Влада міщан

1 січня 1970, 03:00

Е-декларування відкрило не тільки кишені, але й нутро політичної еліти

Десятки елітних наручних годинників, шуби, куртки з крокодилячої шкіри, колекції ікон і картин, розсипи ювелірних прикрас, святі мощі, незліченні квартири та земельні ділянки, старовинні книги, мільярди готівкових грошей і навіть храм — ось що вказали в електронних деклараціях топ-персонажі української влади

 

Іван Верстюк,
Галина Корба,
Христина Бердинських

 

 

Якби інвестиційний клімат у країні вимірювався кількістю офіційних мільйонерів, то вранці 31 жовтня, коли раптом стало відомо, скільки грошей і майна мають чиновники і депутати в Україні, американський мільярдер Воррен Баффет цілком міг би замислитися про придбання частки в якомусь українському бізнесі.

Напередодні опівночі настав дедлайн подання електронних декларацій про зароблене за 2015 рік у Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК). Реєстр відкритий для усіх допитливих, і тому країна дізналася імена сотень невідомих мільйонерів. Багато хто з них ніколи не вів бізнес і працював на низькооплачуваних державних посадах.

Це була безпрецедентна для країни процедура: агентство отримало понад 103 тис. декларацій з перерахуванням зарплат, подарунків, боргів, квартир, земельних ділянок, ікон, церков, хрестів з мощами та сумочок зі страусової шкіри. Секретар Київради Володимир Прокопів навіть задекларував свою 50‑відсоткову частку в туалеті площею 1,1 м2 в Івано-Франківській області.

Неймовірний масштаб публікації персональної фінансової звітності помітили і в Європі. "Е-декларування має величезне значення: вся Європа має звернути на нього увагу і аплодувати",— відреагував на українські події Андерс Фог Расмуссен, екс-генсек НАТО і колишній прем'єр-міністр Данії, країни з найнижчим у світі рівнем корупції.

Головним одкровенням стали величезні суми готівки, які опинилися на руках у топ-політиків та ключових державних менеджерів. І коли економіка країни, за запевненнями влади, потребує інвестицій, самі представники цієї влади віддають перевагу "кешекономіці".

У дні, коли чиновники і депутати декларували свої активи, сайт агентства неодноразово переставав працювати. Керівництво НАЗК заявляло про DDoS-атаки на свій веб-реєстр через численні запити від комп'ютерів-"зомбі" під орудою хакера-"диригента", які перевантажують сервер. "Доводилося вставати о третій, четвертій годині ночі, щоб заповнити форму",— скаржиться Дмитро Білоцерковець, народний депутат з фракції БПП.

Однак невдоволення з боку громадських активістів і борців з корупцією набагато більше, ніж з боку власне декларантів. "Неадекватність української політичної еліти зуміла здивувати навіть нас, експертів",— зізнається Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції, який брав участь у розробці закону про електронне декларування.

Десятка чудес

В електронних деклараціях чиновників трапляються різні сюрпризи — від особистих церков до несподіваних історій збагачення

 

1
 

НЕСПОДІВАНЕ БАГАТСТВО
 

27‑річний Андрій Лозовий, заступник голови фракції Радикальної партії Олега Ляшка, на момент обрання в парламент був помічником-консультантом Ляшка і не займався бізнесом. У декларації за 2015 рік він вказав лише 69,5 тис. грн доходу — зарплату. А ось до е-декларації додав уже цілий розсип цінностей: кілька дорогих наручних годинників, колекцію вин з 186 пляшок, антикварні меблі англійського і голландського виробництва XIX століття, колекцію з 72 ікон і зібрання холодної зброї (32 одиниці), а також хрест-енколпіон зі святими мощами XIII століття. Готівки було задекларовано загальною сумою 6,3 млн грн. При цьому офіційні статки Лозового за останні три роки становили 138 тис. грн.

 
2

БЕЗ ДОМУ

 
Андрій Павелко, народний депутат БПП та голова бюджетного комітету, задекларував дюжину дорогих годинників (Patek Philippe, Rolex, Ulysse Nardin тощо), понад $1 млн і 1,5 млн грн готівкою. При цьому в графі про майно відсутні дані про хоч якесь житло, яким він володіє або яке орендує.

 

3

НЕВДАЛИЙ ЖАРТ

 
Сергій Мельничук, народний депутат групи Воля народу і екс-комбат батальйону Айдар, записав у декларацію рекордну суму готівки — 1 трлн грн. Пізніше його прес-служба пояснила, що це був невдалий жарт.



4

МАЄТОК У ФРАНЦІЇ


На початку року Сергій Лещенко, нардеп БПП, опублікував дослідження про секретну нерухомість одного з лідерів Опозиційного блоку Сергія Льовочкіна на Лазурному березі Франції — маєток вартістю €40 млн у містечку Сен-Жан-Кап-Ферра. Йшлося про будинок площею 1.163 кв. м і ділянку розміром 9.387 кв. м. Це майно не було зазначене в деклараціях Льовочкіна. Але в e-декларації він все ж його задокументував, вказавши, що має "безкоштовне право користування, надане рідною сестрою, яка є бенефіціарним власником юридичної особи — власника об'єкта".

 

5

КВИТОК У КОСМОС

 
Найбагатшим українським мером виявився Борис Філатов — міський голова Дніпра. Перш ніж публікувати декларацію, він сам розповів про своє майно у Фейсбуку. Крім нерухомості та авто, він задекларував колекцію японського мистецтва оцінною вартістю в 163,8 млн грн, квиток на суборбітальний політ у космос (1,4 млн грн) і вертоліт.



6

АРСЕНАЛ ЗБРОЇ


Нестор Шуфрич, народний депутат Опозиційного блоку — найбільш мілітаризований парламентарій країни. У його арсеналі — колекція холодної зброї з 569 одиниць і 156 одиниць вогнепальної зброї переважно іноземного виробництва.

А Ігор Мосійчук, депутат-радикал, збирає антикварну зброю. У його колекції китайський меч, церемоніальна шпага Російської імперії XVII–XVIII століть, українська шабля XVI століття, кинджал з Дагестану XVII століття, французькі, іспанські й португальські шпаги XVI–XVIII століть, а також німецький кинджал СС.



7

ПОЗИЧИЛИ


Нардепи виявилися щедрими людьми, які спокійно позичають великі суми третім особам. Наприклад, нардеп Опоблоку Юрій Воропаєв позичив невідомій особі 28,5 млн грн, а його колега за фракцією Дмитро Шенцев — $1,5 млн.


8

ТІЛЬКИ ЗАРПЛАТА


Нардеп БПП Сергій Каплін, лідер руху і Партії простих людей, який часто влаштовує різні акції біля парламенту, зазначив, що у нього немає ані копійки грошових заощаджень — ні готівки, ні в банку. Свого житла у депутата теж немає. Він наймає квартиру, а платню за оренду (156 тис. грн на рік) йому компенсує Верховна Рада. Жив увесь цей час депутат також тільки на депутатську зарплату. Доход, вказаний у декларації,— 75 тис. 748 грн, що становить трохи більше 6,3 тис. грн на місяць.


9

ДОРОГА ДРУЖИНА


Дружина депутата Станіслава Березкіна з партії Відродження орендує майже 600 га землі. На неї ж записані квартира і будинок. У самого депутата у власності лише годинник та ікони.



10

ШАНУВАЛЬНИКИ ПРЕКРАСНОГО І НЕ ДУЖЕ


Депутати виявилися пристрасними колекціонерами, здатними збирати все — від старовинного водолазного спорядження (депутат БПП Анатолій Євлахов) до старовинних самоварів (170 штук у депутата Опоблоку Дмитра Шенцева). А у власності нардепа БПП Дмитра Андрієвського є картини одного з основоположників абстракціонізму Василя Кандинського, а також полотна таких відомих художників, як Микола Реріх, Ілля Рєпін, Марк Шагал і багато інших.

Пішли в кеш і не повернулися

Усіх опитаних НВ експертів у деклараціях можновладців перш за все здивувала неймовірна кількість готівки.

Однак лише депутати Верховної Ради задекларували 12,6 млрд грн коштів, з яких 7,4 млрд грн — готівкою. Причому парламентарії зберігають у доларах понад дві третини цих грошей. Міністри тримають в кеші близько 180 млн грн.

Зрештою в кишенях депутатів залежалося 2% державного бюджету на 2016 рік, або 23% від того, що дістало Міністерство оборони для захисту країни від зовнішньої агресії. “Коли я збирав гроші для потреб АТО, то на всі прохання відгукнулися лише двоє чинних політиків,— написав у Фейсбуці журналіст Петро Шуклінов, відомий своїми військовими репортажами.— Декларанти-мільйонери грошей не знайшли".

Масштаб депутатської "кешекономіки" найбільше зрозумілий на прикладі братів Дубневичів з БПП. Один з них — Ярослав — чемпіон у номінації "готівкові гривні": під матрацом він тримає 424 млн грн. Якщо додати до цих грошей гривневу готівку його брата Богдана (№ 3 у цій номінації), то отриманої суми їм вистачить, аби потрапити у топ-100 найбагатших українців за версією НВ за 2016 рік. І відразу посісти в рейтингу 92‑е місце: сумарні готівкові гривневі заощадження братів у доларовому еквіваленті дорівнюють $29,5 млн.

Доводилося прокидатися о третій, о четвертій години ночі, щоб заповнити
форму
Дмитро Білоцерковець,
народний депутат з фракції БПП

У перерахунку на одного члена найбагатшою за розміром задекларованої готівки виявилася депутатська група Відродження, лідером якої є екс-регіонал Віталій Хомутиннік,— по 36,2 млн грн на кожен мандат. В аутсайдерах — фракція Самопоміч: її середньостатистичний депутат має лише 2,4 млн грн кешу.

Радикальна партія Олега Ляшка виокремилась іншим рекордом: її члени зберігають у кеші 98% усіх ліквідних активів.

Звідки у депутатів стільки готівки? Віталій Шапран, виконавчий член Українського товариства фінансових аналітиків, пояснює феномен тим, що в банках зберігати гроші ризиковано, а альтернатив немає: біржа неактивна, ринок нерухомості у занепаді.

А ось Олександр Жолудь, експерт Центру економічної стратегії, впевнений: кеш у цьому разі — віртуальний. Мовляв, це просто цифри з безліччю нулів. Їхнє призначення — пояснити походження коштів на майбутні покупки на кшталт годинників Ulysse Nardin або поїздок на Мальдіви. Якби депутати та чиновники замість готівки задекларували депозит у банку, його легко можна було б перевірити. А з кешем це зробити набагато складніше. "Зараз треба буде вносити поправки в закон, щоб ввести хоч якусь перевірку заявленої готівки",— каже економіст.

Андрій Беспятов, провідний аналітик інвесткомпанії Dragon Capital, говорить про ще одну причину накопичень готівки: вони дають грошову мобільність. Кошти можуть знадобитися депутатам і топ-чиновникам вже найближчим часом, щоб, умовно кажучи, оплатити навчання дітей за кордоном або самому з'їздити до них з дорогими подарунками на Різдво.

Готівки в деклараціях, за словами Беспятова, настільки багато, що вона здатна "перетрусити" всю другу половину списку 100 найбагатших українців. Експерт знає, про що говорить: він бере участь у створенні рейтингу найбагатших за версією НВ.

Як такі, величезні гори паперу з водяними знаками не настільки вже й небезпечні. Але вони можуть бути свідченням безпрецедентного рівня тіньових відносин, хабарництва. І тому кожна така гривня, що надходить до кишені політика, коштує 10 грн економіці України, зазначає Сергій Фурса, фінансист з Dragon Capital. "Корупція вбиває головне — конкуренцію в економіці, що не дає країні розвиватися",— каже він.
Синдром бариг

Ще одним незабутнім враженням, яке справили на експертів електронні декларації, стала наявність там безлічі дорогих дрібничок.

Прем'єр Володимир Гройсман, як виявилося, володіє розкішною колекцією ультрадорогих швейцарських годинників у кількості 12 штук. У керівника МВС Арсена Авакова, крім великих сум грошей, виявилися акції харківського футбольного клубу Металіст, а також колекції вин і винних етикеток, картин, марок, монет, статуеток і навіть два персні, які він не носить. У депутата-радикала Андрія Лозового — колекція з 72 ікон і 186 пляшок вина, а також набори старовинних меблів. І подібне — у багатьох інших політиків і чиновників: особисті автопарки, шуби і колекції прикрас.

"Більшість українських політиків — банальні бариги",— написав у себе в Фейсбуці за підсумками е-декларування Міхеїл Саакашвілі, одеський обласний голова.

Самі декларанти нічого поганого у власному способі життя не бачать. Так, Ігор Гринів, лідер президентської фракції, визнав, що володіє цілою колекцією християнського мистецтва, як-от виданим Іваном Федоровим у 1574 році Апостолом, Острозькою Біблією 1581 року та іконами XIV–XV століть. Депутат вважає таке захоплення нормальним.

На питання НВ, чи не потрібні Україні політики іншого штибу, а не колекціонери антикваріату, голова фракції БПП відповів коротко: "1917 року до влади прийшли інші політики. І знищили колекціонерів на кшталт Ханенків і Терещенків".
Атракціон небаченої відкритості

НАЗК не зобов'язане перевіряти кожну з понад 100 тис. електронних декларацій — закон передбачає лише вибірковий аудит. Але повідомлення преси та активістів, які помітили певні порушення чи невідповідність у документах,— достатня підстава, щоб агентство почало перевірку.

