Підрозділи СОУ були виведені з Кринок не сьогодні, не вчора і не тиждень тому, а набагато раніше, але… Але оголошення й обговорення цього факту, без офіційного підтвердження, зашкодило б. Нашкодило б чому, якщо в Кринках нікого немає? А ось про це й поговоримо.
Про розширення плацдарму в районі саме Кринок стало відомо на початку листопада 2023 року. Саме тоді почали надходити повідомлення про те, що СОУ встановили контроль над частиною села на лівому березі. Що примітно, інші плацдарми відразу ж зникли з інформаційного потоку і про них особливо не повідомлялося. Основною темою по Херсонщині були саме Кринки.
Щойно в Кринках виник плацдарм, командування російських окупаційних військ одразу ж сконцентрувало сили і засоби на цій локації, і це вплинуло на багато аспектів подальших бойових дій у південному плацдармі. Зокрема, ліквідацією невеликого плацдарму в Кринках зайнялися 26-й МСП 70-ї МСД 18 ОВА і 810-та ОБр МП. На той момент група військ Дніпро налічувала 64 тисячі.
На початку Кринки росіяни штурмували, що називається, в лоб, використовуючи як піхоту, так і механізовану компоненту. Кількість підрозділів, що беруть участь у нейтралізації плацдарму, збільшувалася, і, це вже були не тільки 70-та МСД і 810-та ОБр МП, а й 328-й ДШП 104-ї ДШД, і 234-й ДШП 76-ї ДШД, і іншим набродом.
На початку Кринки росіяни штурмували в лоб
Крім того, у міру збільшення угруповання російських окупаційних військ, ГВ Дніпро в компоненті особового складу збільшувалася швидше і об'ємніше, ніж будь-які інші. На сьогодні ГВ Дніпро — це більш ніж 120 тисяч осіб. Ось цікаво, який би був ефект, якби +60 тисяч намалювалося у складі ГВ Південь або ГВ Центр.
Думаю, зараз виникатиме безліч різного роду думок щодо Кринок… А чи варто було? Чи потрібно було?
І здебільшого, кожна з цих думок спиратиметься у своїх висновках, що зайшли, загинули і вийшли, а результат? А результат — це не звільнені території. Результат — це дуже, дуже жорстке сковування сил ворога, який на рівні воєнного злочинця Путіна, який ще в лютому цього розповідав казки про контроль над Кринками, хоча тоді його і близько не було.
Війна — це не місце для емоцій. Війна — це матерія цифр. І якби не Кринки, то зараз ми з вами обговорювали б не Покровський і Торецький напрямок, а наступ на Слов’яно-Краматорську агломерацію. Якби не Кринки, то зараз ми б обговорювали не Липці та Вовчанськ, а Великий Бурлук. Якби не Кринки, то ми б із вами сьогодні обговорювали не захід ворога в Урожайному, а у Великій Новоселівці.
Кринки вплинули на всю зону бойових дій, і кожне життя, що залишилося там, зберегло десяток життів на інших напрямках.
Але, найголовніше те, що, вийшовши з Кринок, ми вийшли з них уже тоді, коли утримувати їх не має сенсу. А російські окупанти зайти в них уже ніяк не зможуть. Там немає позицій, які можна утримувати. А їм дуже хочеться. Вони сидять у лісопосадках в очікуванні команд генералів, але прилітає боєприпас і, вони горять ясним полум’ям. Вони прориваються в мляві і спустошені Кринки і опиняються, як на відкритій долоні.
Ми вийшли, а вони там горять, не маючи можливості навіть туди зайти. Що може бути кращим?
Кринки за пів року були перетворені на мертве поле і зараз вони не контролюються ворогами. Кринки — це сіра зона. Але російські окупанти намагаються туди зайти, а тому, навколо Кринок тримають свій ресурс. І його сили оборони України продовжують методично нівелювати. Схема продовжує працювати? Так.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV