Як вам два роки з президентом Порошенком?

1 січня 1970, 03:00

НВ розпитало відомих співвітчизників

НВ розпитало співвітчизників, як вони оцінюють діяльність глави держави, з інавгурації якого 7 червня виповнюється два роки

  

У мене не було ілюзій. Але через два роки найбільша проблема, найбільший гріх і виклик для Порошенка — це те, що, задекларувавши правильну річ, що Україна повинна стати парламентською республікою, і він буде першим президентом, який віддасть повноваження, насправді сконцентрував на собі повноваження не менші, якщо не більші, ніж були в Януковича. Уряд, прокурор, СБУ, всі структури в парламенті — його. Це помилка, якої припустився Янукович.

І якби він [Порошенко] дійсно почув заклик Майдану, [то зрозумів би,] що не потрібно покращувати систему, не робити їй євроремонт, а повністю змінити. Тобто президент не повинен бути таким ось недореформованим генсеком.

Але з усіх колишніх президентів він грає цю роль краще за всіх.

Олег Рибачук,
голова громадської організації
Центр.UA

 

Мені з президентом Порошенком дуже погано. Дуже. Все, чим я живу, що мене хвилює, все, про що мені пишуть, з чим до мене звертаються люди, на що мені скаржаться,— так от все це абсолютно поза інтересами президента моєї країни. Таке враження, що ми живемо в різних країнах. Дуже гірко.

Євген Комаровський,
педіатр, автор кількох популярних
книг для батьків, телеведучий

 

Його прямими конституційними обов'язками є зовнішня політика і нацбезпека. Вважаю, з ними президент повністю справляється.

Щодо реформ: українці завжди незадоволені владою. Однак своє місце в історії Петро Порошенко вже відвоював.

Тарас Березовець,
політконсультант, президент
Фонду національних стратегій

 

Його прагнення до якогось авторитаризму мене б влаштувало. Тому що в нашій країні, не скасовуючи демократії, потрібно було б [впровадити] елементи нехай не авторитаризму, але хоча б суворого виконання законів. Такі прості речі, які зробив Шарль де Голль у Франції. Потім його назвали авторитарним діячем, але він зібрав країну з шматочків.

І я сподівався, що і мій президент збиратиме країну з шматочків. Але він чомусь збирав свою владу з шматочків, а не країну. А такий авторитаризм мені не подобається.

Семен Глузман,
президент Асоціації психіатрів України,
правозахисник і дисидент

 

Зараз ще рано [давати оцінку роботи] для політичного діяча. Єдине, що можу сказати,— він дуже багато пообіцяв.

Мирослав Попович,
філософ, академік НАН України

 

Я ніколи не переоцінюю значення президента у своєму особистому житті. І ніколи не зачаровуюсь ще до того, як глибоко розчаруватися.

Звісно, є багато речей, які мені не подобаються [у Порошенкові] як людині. І насамперед мені не подобається, наскільки він далекий від реальності своїх виборців.

Тарас Прохасько,
письменник

 

Особливого оптимізму не відчуваю, але і "зраду" сповідую вельми скромну. Оскільки для себе особисто знайшов застосування своїм здібностям у справі зміцнення обороноздатності країни.

Суспільство за ці два роки стало набагато мудрішим, це факт. При його президентстві, теж факт. А вже завдяки чи всупереч — значення не має.

Олег Покальчук,
соціальний психолог

 

"Жити по‑новому" обіцяв народу Петро Порошенко. Народ пожив. Судячи з рейтингів Порошенка, більше не хоче. Настав час жити по‑чесному, без президентських офшорів, без фальші та порожніх обіцянок. Чи готовий до цього Порошенко? Гадаю, ні.

Анатолій Гриценко,
лідер партії Громадянська позиція

 

Єдиною причиною, через яку я не лаюся матом, є те, що під час війни критика головнокомандувача — це робота на ворога. Інших причин не лаятися матом я не бачу. Ось хотілося б, щоб війна закінчилася і я міг висловитися з цього приводу.

Сергій Поярков,
художник

 

Очікувань Порошенко не виправдав. Ми залишилися клановою країною, де кумівство важливіше за талант, де народ продовжує бідніти.

Гарант Конституції не зміг вплинути і на створення ефективної системи правосуддя, де всі рівні перед законом, де громадяни відчувають себе в безпеці.

Лідером нації він так і не став, хоча дуже хотів.

Анатолій Амелін,
засновник аналітичного центру Amelin Strategy

 

Вся влада, і президентська гілка зокрема, в моїй Україні не діє. Вони діють в нинішній, розтерзаній Україні, продовжуючи її руйнування. Їхні цілі та дії, по суті, противляться Божому повелінню й інтересам українського народу.

Вважаю, в Україні багато людей, які живуть за законами добра, в яких у серці дух Майдану. Ними і створюється справжня Україна.

А ці два роки влада нарощує потенціал протистояння в Україні. Протистояння добра і зла.

Олександр Сугоняко,
голова Асоціації українських банків

 

Порошенко танцює краков'як на граблях своїх "папередників". Тільки сцена, на якій він танцює, стоїть на кістках Небесної сотні і Небесних тисяч. А такі речі історія і народ не прощають.

Мені дуже сумно це констатувати. Я був одним з тих, хто за нього голосував.

Сергій Фоменко (Фома),
фронтмен гурту Мандри,
музикант

 

Серед прихильників Майдану було популярне гасло "Гірше, ніж при Януковичі, не буде". Коротка відповідь: стало гірше.

І не тільки через війну на сході України. У нас були великі очікування від Порошенка. У нього було все, щоб стати успішним президентом. Він розумний, з великим досвідом у бізнесі та дипломатії, включно з міжнародною, відмінно говорить англійською. Він обіцяв мир моєму рідному Донбасу.

Але ні. Нічого не працює. Миру немає. Відносини з Росією не налагодилися, а з Європою не просунулися — з економічної точки зору. Стагнація у всьому.

Яку країну ми будуємо? Де мені, особисто мені, місце в цій країні? Де місце моїм землякам з Донбасу? Чи існує реалістичний план виходу з конфлікту і примирення з Росією? На ці питання може відповісти тільки президент.

Я бачу лише, що Порошенко став ще більш клановою людиною, ніж Янукович. Прагне до повного контролю над всім. І розрив між ним і реальністю зростає. Швидше, ніж він ріс при Януковичі.

Ще є час виправитися. Але його мало.

Енріке Менендес,
донецький підприємець,
блогер

 

Очікування були дуже великі. Але економічного прориву не сталося. Гадаю, у більшості, у бізнесу зараз наявне почуття якогось розчарування. Але я б не сказав, що ці розчарування пов'язані з відчуттям повної порожнечі.

Є і позитивні процеси, які відбуваються у країні,— наприклад, [в плані] дерегуляції та згуртованості нації.

Але в плані економіки і боротьби з корупцією можна було б зробити більше.

Алекс Ліссітса,
президент асоціації
Український клуб
аграрного бізнесу

Інші новини

Всі новини