Покарати кримінально за брехню в декларації можна за двома статтями Кримінального кодексу — про подання завідомо неправдивих даних і незаконне збагачення. Перша загрожує максимум двома роками в'язниці та може застосовуватися навіть до тих, хто просто помилився (якщо йдеться про суму понад $12 тис.). За другою статтею можна сісти на десять років з конфіскацією майна.

Ключова проблема під час розслідування злочинів за цими статтями, як пояснює Шабунін з Центру протидії корупції, у складності перевірки майна, записаного на фіктивного власника. Він наводить у приклад генпрокурора Юрія Луценка, який записав вісім квартир у центрі Києва, а також одну в Ялті на свого бухгалтера.

Більшість українських політиків — банальні бариги
Міхеїл Саакашвілі,
одеський обласний голова

"Якби система е-декларування запрацювала в 2006‑му, а краще — в 1996 році, тоді ми бачили б усю історію майнових змін політиків",— додає голова Центру протидії корупції.

При цьому Шабунін сподівається, що займеться перевіркою все-таки не НАЗК, а Національне антикорупційне бюро — останнє, мовляв, не залежить від чиїхось політичних інтересів.

Громадські активісти побоюються, що нинішнє електронне декларування може перетворитися на банальну податкову амністію, за якої політики легалізують незаконно отримані гроші. Тому, як каже депутат Вікторія Войціцька з фракції Самопоміч, потрібно підняти дані Державної фіскальної служби про отримані політиками доходи і сплачені ними податки за останні десять років. Варто також відстежити придбання будь-якої нерухомості та відповідність її ціни наявним на момент купівлі заощадженням.

Беспятов з Dragon Capital пропонує провести амністію капіталів за аргентинським сценарієм — "заплати фіксовану пеню і живи спокійно". У такому разі політики легалізують свої активи, а держава отримає кілька мільярдів гривень у бюджет.

Як вже встиг заявити голова ГПУ Луценко, правоохоронці перевірять тих депутатів, які задекларували готівки на суму понад $100 тис. "Ті, хто ухилявся від сплати податків, можуть дістати від 2 до 15 років в'язниці",— сказав генпрокурор.

Самі політики не надто побоюються будь‑яких наслідків від власного фінансово-майнового стриптизу. Наприклад, Гринів, один з ключових ідеологів так званої помаранчевої революції, не бачить передумов для появи нового Майдану.

Проте суспільство, на думку політексперта Вікторії Подгорної, переконалося: правила гри української клептократії не змінилися. "Тому керівний клас має бути змінений практично в повному складі",— підсумовує вона.

Громадські активісти налаштовані рішуче — нехай не на революцію, але на судові процеси над людьми, чиї декларації містять брехню. "Боротьба триває",— коротко резюмує Олександр Калітенко з міжнародної організації Transparency International, яка моніторить корупцію. Він підкреслює, що завдання громадянського суспільства — дотиснути владу до початку кримінальних проваджень. Але очікувати швидких рішень і ув'язнень не слід, адже правоохоронна і судова системи корумповані.

Ті, хто ухилявся від сплати податків, можуть дістати від 2 до 15 років в'язниці
Юрій Луценко,
генеральний прокурор

В організації Реанімаційний пакет реформ відзначають, що справі допомогло б створення антикорупційних судів: на їхню думку, лише тоді вдасться побачити винних за ґратами.

У будь-якому разі аналітики впевнені: у вигляді відкритого реєстру декларацій громадянське суспільство і журналісти здобули зручний інструмент контролю над тим, як і скільки заробляють президент, міністри, депутати, губернатори, судді.

А поки активісти готуються почати тотальні перевірки, депутат Білоцерковець з фракції БПП розповідає НВ, що не всі депутати пропрезидентського табору багаті — є і ті, хто живе на одну зарплату. І її варто було б підвищити. Або дозволити комерційну діяльність.

Білоцерковець, схоже, намагається даремно — його не чують не тільки збуджені колосальними активами можновладців журналісти, але навіть його колеги. Останні перед початком процедури декларування ініціювали підвищення депутатських зарплат з нинішніх 17,6 тис. грн до 25 тис. грн. Але після того, як їхні активи стали надбанням суспільства, відмовилися від ідеї. Зате підняли мінімальні зарплати — з 1,6 тис. до 3,2 тис. грн, тобто здійснили ту операцію, яка їм ніяк не вдається щодо власних грошей,— інвестувати в майбутнє. У своє майбутнє. Бюджетні кошти.

Інші новини

Всі новини