Іноді м'яко, як це відбувається (поки що) в Зімбабве. Іноді зовсім по-звірячому, як це сталося з Каддафі в Лівії. Найчастіше переворот здійснює армія. Адже, якщо в країні немає верховенства закону, що забезпечує, крім усього іншого, і регулярну зміну влади, владу змінюють ті, у кого більше сили. А її за визначенням найбільше у військових.
Ось тепер настала черга автократа-патріарха 93-річного Роберта Мугабе, який перетворив за тридцять з гаком років правління країну, що процвітала, експортувала не тільки природні копалини, а й продовольство, на міжнародну жебрачка, яку від голоду рятує тільки допомога ООН. Дві третини орних земель, відібраних у білих фермерів, дійшли до запустіння через нездатність нових господарів їх ефективно використовувати. Зімбабве під керівництвом незмінюваного лідера поставила фантастичні підсумки інфляції, яка в 2008 році досягала 231 мільйона відсотків. До того, як національна валюта була скасована зовсім, в країні ходили купюри номіналом в трильйони рандів. Гирька дійшла до підлоги, коли стало очевидно, що Мугабе прийняв рішення про призначення наступницею власну дружину Грейс, яка молодша за нього на чотири десятки років. Ця дама відома не тільки періодичними нападами на паризькі бутики, які обертаються витратами сотень тисяч доларів. Одного разу, бажаючи підкреслити народну любов до свого підстаркуватого чоловіка, вона прямо заявила на мітингу: «Коли Господь вирішить, що Мугабе пора померти, ми виставимо його труп кандидатом на виборах. Ви побачите, люди будуть голосувати за труп».
Мугабе почав чистку в армії і держструктурах, позбуваючись тих, кого кандидатура дружини не влаштовувала. І тут армія взяла владу, заявивши, що те, що відбувається, є «Не переворотом, а м'яким коригуванням курсу», «прийняла під захист» Мугабе і його сім'ю. Втім, інформаційні агентства повідомляють, що в Хараре все ж пролунало кілька вибухів ...
На перший погляд, будь-які аналогії між зімбабвійським і російським режимами здаються притягнутими за вуха. Справа навіть не в тому, що Москва має ядерну зброю і місце постійного члена Ради безпеки ООН. Головний начальник нашої країни демонструє відносну розумність. Принаймні, не забирає поки що власність за етнічною і національною ознаками. Він прислухається до сіслібів з уряду і не дозволяє силовикам заковтнути занадто великий шматок. Тому вітчизняна економіка очевидно здоровіша за зімбабвійську.
Втім, занадто радіти цим обставинам не доводиться. Роберт Мугабе, треба сказати, цієї різниці між двома країнами не бачив. «Ви боретеся з санкціями, і ми теж, і вершиною цієї імперіалістичної піраміди є США, за ними йде Європа. І це причина, через яку ми повинні працювати разом, тому вчора нам було так приємно спостерігати все це дійство – це відродження Росії», - порівняно недавно заявляв Мугабе президенту Росії. І правда, якщо керуватися тим, що Володимир Володимирович вирішив оселитися в Кремлі назавжди, то ми тільки на початку захоплюючого процесу. Попереду або 20 років (якщо рахувати за терміном правління), або 40 років (якщо керуватися віком) авторитарного правління. Мугабе на початку терміну демонстрував вражаючу розумність: відмовився від ідей «чорного расизму», щедро роздавав кредити білим фермерам, захищав їх від агресивних ветеранів «визвольної війни». Однак минали роки, в мозку періодично заклинювало, а близькі друзі хотіли всього і відразу. Тож довелося забрати власність у тих, хто міг щось робити, і передати тим, хто хотів тільки споживати. Історія з АФК «Система» і передачею її активів Ігорю Івановичу Сєчіну – це тільки початок. Тов. Сєчін – це взагалі цілком «зімбабвійський» персонаж. Людина, яка очевидним чином, демонстративно ігнорує ритуальні путінські словеса про рівність всіх перед законом. Він рішуче не бажає побувати в суді, чим прирівнює себе до чеченського командира Руслана Геремеєва, який через інші обставини, але в рамках путінської держави теж отримав індульгенцію від участі в судовому процесі.
Є ще один цікавий збіг російської та зімбабвійськой ситуацій. Це – роль Китаю. Саме тоді, коли економіка Зімбабве впала нижче плінтуса, на допомогу прийшли китайські брати (треба сказати, Мугабе орієнтувався на КНР, починаючи з 1980-х). В результаті багатства надр африканської країни прямим ходом йдуть в Піднебесну. Як тут не згадати заклик Володимира Володимировича зловити китайський вітер в російські вітрила.
Цілком очевидно, що чим далі, тим більше зімбабвійщіна в Росії наростатиме. З усіма наслідками, що випливають. Чудес не буває. Всі автократи закінчують однаково ...
Опубліковано з дозволу автора
Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє . Детальна програма тут
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени