У квітні різко обвалився курс рубля: частково через санкції, запроваджені у відповідь на ймовірне отруєння Кремлем колишнього російського подвійного агента Сергія Скрипаля та його доньки на території Великої Британії. Потім у червні, якраз у момент відкриття чемпіонату світу з футболу, який відбувався у РФ, уряд запропонував підвищити пенсійний вік — із 60 до 65 років для чоловіків і з 55 до 63 років для жінок. Суспільство обурилося. Рейтинг підтримки влади одразу ж впав на 15 пунктів. Це найпотужніший спад за всі 18 років правління Путіна.
Крім того, довіра до самого Путіна знизилася до 48% приблизно з 60%. Для порівняння: навіть на початку третього путінського терміну в 2012-му, коли відбувалися масові протести проти його повернення на президентську посаду, близько 60% росіян заявляли, що довіряють йому.
Тоді Путін зумів підняти рейтинг, представивши себе захисником Росії. Коли США на чолі з Бараком Обамою дали зрозуміти, що не стануть дотримуватися власної червоної лінії у Сирії, Кремль вступив у гру як ненадійний гарант роззброєння Башара Асада.
Аби ще більше зміцнити своє становище в країні і продемонструвати непохитність Росії перед волею Америки, Путін надав притулок Едварду Сноудену, який оприлюднив інформацію про Агентство національної безпеки США. Всередині РФ Путін стежив, щоб будувалися нові дороги і мости, ремонтувалася інфраструктура і оновлювалися громадські простори з парками, фонтанами, кафе. Так, все це не спрацювало для економіки (і вже тим паче не розширило свобод росіян), але допомогло Путіну утвердитися як захиснику Великої Росії. Після анексії Криму в березні 2014-го (що стало відвертим викликом Заходу), його рейтинг злетів до запаморочливих 87%.
У березні 2018 року Путін спокійно виграв вибори, гарантувавши собі четвертий президентський термін із 76% голосів. Тоді його рейтинг підтримки становив 82%.
Росіяни зрозуміли, що їм не потрібна перемога будь-якою ціною
Але чемпіонат світу підкосив цей показник. На мундіаль з'їхалися понад 700 тис. іноземних туристів: вони змінили уявлення росіян про лідера і про те, що є важливим. Непривітний Путін під час фінального матчу стояв під парасолькою, поки президенти Хорватії та Франції, вболіваючи за свої команди, мокли під проливним дощем.
Тим часом російський народ вразив світ своєю привітністю та гостинністю. Власники барів, провідники поїздів, що говорять англійською, волонтери тепло приймали гостей. Росіяни зрозуміли, що їм не потрібна перемога будь-якою ціною; вони можуть бути великими і без мілітаристського диктату Кремля.
Обурлива пенсійна реформа спровокувала цілу низку протестів: Путін зі скрипом пообіцяв пом'якшити це рішення і одночасно попросив росіян про розуміння. Але згідно з останніми опитуваннями, 53% населення готові протестувати і далі. 9 вересня, у день проведення місцевих виборів, десятки тисяч росіян приєдналися до протестів, організованих борцем із корупцією, юристом і опозиційним лідером Олексієм Навальним.
Серед демонстрантів було багато молоді. Вони незадоволені не тільки пенсійною реформою, яка не торкнеться їх ще довго, але і недоліками путінського режиму в ширшому сенсі. Як вважає більшість із них, навіть якщо Путін і відновив статус Росії як великої держави, це не компенсує повсюдну корупцію і відсутність перспектив у країні. Молодь вважає режим застарілим, а самого Путіна — перешкодою на шляху змін.
І останній фактор: розчаровані та незадоволені російські бізнесмени. Як і молоді росіяни, підприємці задаються питанням: "А чи варта путінська жорстка зовнішня політика войовничого націоналізму, яка в минулому приносила йому настільки потужну внутрішню підтримку, такої високої ціни?"
Путін, звісно, знає, що його становище похитнулося. Саме тому поліція так жорстко обходилася із протестувальниками, заарештовуючи їх сотнями. Кремль боїться не тільки нових мітингів, але і посилення опозиції з боку бізнесменів, частина з яких входить до лав могутньої російської еліти.
Путінський імідж захисника величі Росії і символа надії поступово гасне, а його перевірена тактика відновлення популярності, наприклад, за допомогою анексії територій сусідніх країн, не підходить як довгострокова стратегія. І якщо глава Кремля не почне проводити реальні зміни у Росії, його рейтинг підтримки продовжить знижуватися. Це натомість підвищує шанси того, що після нинішнього терміну в 2024 році він нарешті піде з посади президента. А може, і раніше.
Переклад НВ
Новое время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Ніни Хрущової. Републікація повної версії тексту заборонена.
Copyright: Project Syndicate, 2018
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени