконані, справі проти Sycamore Pictures знову буде дано хід.

А значить, Терренсу Маліку не залишалося нічого іншого, крім як закінчити роботу над документальним проектом. І хоча деякі ідеї, що виникли в 70‑х, були вже частково використані в пролозі до Древа життя, який отримав Золоту пальмову гілку Каннського фестивалю, справжньою реінкарнацією проекту Q стала Мандрівка часу.

Портал IMDb — кінематографічний аналог Вікіпедії — стверджує, що зйомки Мандрівки часу почалися в 2003 році. Саме тоді Пол Аткінс, продюсер, режисер і оператор, захоплений зйомками дикої природи, повідомив колегам, що на Гаваях почалося виверження вулкана. Так кадри з киплячою лавою стануть одним з найкращих епізодів фільму, а Аткінс очолить операторську групу Мандрівки часу.

Зйомки стрічки проходили по всьому світу: в 2014 році на кіноринку в Каннах Малік демонстрував матеріал, відзнятий на південному-заході США, на Гаваях, в Ісландії, у Каліфорнії, Чилі, Палау, на Соломонових островах та в Папуа — Новій Гвінеї.

Однак, за словами продюсерів Ніколаса Гонди і Сари Грін, епізод з австралійськими аборигенами був знятий набагато раніше. “Террі працював над цією ідеєю і її реалізацією з тих пір, як почав знімати фільми. У цій картині є матеріал 70‑х років",— стверджує Грін.

Головним науковим консультантом проекту став професор Гардвардского університету, експерт NASA і письменник Ендрю Нолл. А візуальними ефектами займався Ден Гласс, який раніше працював над фільмами Матриця. Перезавантаження, Матриця. Революція, Бетмен: Початок, Хмарний атлас і Древо життя.

Перед Глассом стояли непрості завдання: візуалізувати виникнення Сонячної системи з протопланетного диска, зобразити майбутнє нашого Всесвіту, виходячи з існуючих наукових теорій, представити на екрані перші одноклітинні форми життя і відтворити вимерлих тварин. Для створення спецефектів Малік та Гласс використовували рідкий гелій, димові машини, а також реальні знімки, отримані з телескопів, та цифрові технології.

Террі працював над цією ідеєю з тих пір, як почав знімати фільми
Сара Грін,
продюсер

Світова прем'єра 90‑хвилинної стрічки відбулася 7 вересня минулого року на Венеціанському фестивалі, а місяць потому 45‑хвилинна версія для IMAX вийшла на екрани американських кінотеатрів. Успіх короткометражного фільму, озвученого актором Бредом Піттом, виправдав усі сподівання: на сайті Rotten Tomatoes, агрегаторі кінорецензій, він отримав 92% підтримки критиків і 81% — глядачів.

Повнометражну картину, яку озвучила Кейт Бланшетт, зустріли трохи прохолодніше: 64% і 56% відповідно. Версія, яку творці називають "поетичною" — на противагу більш стислій, "освітній",— здалася публіці занадто затягнутою.

Риторичні питання, які звучать за кадром,— такі як “Хто ти, той, що дає життя? Той, хто світло приносить?", "Хто я для тебе?", "Мати, що це за світ?" — не справили враження на аудиторію. І якщо гіпнотичний ефект візуального ряду всі оцінили високо, то медитативний закадровий текст, занадто пафосний і занадто банальний, не критикував тільки ледачий.

Саме ця, повнометражна картина виходить у вітчизняний прокат 13 квітня. Локальну версію озвучує Саша Кольцова, лідер групи Крихітка. Втім, є надія, що і 40‑хвилинний фільм буде показаний в Україні: за планом дистриб'юторів, поки широкоформатна копія крутиться у США, 35‑міліметрова версія Мандрівки часу йде у міжнародний прокат, але приблизно через рік повний метр і короткометражка поміняються місцями.

Після цього залишиться лише підрахувати касу і з'ясувати, чи задоволені інвестори. Зазвичай для документальних проектів надприбутки — рідкість, але бувають і винятки. Наприклад, Кояніскаці (1983) режисера Годфрі Реджіо — фільм, з яким найчастіше порівнюють Мандрівку часу,— при бюджеті $2,5 млн зібрав $1,7 млн. А знята сценаристом, оператором і монтажером цієї стрічки Роном Фріке Барака (1993) при найліпших відгуках критиків принесла лише $1,3 млн при бюджеті $2 млн.

У 1996 році шедевр документалістики, фільм Мікрокосмос, знятий французькими режисерами-біологами Клодом Нурідзані та Марі Перенну при бюджеті $3,8 млн, заробив рекордні $52,8 млн. Пізніше продюсер Мікрокосмосу Жак Перрен зміг частково повторити успіх, знявши вже як режисер фільм Птахи (2001 рік; збори $52,8 млн при бюджеті $23,6 млн). А ось його ж Океани (2010), в які було вкладено $80 млн, принесли лише $82,7 млн.

Загальний бюджет Мандрівки часу в результаті імовірно склав близько $12 млн, офіційних даних за касовими зборами поки немає, і не до кінця зрозуміло, як в підсумку вирішиться суперечка між Seven Seas Partnership Ltd і Sycamore Pictures. Але не виключено, що сам режисер до фінансових питань ставиться так само, як до питань часу — філософськи.

"Я знав, що він не затримається в цьому бізнесі,— заявив в 1995 році продюсер Дон Сімпсон, який був знайомий з Маліком в 70‑х.— Він ніколи не любив кіно — він завжди був насамперед філософом". І якщо у прогнозах щодо кар'єри Маліка Сімпсон помилився, то з останньою частиною його твердження складно не погодитися.