Обурені Штати

Американців охопив гнів. Вони незадоволені всім: від Барака Обами та Волл-стріт до поліції та торгових угод. Такі настрої стануть проблемою не тільки для країни, але і для всього світу

Річард Хаас,
президент Ради
з міжнародних 
відносин (США)

До президентських виборів в США залишається ще півроку. Інтрига зберігається: складно передбачити не тільки те, хто стане господарем Білого дому, але й кого номінують основні партії. Зате можна оцінити настрої країни з 320‑мільйонним населенням і визначити, з чим доведеться мати справу переможцю президентських перегонів, що нагадують багатьом американцям нескінченну мильну оперу.

Головне почуття, що охопило зараз Сполучені Штати,— це неспокій, якщо не гнів. Видання Washington Post нещодавно опублікувало серію статей, присвячених невдоволенню всім: мусульманами, торговельними угодами, Вашингтоном, Волл-стріт, застосуванням вогнепальної зброї поліцією, Бараком Обамою, республіканцями, іммігрантами.

Професійний політик — тепер одна з найгірших характеристик з можливих. Носії такого типу мислення — кандидати, які виступають і проти істеблішменту, і проти вільної торгівлі, і навіть імміграції. Вони закликають до радикального перегляду наявної системи оподаткування і державних видатків.

Але на чому базуються такі настрої? Адже економічне становище США нині набагато краще, ніж шість років тому після фінансової кризи 2007-2008 років. Відтоді з'явилося понад 9 млн робочих місць, кредитні ставки знизилися, за рахунок цього купувати будинки й автомобілі стало легше, а падіння вартості бензину фактично скоротило податки середньої американської сім'ї на $700.

Так, ці гарні новини часто перекриваються повільним зростанням доходів домогосподарств або ж тим, що відсоток американців, які працюють повний день, ще не досяг рівня 2008 року. До того ж багато хто турбується, що втратить роботу через приїжджих або нові технології. Додайте до цього побоювання через недостатнє накопичення коштів на комфортну старість і звичайний страх, викликаний зростанням злочинності або терористичними погрозами.

Також існує проблема нерівності. Краще не обговорювати цю тему з американцем — емоції зашкалюють, хоча питання ймовірніше не в самій нерівності, а в скороченні можливостей. Американська мрія поступається місцем класовій свідомості — важлива зміна для країни, побудованій на вірі в те, що кожен може змінити своє життя, доклавши до цього зусиль.

Сучасні медіа люблять згущувати барви. Ми живемо в час суб'єктивної подачі інформації. Багато хто віддає переваги телеканалам і сайтам, матеріали яких збігаються з їхньою власною ідеологією. І все це не вселяє оптимізму. Нинішні настрої американців стануть проблемою не тільки під час виборчої кампанії, але і створять великі труднощі новому президенту та Конгресу. Розкол між республіканцями та демократами, а також суперечності всередині цих партій кажуть про те, що пошук компромісів, необхідних для успішного керування країною, стає неможливим.

Побоювання через вихід на пенсію або доступність медичної допомоги ускладнять реформування системи допомоги, хоча її розширення роздує державний борг до рекордних масштабів. Вільну торгівлю можуть почати вважати причиною втрати робочих місць, хоча саме вона є джерелом їх і різноманітності товарів, а також саме вільна торгівля призвела до зміцнення стратегічної позиції США на світовій арені. Імміграція, яка тривалий час була частиною нашої спадщини та ключем до нових талантів, зараз стала настільки суперечливим питанням, що шанси на реформування цієї сфери вкрай сумнівні.

Дивимося далі. Такі американські настрої можуть призвести до того, що керівництво країни зосередиться лише на внутрішніх проблемах. Багато американців вже скептично ставляться до зовнішньополітичних проектів, особливо на тлі невдалих вторгнень до Іраку та Афганістану. Їх дратує, що союзники, як їм здається, не виконують своєї частки зобов'язань, і все більше переконуються в тому, що державі потрібно розв'язувати власні проблеми, а не глобальні.

Деякі жителі інших країн, безсумнівно, порадіють, читаючи це; але в цілому такі тенденції не обіцяють світові нічого хорошого. Абстрактна та розколота Америка навряд чи зможе взяти на себе провідну роль у забезпеченні стабільності на Близькому Сході, в Європі й Азії, а також у протистоянні глобальним викликам. І без участі США ці виклики можуть перерости в проблеми або, навіть гірше,— в кризу.

Copyright: Project Syndicate, 2016.