Час вільних Ковбоїв

На ринку вільних ідей інтелектуалів і університетську професуру змінюють лідери думок, здатні назавжди завести людство в глухий кут

Ірина Ілюшина

Daniel Drezner. The Ideas Industry:
How Pessimists, Partisans, and Plutocrats are
Transforming the Marketplace of Ideas 2017

Я кщо раніше істинною ознакою інтелектуальної мужності вважалося говорити правду в очі правителям (іноді за це позбавляли голови), то в наші дні це — говорити правду в очі багатіям. Інтелектуали, які зважуються на це, ризикують щедрими грантами і запрошеннями на престижні зустрічі, які в свою чергу є виходами до реальних заробітків.

При цьому, як тільки мислитель починає заробляти пристойні гроші, мотивація говорити правду випаровується. А ідеї відсіваються лише за однією ознакою: чи приємно буде тим вухам, для яких вони призначені? У цьому головний посил нової книги професора міжнародної політики з Університету Тафтса (Массачусетс, США) Даніеля Дрезнера, що стала бестселером сайту Amazon в своїй категорії.

Нове століття ознаменувалося зростанням нової плутократії, тобто влади заможних людей, які диктують рішення суспільству. Вони надають перевагу лише одному виду "мудрості", який не ставить під сумнів вибудувану ними систему і тим більше не засумнівається в чесності походження їх багатств (адже це погано для бізнесу!). У разі виникнення проблем інтелектуали повинні пропонувати рішення, а не аналізувати і вже тим більше не критикувати.

В результаті фігура публічного інтелектуала — людини, здатної висловлювати професійну точку зору, — поступово витісняється фігурою лідера думок. Замість класу інтелектуалів ми отримуємо "одиноких ковбоїв", здатних бути екстравагантними і одночасно корисними для плутократів.

Це сталося в результаті політичної поляризації, посилення економічної нерівності і підриву довіри до влади. Останній фактор послабив позиції як академічних кіл, так і професійних журналістів. А драматичне зростання економічної нерівності призвело до домінування на ринку багатих людей і корпорацій.

Саме ця тенденція, каже Дрезнер, пояснює перетворення ринку ідей в індустрію ідей. Різниця полягає в тому, що на ринку різноманітні товари продаються серед учасників з найрізноманітнішими потребами, а індустрія виробляє продукт для задоволення конкретних потреб своїх клієнтів.

Стівен Кові. Бути а не здаватися. Роздуми про справжній успіх. — Манн, Іванов і Фербер 2017

Як загартовується сталь

У суворому світі підприємництва сьогодні потрібні характер, відповідальність і здатність цінувати чужу думку

У 1962 році в неблагополучному районі Мічигану було розпочато грандіозний проект Перрі, в ході якого дослідники спостерігали за 123 дітьми. Його метою був пошук нових розвиваючих методик навчання і виявлення чинників, які сприяють втіленню життєвих цілей.

Хлопців вчили "зосереджено виконувати часто нудні завдання, слідувати плану, відкладати винагороду" — так їм прищеплювали характер. Через півстоліття дослідники проаналізували, як склалося життя учасників проекту. У порівнянні з ровесниками з того ж середовища (бідного району з переважно афроамериканским населенням) у них був набагато вищий рівень освіти, майже всі вони зробили кар'єру і отримували високий дохід. При цьому їх в вдвічі рідше забирали в поліцію і заарештовували.

Метою проекту було також підняти IQ дітей. Але цього не сталося. Сталося інше: значно зріс їх SQ (success quotient — коефіцієнт успіху), що зайвий раз підкреслює цінність і значення характеру, впевнений американський експерт з економіки, професор Стівен Кові. Його книги вважаються одними з найкращих в діловій сфері, а бестселер Сім навичок високоефективних людей журнал Time включив в список 25 ключових бізнес-книг.

Характер — куди більш значимий фактор в досягненні успіху, ніж талант, розум або обставини. І його можна змінити: ми в силах вибирати власний образ дій. Однак справжнього успіху добиваються, як правило, не тільки люди з характером, але і цілісні особистості, внутрішній світ яких не відрізняється від зовнішнього вигляду. У цілісних особистостей немає таємних помислів і прихованих мотивів, вони не нехтують відповідальністю, тобто готові тримати відповідь за провали і невдачі.

Ще один фактор, що сприяє досягненню вершин, — здатність цінувати різноманіття. У сучасному світі панує один і той же закон природи: відмінності перемагають однаковість. "Якщо у двох людей одна і та ж думка, одна із них стає зайвою", — упевнений автор.

Steven R., M. D. Gundry. The Plant Paradox: The Hidden Dangers in "Healthy" Foods That Cause Disease and Weight Gain 2017

Харчова революція

Американський кардіолог і дієтолог висуває теорію, здатну перевернути уявлення про здорову їжу

Б ільшість з нас чули про глютен, або клейковину, — протеїн, який міститься в злакових культурах і здатен викликати настільки важке запалення внутрішніх органів, що в деяких випадках може стати причиною смерті. Однак не тільки глютен — головний ворог людства, заявляє кардіолог Стівен Джандрі, директор Міжнародного інституту серця і легенів в Палм-Спрінгс, Каліфорнія.

Глютен — лише один з поширених і високотоксичних рослинних білків з групи лектинів, пише Джандрі, і для здоров'я людини небезпечна вся ця білкова група, тому варто уникати всіх продуктів, де містяться лектини.

Вони є не тільки в зернових, а й в "безглютенових" харчових продуктах, які вважаються здоровими, на зразок фруктів, овочів (баклажани, томати, картопля, перець), горіхів (особливо мигдаль), бобів (особливо соєві) і традиційних молочних продуктах.

Ці білки, які містяться в насінні, зернах, шкірці, коренях і листках рослин, не перетравлюються в організмі і не переробляються в енергію, викликаючи запальні реакції, які можуть привести до збільшення ваги і серйозного погіршення здоров'я, в тому числі до аутоімунних захворювань.

Щоб уникнути цього, доктор Джандрі пропонує переглянути наші уявлення про здорову їжу.

Наприклад, оскільки більшість лектинів міститься в шкірці і насінні рослин, він пропонує чистити і очищати від насіння фрукти і овочі, які ми споживаємо. А також віддавати перевагу сезонним фруктам, радить Джандрі: справа в тому, що найстигліші з них містять менше лектинів. Тому вживання ягід і фруктів на піку стиглості допомагає звести до мінімуму споживання лектинів.

Також доктор пропонує змінити коричневий рис на білий: цільні зерна і насіння з твердим зовнішнім покриттям повні лектинів, щоб уберегти рослини від сумної долі бути з'їденими.

Kevin Mitnick, Mikko Hypponen, Robert Vamosi. The Art of Invisibility: The World's Most Famous Hacker Teaches You How to Be Safe in the Age of Big Brother and Big Data 2017

Особисте життя

Як сховатися від всевидящих очей сусідів в інтернеті. Або хоча б спробувати

Про те, що не варто розміщувати особисті (і вже тим більше компрометуючі) фото в соцмережах, знають всі. І навіть якщо ви дотримуєтеся цього правила, не вірте в те, що про вас нічого нікому не відомо.

Справа в тому, що абсолютної анонімності в мережі бути не може. Максимум, що ви можете зробити, — докласти зусиль, щоб ваші особисті дані, листи або телефонні розмови не опинилися в чужих руках. Як це зробити, розповідає Кевін Митник, в минулому один з найбільш розшукуваних у світі хакерів, а нині глава команди професіоналів з кібербезпеки, і його співавтори і колеги Мікко Хіппонен та Роберт Вамос.

Отже, що можна зробити? Перше - це поставити надійний пароль на всі ваші профілі, системи і комп'ютери. "Поради капітана очевидності", — скажете ви і матимете рацію. А тепер вгадайте, скільки людей користується цією порадою? Другим кроком на шляху до анонімності є використання програмного забезпечення для шифрування, наприклад PGP (Pretty Good Privacy), яка забезпечить безпеку електронної пошти.

Ніколи, ні за яких обставин не користуйтеся публічними комп'ютерами і мережами Wi-Fi, особливо безкоштовними — це навіть не двері, а широко розкриті ворота для злодіїв паролів та іншої особистої інформації. Так само, як хакер може залишити в публічному місці флешку — на перший погляд нову, нібито втрачену, а його жертва, вставивши її в ноутбук, отримає цілий букет вірусів, безкоштовний публічний Wi-Fi там, де його не повинно бути за визначенням, може означати тільки одне: хтось ловить лохів на живця. Якщо ви часто купуєте онлайн, попереджає Митник, заведіть собі банківську карту, яку ви поповнюватимете, з адресою електронної пошти та використовуйте її виключно для цієї мети, тобто для покупок в інтернеті.

І остання порада: користуйтеся анонімізатором навігації мережею, тобто браузерами, які не дозволяють відстежити ваш IP, на кшталт Tor або Epic Browser — сьогодні їх безліч. І пам'ятайте: найкращий спосіб запобігти викраденню приватної інформації — це тримати її подалі від інтернету.