Чи потрібен Києву проспект Бандери

НВ розпитало співвітчизників, як вони ставляться до перейменування столичного Московського проспекту на честь Степана Бандери

Думаю, так. Зараз настав час, коли не потрібно вже ніякої політкоректності. У нас війна внаслідок 20 років ось цієї нашої делікатності. Був би в 1991‑му проспект Бандери і все. Ніхто б [зараз] не лякався.

Адже хто такий Бандера? Якщо виключити російську пропаганду, то це буде свого роду Че Гевара. Ми ж його всі боялися, тому що його москалі боялися. А тепер чого боятися? Вже набридло підігрувати чужим ідеологемам.

Поляки чимось незадоволені. Але якщо поляки проти проспекту Бандери, тоді нехай в Польщі приберуть всі назви вулиць з прізвищем [польського політичного діяча Юзефа] Пілсудського. Який [у 1918-1919 роках] окупував Україну і був, узагалі‑то причиною різанини. І потім, адже різанина Волинська, а не Варшавська. А що ви на Волині, хлопці, робили?

Олег Тістол,
художник

Я б не поспішала. Я ніяк не применшую достоїнств Степана Андрійовича, й історія ще мало нам пояснила і розповіла про його життя і подвижництво. Але зараз вся Україна повинна згуртуватися перед лицем ворога — те, що я називаю "її потрібно зшити", і, на жаль, ім'я Степана Андрійовича не є таким, що зшиває в даний момент.

Якщо у нас на шальках терезів підтримка поляків, єдиного і сильного адвоката в Європейському союзі, а нам важливіше не їхня підтримка, а назва проспекту на честь Бандери, то я вже нічого не розумію.

Ірина Медушевська,
блогер

Абсолютно позитивно ставлюся до цього. Тому що ця історична постать зробила величезний внесок у те, щоб Україна була самостійною державою.

Хоча з точки зору сучасних політиків, Бандера у своїй діяльності застосовував терористичні методи. І, звісно, зараз це викликає несхвальне ставлення. Але ми ж не можемо судити про дії людини, спираючись на [сучасний] Кримінальний кодекс.

Тут потрібно враховувати навіть не кодекс війни, а кодекс тієї підлої ситуації, в якій знищувалася будь-яка спроба української нації якось самовиразитися. В той час по‑іншому просто неможливо було щось робити.

Володимир Тихий,
кінорежисер

Я вважаю, що потрібно залишити в спокої вулиці, провулки і проспекти. Перейменувати — це не просто повідомити про це у випуску новин. Це потрібно зробити нові таблички, витратити купу грошей на документацію, внести зміни в карти.

Щодо перейменування Московського проспекту на проспект Бандери, то я не зрозумів, до чого це. Навіщо турбувати суспільство зайвий раз? Створюється проблема на рівному місці. Якби, умовно кажучи, на вулиці виходили маніфестанти з вимогою перейменувати Московський проспект або таксисти відмовлялися б везти за цією адресою за неприйняття до Москви — це одне. А так...

Правильніше буде бюджети на перейменування вулиць направити на ремонт доріг цих вулиць.

Сергій Рибік,
клубний МС, гастроблогер

При всьому моєму нормальному ставленні та розумінні реалій Західної України і всього цього [бандерівського] руху. Навіть враховуючи, що я абсолютно спокійно і з симпатією ставлюся до тих людей, з якими сидів. Я б цього [перейменування] у Києві сьогодні не робив. Тому що це й без того викликає негатив.

Семен Глузман,
президент Асоціації психіатрів України,
правозахисник і дисидент

Перейменування сьогодні носять символічний характер. У цьому немає нічого поганого. А добре буде, коли, крім вивісок і символів, проявиться і суть.

Максим Лазебник,
виконавчий директор
Всеукраїнської рекламної коаліції

Я вважаю, що нехай ці великі перейменувачі побудують хоч один проспект, а потім придумують йому назви. А змінювати імена — це не реформи, а судоми політичних імпотентів, нездатних на творення.

Євген Комаровський,
педіатр, автор кількох
популярних книг для батьків, телеведучий

Мені особисто дуже приємно, що в Києві буде проспект Степана Бандери. Це наша історія, людина боролася і віддала життя за свободу і незалежність України.

Ну і ще це тролінг вищого ступеня. Особливо в умовах війни. Тепер треба перейменувати вулицю Московську, міст, що там у нас ще є? Я — за!

Ігор Захаренко,
генеральний директор турфірми Феєрія

Ламати через коліно думку мільйонів людей, посилаючись на те, що вони погано знають історію або недостатньо свідомі,— значить готувати ґрунт для реваншу. Внаслідок якого прийдуть до влади люди з іншою думкою і вчинять так само, як вчинили з ними. Почнуть скасовувати нинішні назви і просувати інші, не менш спірні.

Ще безглуздіше й гірше це виглядало у зовнішній політиці. Реакція польських сенаторів була негайною і шкідливою для України. Наша країна в результаті цього короткозорого маневру втратила на європейській арені доброго сусіда і вагомого зовнішньополітичного адвоката.

Взагалі, в такі складні для країни часи треба дуже дбайливо ставитися до думки всіх громадян. І краще називати вулиці та проспекти красивими назвами, а не прізвищами.

Костянтин Стогній,
тележурналіст

Так, потрібен. Образ Бандери зробив для незалежності в рази більше, ніж левова частка інших.

Інша річ, що разом з присвоєнням вулиці імені Бандери чи Шухевича потрібно проводити роз'яснювальну кампанію в країні.

А те, що наші сусіди можуть його не любити, не повинно нас хвилювати. Адже ми не розповідаємо друзям-полякам, на чию честь потрібно називати вулиці. Прогинатися під невдоволення сусідів нашими внутрішніми справами — це черговий прояв неповноцінності.

Думаю, якщо поруч з Бандерою у Києві з'являться вулиці на честь польських подвижників, причетних до української історії, це тільки додасть нам цивілізованості в підході.

Віталій Гайдукевич,
телеведучий

Нинішній процес перейменування вулиць і міст побудований неправильно. І час вибрано невдалий.

Конкретно в разі перейменування Московського проспекту на проспект Бандери це подвійний негатив. Що це дає, крім роздратування з боку Росії? Ми старанно доводимо, що кремлівська пропаганда бреше і у нас немає ніякого націоналізму і бандерівщини, а потім самі даємо їм привід.

Зараз ми отримали негатив ще і з боку Польщі.

Навіщо це зроблено? Показати власному населенню, яка у нас генеральна лінія і що думка незгодних нікого не хвилює? Не пригадую жодних дискусій і слухань, де дали висловитися всім.

Та само історія і з перейменуванням міст. Моє рідне місто Артемівськ Донецької області стало Бахмутом. Мені дуже подобається назва Бахмут. Але моєї думки ніхто не спитав, і це прикро.

Енріке Менендес,
донецький підприємець, блогер

Це перейменування своєчасне й корисне.

Є, звісно, проблема з Польщею, але, іронічно кажучи, це така "відповідь за Дзержинського". Взагалі, вони — розумна нація і повинні швидко міркувати. Тим більше, що в них у Стратегії інформаційної безпеки є підпункт, де такі проблеми передбачаються як такі, що генеровані ззовні.

Олег Покальчук,
соціальний психолог