Ви підете на ЛГБТ-парад?
1 січня 1970, 03:00
НВ поцікавилося у співвітчизників, чи візьмуть вони участь у марші рівності на підтримку прав ЛГБТ-спільноти в Україні, який заплановано на 12 червня в Києві, і як ставляться до таких заходів
Піду обов'язково, як ходила і минулого року. Тоді нас [з Сергієм Лещенком] було лише двоє депутатів. Мабуть, це вперше, коли депутати приєдналися до ЛГБТ-прайду в Україні. Цього року очікую, що кількість народних обранців там як мінімум подвоїться, а можливо, навіть потроїться.
За цей рік настрій і ставлення до ЛГБТ-прайду сильно змінилися. Минулого року він проходив десь на задвірках Києва і тільки за запрошеннями, були побоювання, що міліція не буде в достатній мірі захищати саму акцію. У цьому році голова Національної поліції [Хатія Деканоідзе] відкрито заявила, що поліція зробить все, щоб забезпечити безпеку. До того ж це буде відкритий захід у центральній частині міста. А ще ми бачимо, що стає більше людей, готових не тільки декларувати європейські цінності, але й відстоювати їх.
Світлана Заліщук,
народний депутат від Блоку Петра Порошенка
На ЛГБТ-марш я не збираюся. Навіщо мені виходити на ЛГБТ-марш, я не розумію. Це не моя історія.
Всі мої приятелі-геї добре працевлаштовані: вони непогано заробляють, дуже дотепні і не сумують. Можливо, вони просто ретельно шифрують всі труднощі своєї долі. Не знаю. Але ті геї, яких я знаю, живуть нормально.
Як на мене, лікарів і вчителів обмежують у праві на гарне життя і пристойну зарплату набагато більше. Але вони не виходять на мітинги, а працюють. Я не те щоб проти мітингів. Я за працю і особисте життя, яке має лишатися особистим.
Сергій Рибік,
клубний МС і гастроблогер
Так, я піду на цей марш. Піду для того, щоб перешкоджати його проведенню. Ми проти нав'язування патології як норми для всього українського суспільства.
Артем Скоропадський,
прес-секретар Правого сектору
Так, піду. Ставлюся нормально, хоча і не думав, що коли-небудь сам візьму участь. Але захищати конституційні права інших людей — обов'язок кожного ліберала. А якщо дискримінованій меншості ще й погрожують розправою, то особиста підтримка стає безальтернативною.
Карл Волох,
блогер, власник
медичної клініки Роміталь
Я не піду. І вважаю, що ця проблема не є актуальною для України. Тому не бачу сенсу ходити туди і зайвий раз акцентувати на цьому увагу.
Андрій Іллєнко,
народний депутат
від ВО Свобода
Так, піду. Це питання прав людини — цінностей, заради яких збирався Майдан.
Сергій Лещенко,
народний депутат від Блоку Петра Порошенка
Ні, звісно. Навіщо мені приходити? Я негативно ставлюся до подібних заходів. Я не проти геїв, я проти гомосексуалізму як культури, яку сьогодні нам нав'язують.
Цей марш проводиться на догоду нашому супротивнику. І у Російської Федерації буде ще один привід показати нас як людей, які не вміють збудувати правильні, толерантні взаємини у своїй країні. Це ще один привід створити провокацію.
Ілля Ківа,
екс-керівник департаменту
протидії наркозлочинності
Національної поліції України
Піду. Адже я журналіст, а це — новина.
Як ставлюся? Я людина віруюча, і в священних книгах нічого хорошого про це не сказано. Я не проти одностатевої любові, але в моєму розумінні любов — це коли людина готова пожертвувати свою нирку або навіть життя заради коханої людини. Не можна заборонити любити, але не можна нав'язувати.
А ще любов — це інтимна, особиста справа. А ті, хто галасує,— лицеміри.
Єфрем Лукацький,
фоторепортер, фіналіст
Пулітцерівської премії
Це питання зовсім повз мене. Мене це абсолютно не хвилює.
Максим Лазебник,
виконавчий директор
Всеукраїнської рекламної коаліції
Я не піду на цей марш. Я взагалі уникаю будь-яких яскравих подій, куди приходять громадські активісти, оскільки [моя поява] багатьма буде розцінена, як дешевий піар. І від цього я відчуваю внутрішній дискомфорт. Але моя офіційна позиція така — я не проти рівності.
У той же час [громадська організація] Центр UA, одна з небагатьох непрофільних організацій, яка ще минулого року офіційно підтримала [марш рівності]. Мої співробітники на цьому марші будуть.
Дуже сподіваюся, що цього разу не буде інформаційних приводів для недругів України, щоб ці картинки не гуляли світом. Я взагалі не розумію тих, хто виступає проти. Якщо ви проти, то краща демонстрація [свого неприйняття] — це ігнор.
Олег Рибачук,
голова громадської організації Центр UA
Як і минулого року, я маю намір особисто взяти участь у марші рівності. Сподіваюся цього разу побачити там більше учасників, які не належать до ЛГБТ-спільноти, але розуміють важливість того, що всі люди мають рівне право на щастя. Для мене це головний меседж маршу. Тому і йду, щоб у нас в країні було якомога більше щасливих людей.
Анатолій Єрема,
телепродюсер
На марш я не піду, тому що мені здається, що це не найефективніший метод боротьби за права ЛГБТ. Мені здається, що, запрошуючи на марш, ми можемо наражати їх на небезпеку, адже можуть прийти не дуже цивілізовані люди, які просто захочуть порозмахувати кулаками. А я б не хотіла, щоб били моїх співгромадян просто за те, що вони народилися іншими.
Вони мають повне право заявляти, ким вони є, щоб суспільство почуло, що такі люди є і з цим треба змиритися: вони існували завжди і завжди існуватимуть. І вони мають право на особисте життя. І ще ніхто не став геєм від того, що просто подивився на марш рівності.
Олександра Кольцова,
музикант, лідер гурту Крихітка
Ставлюся до маршу рівності нормально. Кожен громадянин має право вийти і пройти маршем на захист своїх прав. І ніхто не має права їх бити або заважати їм.
Антон Геращенко,
народний депутат від Народного фронту
Я підтримую марш рівності. Так само, як завжди буду відстоювати права ЛГБТ-спільноти. Всі люди рівні.
Богдана Павличко,
директор видавництва Основи
Так, я піду на марш рівності.
Насправді мені хотілося б, щоб люди зняли окуляри зі склом, де демонструється гомосексуальне і виключно чоловіче порно, а подивилися на марш рівності через призму рівноправності. Рівних соціальних прав, можливості законослухняним людям отримувати спадщину, виховувати дітей, заходити в реанімацію, вирішувати буквально питання життя і смерті тими ж юридичними способами, які є у гетеросексуальних людей. Я проти будь-якої форми дискримінації.
Лариса Денисенко,
письменниця, правозахисниця