NV Преміум

Які цілі РФ у гібридній війні проти НАТО

Погляди

30 травня 2024, 17:03

Олексій Мельник

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова

І як це б'є по Україні

The New York Times опублікувала статтю, що розвідка США і союзницькі сили фіксують збільшення диверсійних операцій в Європі. На їхню думку, ці операції є частиною російської кампанії з підриву військової підтримки України. Тут цілі Росії доволі зрозумілі — намагання посіяти тривогу, дестабілізувати країни НАТО, країни Європейського Союзу, і, у супроводі з доволі умілою пропагандою, таким чином вплинути на політичні рішення в країнах-партнерах, в організаціях, які нас підтримують, які б були спрямовані, щоб, принаймні, поставити під питання доцільність подальшої підтримки України.

Це я описав лише одну з них. Ще одна ціль, яку Росія послідовно переслідує, це намагання зруйнувати ізсередини НАТО як політико-військовий союз. І останні провокації, які вони зробили в Нарві із зніманням буїв, це, власне кажучи, давно прогнозувалося. Росія спробує і буде постійно пробувати робити такі акції, що називається, нижче порогу війни. Але такими невійськовими діями може дійсно підірвати єдність Альянсу, якщо в певний момент почнуться дискусії — чи це ще привід застосування статті 5, чи це ще можна вважати атакою на країни НАТО. Тобто Росія в даному випадку діє послідовно і в мене наразі немає впевненості в тому, що в самому НАТО це розуміють. Тобто країни Балтії і Польща це точно розуміють. А ось чи є таке розуміння консенсусне в самому НАТО — це питання.

Такими невійськовими діями може дійсно підірвати єдність Альянсу

До речі, у тій же статті The New York Times однією зі слабких точок кожної з країн Альянсу в протидію цим диверсіям вказувалася розрізненість. Коли кожна країна діє окремо, так нібито це є нормальна довоєнна ситуація, так ніби збільшення загрози не відбулося. І постає питання про те, чи можуть ці країни діяти об'єднано, спільно, мати спільну позицію в цьому виклику проти російських диверсій. Бо з одного боку є виклик, з іншого боку є конституція кожної з країн, і кожна країна ухвалює свої рішення суверенно. Як це все поєднати — для цього і створювалося НАТО.

І якщо говорити про конфлікт національного законодавства із міжнародними документами, то, скажімо, законодавство Європейського Союзу затверджене всіма його членами, має наднаціональну силу. Ну, але час від часу, звичайно, намагаються країни проявляти оцей націоналізм, відстоювати власні інтереси, які доволі часто мають дуже мало спільно з національними інтересами, а радше — з політичними амбіціями самих лідерів. Якщо ми говоримо про боротьбу з відмиванням грошей чи боротьбу з тероризмом, там доволі ефективно працює ці механізми. Але випадок Росії є унікальний, тому, можливо, це одна із причин, що по-різному сприймається цей рівень загрози і різне стратегічне бачення того, як країни мають намір розбудовувати свої відносини з Росією в майбутньому, і якою буде та Росія.

Повну версію інтерв'ю з Олексієм Мельником слухайте на Radio NV

Інші новини

Всі новини