Чи потрібен візовий режим з Росією?

НВ розпитав співвітчизників і росіян про те, як вони ставляться до ідеї візового режиму між Україною і РФ

Так звичайно. Вважаю, що все відбувається природним шляхом. Ці три роки потрібні були всім, щоб встигнути розібратися в своїх відносинах. Я не кажу, що візовий режим необхідно ввести вчора або завтра, але він неминучий, і його введуть обов'язково. Причому цей візовий режим буде дуже жорсткий — практично безвізовий. Адже навіть після війни з агресором нічого не зміниться.

А те, що говорять, ніби [українці] їздять в РФ працювати, — цілковитий міф. Знаю по масі знайомих: ніхто туди вже майже не їздить. Залишилися хіба що десятки тисяч людей, а не сотні тисяч або мільйони, яких там щось тримає.

Нам необхідний величезний культурний бар'єр, тому що інакше ми не вирвемося ніколи ні в яке світле майбутнє. Адже думаєш, що почитаєш Пушкіна, — а приїде Кобзон, думаєш, що послухаєш Мусоргського, — а все одно отримаєш Володимирський централ. Так що добра не жди.

Олег Тістол,
художник

Я не бачу необхідності у візовому режимі з Росією. Тому що він не вирішить проблем, але створить додаткові.

Російські диверсанти і просто шпигуни обов'язково обзаведуться візами, а українська митниця на кордоні окупованих території з Росією ще не працює.

У той же час хід Росії у відповідь створить масу проблем для багатьох громадян України, які працюють в РФ.

Сергій Фурса,
фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital

Однозначно потрібен. Російських шпигунів і диверсантів це не дуже зупинить, бо у них є або будуть українські паспорти. Однак візовий режим дасть зрозуміти східним сусідам, що у нас тут окрема держава, а не окраїна Росії.

Олена Білозерська,
боєць Української добровольчої армії, блогер

Ні. З точки зору нацбезпеки це нічого не вирішує: кому треба — проїдуть, економічно це затратно (консульства і т. д.). Краще згортати економічні відносини, переорієнтовуючись на інші країни.

Людмила Горделадзе,
директор київського кінотеатру Жовтень

В силу моїх особистих обставин для мене це питання неактуальне. У мене є дозвіл на постійне проживання в Україні, в Росію я не їжджу, мої родичі теж нечасто сюди приїжджають. А якби їм або моїм друзям і потрібно було приїхати, то я б не заперечував, щоб вони отримували візи.

Зрозуміло, це комусь може здатися несправедливим і незручним: "А як же так? А от раніше... "А раніше ми не воювали. Раніше ваша країна, дорогі росіяни, не вела війну, яку розв'язав ваш президент, якого 86% з вас підтримують. А ті, хто Путіна не підтримують, принаймні поставтеся з розумінням.

Інша справа, що зворотною стороною медалі, можливо, будуть відповідні заходи [з боку РФ], тобто візи для українців і якісь інші дискримінаційні правила на зразок реєстрації.

Євген Кисельов,
журналіст

Взагалі, я проти будь-яких кордонів. Але в даному разі мені здається, що візи потрібні. Це ще більше відірве нас від Росії.

Я розумію, що є безліч нюансів: росіяни введуть візи для нас (хоча в цьому нічого страшного немає), знову ж таки питання Криму — для нас він український, для них — російський. Але в цьому разі наші громадяни будуть менше їздити на тимчасово окуповані території. Консульства для відкриття віз і т. д. Йде війна. Так що потрібно від них відмежовуватися.

І ще один важливий момент. Коли Росія стане розвалюватися, то стіна буде падати на нас, і біженці почнуть бігти в Україну. Тому потрібно готуватися.

Ігор Захаренко,
генеральний директор турфірми Феєрія

З огляду на те, що відбувається, мені взагалі не хочеться росіян бачити в нашій країні. Занадто багато горя принесли і продовжують приносити всі ці "візити". За кілька років до Майдану Одеса, наприклад, була наповнена представниками "русского мира", які творили тут все, що вважали за необхідне.

Тому я швидше за візовий режим. І, як варіант, в'їзд за біометричними паспортами можна було б ввести.

Зоя Казанжи,
письменниця, консультант з комунікацій
проекту The Communications Reform Group

Як це не сумно, але при нинішньому російському керівництві і взаєминах з Україною, напевно, потрібно.

Я не думаю, що це якось ускладнить взаємини між громадянами. А ось [введення візового режиму] між країнами якраз і відповідатиме тому рівню складності взаємин, які існують насправді.

Всеволод Кожемяко,
генеральний директор компанії Агротрейд

Зважуючи все на своїх внутрішніх вагах, я більше схиляюся до того, що візовий режим потрібен. Особисто я в Росію не їжджу вже чотири роки. І не страждаю від цього. Навпаки, я цілком обходжуся без Росії і сподіваюся і далі обходитися без неї.

А ті друзі, які там живуть, приїжджають сюди до мене. Якщо встановлять візовий режим і вони захочуть приїхати, то оформлять собі візу з нашою допомогою. Буде хоч якась відповідальність на тих, хто запрошує до себе когось із Росії.

Зрозуміло, що в Україні є проросійська опозиція, яка буде запрошувати своїх друзів, а ті будуть продовжувати займатися провокаціями. Але тоді це підлягатиме хоч якомусь умовному контролю. Не дуже ретельному, як у нас все відбувається, але тим не менше масу простих провокацій це зможе припинити. Хоча справжніх розвідників і диверсантів це, звичайно, не зупинить.

Йосип Зісельс,
глава Асоціації єврейських організацій і громад України

Я думаю, що він неможливий. Тому що з'явиться багато проблем, пов'язаних з цим.

Те, що я читав і чув, так краще цього не робити. Тому що це безмозко. Адже погано буде сотням тисяч людей, у яких там або тут є родичі. А як бути з тією кількістю людей, які працюють в Росії і надсилають сюди гроші?

Звичайно, дуже приємно вважати, що всі росіяни такі, як Путін. Але це ж неправда.

Семен Глузман,
президент Асоціації психіатрів
Україна, правозахисник і дисидент

Контроль за російським кордоном повинен бути максимально жорстким. Але це стосується в першу чергу не пропускних пунктів, а всієї її лінії — близько 2 тис. км.

Біометрія, мабуть, буде більш ефективною. Адже сенс візи — в наявності бази даних і візової історії, а біометрія зробить це швидше і якісніше.

Хоча мені особисто ідея віз з Росією подобається. Але, як прагматик, я розумію, що це в основному естетична потреба.

Олег Покальчук,
соціальний психолог

Однозначно потрібен. Будь-яке обмеження контактів з громадянами країни-агресора, будь-яке переміщення товарів, будь-який обмін культурними та науковими цінностями, безумовно, створює незручності для громадян обох країн. Але чи думала про зручність своїх громадян російська влада, вводячи війська в Крим?

Мені здається, українські громадяни повинні зрозуміти, що краще потерпіти деякі незручності при спілкуванні з російськими родичами і друзями, утриматися від використання російських товарів, ніж бути підданими ризику приходу слідом за туристами зелених, синіх та інших агресивних "ввічливих людей".

Найкращим рішенням для наших громадян буде на якийсь час забути про спільне коріння, артистів і співаків, які ще не покинули токсичну територію, перейти на фільми і книги вітчизняних і західних авторів, а також росіян, які переїхали жити в демократичні країни.

Олександр Красовицький,
гендиректор і власник видавництва Фоліо