Хто для вас видатна особистість?

1 січня 1970, 03:00

НВ розпитало відомих співвітчизників

НВ розпитало співвітчизників, кого вони вважають найвидатнішою особистістю за 25 років незалежності України

 

 

Левко Лук'яненко, співзасновник Української Гельсінської групи і автор Акта про незалежність України.

Дмитро Борисов,
власник і бренд-шеф
мережі ресторанів (Канапа, Рибаlove, gastroRock)

 

З тих особистостей, які за 25 років змогли прославити Україну на міжнародному рівні,— це [боксери] брати Клички і [футболіст] Андрій Шевченко.

Алекс Ліссітса,
президент асоціації Український клуб аграрного бізнесу

 

Кінорежисер Мирослав Слабошпицький. Він — приголомшливий. Його я вважаю найвидатнішим відкриттям. Взагалі за все, що він зробив і ще зробить.

Давид Черкаський,
режисер,
мультиплікатор

 

Видатна особистість, в моєму розумінні, це людина, яка досягла успіху й визнання виключно за допомогою таланту і працьовитості. Зрозуміло, що в моєму списку немає політиків і бізнесменів — без постійного порушення божих заповідей в цих сферах нічого путнього не доб'єшся. Залишаються спортсмени та артисти — Яна Клочкова, Андрій Шевченко, брати Клички, Володимир Зеленський та Андрій Данилко.

Євген Комаровський,
педіатр, автор декількох популярних книг
для батьків, телеведучий

 

Для мене безумовна фігура — це Володимир Оглоблін, вчитель і великий режисер. Це один з великих театральних режисерів України. Він понад 20 років працював у Театрі імені Франка, фактично на ньому стояв весь репертуар у часи розквіту цього театру. При цьому він був людиною, яка завжди лишалася дитиною: вмів любити життя і бути допитливим.

Владислав Троїцький,
театральний режисер, засновник фестивалю Гогольfest

 

Перш за все — В'ячеслав Чорновіл. Тому що у нього був, я б сказав, такий темперамент дій і поглядів. Думаю, якби він став президентом країни, історія України була б дещо іншою.

А також [екс-глава Української греко-католицької церкви] Любомир Гузар. В ньому мені подобається така вагома і розумна об'єктивність.

Анатолій Криволап,
художник

 

Перший генеральний прокурор України Віктор Шишкін, [громадський діяч, дисидент] Йосиф Зісельс, [народний депутат від БПП, дисидент] Мустафа Джемілєв, [правозахисник, віце-ректор Українського католицького університету] Мирослав Маринович і історик Ярослав Грицак. Абсолютна відповідність високих ідеалів, особистої порядності та великого розуму незалежно від зовнішніх обставин і їхнього тиску.

Карл Волох,
блогер, власник медичної клініки Роміталь

 

В Україні багато великих людей. І перш ніж я назву два прізвища, хочу зазначити безстрашних героїв в зоні АТО, волонтерів з чуйним серцем, порядних вчителів і лікарів, які сумлінно вчать дітей та рятують життя, незважаючи на дулю з маком замість зарплати.

А поіменно хочу виділити двох людей — Володимира Зеленського та Андрія Шевченка. Мій вибір тільки на перший погляд дивний. Насправді обидва великі трудоголіки. Про регалії Андрія знає весь футбольний світ, і буде чудово, якщо він вб'є в собі гравця і стане відмінним тренером збірної України.

А Зеленський дарує одну з основних емоцій у житті — сміх. Мені подобається, що і в Лізі сміху, і в Розсміши коміка, і в 95 Кварталі висміюється абсолютно все, що турбує нормальних людей.

Дай Бог здоров'ям всім яскравим людям країни!

Сергій Рибік,
клубний МС, гастроблогер

 

Я перш за все думаю про В'ячеслава Чорновола. Він був єдиним з того покоління дисидентів і того середовища націонал-демократів, який на повну потужність включився в конструктивну державну роботу. Інша річ, його невдачі з розколом Руху та решта. Але вважаю, що Чорновіл був тією харизматичною особистістю, яка досягла б високого рівня і стала б альтернативою посткомуністичному бомонду. Єдиний антикомуніст, який зумів набрати такої ваги в державі.

Ще згадаю [журналіста] Олександра Кривенка. Його я вважаю прикладом медійного інтелектуала, людини, яка показала можливості абсолютно нового і здорового підходу до медіа. Він зробив багато тих речей, які зараз нам здаються нормальними. А ще газету Поступ і Громадське радіо, яке було ще в 2002‑му, і журнал ПіК.

І, звісно, однією з найвидатніших особистостей 25‑річної України вважаю письменника Юрія Андруховича. З одного боку, він був виразником свого часу. А з іншого — усвідомлення часу значною мірою відбувалося за запропонованим ним дискурсом.

Тарас Прохасько,
письменник

 

Я окремо виділив би Леоніда Кравчука за те, що йому вдалося за радянськими правилами, як хитрому лисові між краплями, здійснити мирне створення України як держави. А ще за те, що він в 1994‑му погодився на дострокові [парламентські і президентські] вибори.

Безумовно, роль В'ячеслава Чорновола просто видатна.

І третім я назву не особистість, а феномен — український ген самореалізації. Саме це зробило Україну абсолютно несхожою на інші [радянські] республіки. Особливо під час Євромайдану.

Олег Рибачук,
голова громадської організації Центр UA

 

Якщо брати [до уваги] функції і завдання, то я назвав би [президента України] Леоніда Кравчука. Він правильно вибрав напрямок, в якому міг досягти якихось особистих успіхів і незалежності України. Його розум і воля зіграли велику роль в тому, що у нас [тоді] все пройшло без крові і катастрофи. А проблем від цього не поменшало, а в чомусь їх навіть стало більше, то це — інше питання.

Мирослав Попович,
філософ, академік НАН України

 

Напевно, я буду тривіальним, і, можливо, мене назвуть суб'єктивним, але я маю право назвати ім'я свого батька — В'ячеслава Чорновола. Мені здається, якби його вчасно зрозуміли, а потім не перекрили дорогу тим КамАЗом, можливо, щось пішло б інакше в країні.

Тарас Чорновіл,
політик

 

Найвидатнішою особистістю, щоправда, зі знаком мінус, вважаю Віктора Януковича. Адже саме його персона акумулювала значну енергію мас для революції та повалення режиму.

Людмила Горделадзе,
директор київського кінотеатру Жовтень

 

Видатних особистостей в Україні вистачало: актори, письменники, спортсмени. Видатних державних діячів в Україні не було.

Віталій Гайдукевич,
телеведучий

 

Безперечно, найвидатнішою людиною 25‑річчя був Микола Азаров — і не тільки тому, що розмовляв власною мовою. Він — автор всієї нашої податкової системи: від законів до фіскальних органів. Його вплив на країну настільки глибокий, що й зараз наша влада живе за азаровських правилами і принципами. Це справді видатна людина, тому що змусила мільйони жити в повному маразмі і вважати це нормою навіть після того, як сам втік.

Віталій і Дмитро Капранови,
письменники, видавці

Інші новини

Всі новини