Війну, розв’язану Росією в Україні майже три роки тому, по праву визнано одним із найбільших злочинів XXI століття. Зі зрозумілих причин, досі мало уваги приділялося впливу конфлікту на міжнародний імідж України. І все ж, на тлі травм і жаху російського вторгнення, дедалі більше ознак того, що безпрецедентна увага, яку, починаючи з 2022 року, виявляли до України міжнародні ЗМІ, поступово допомагає змінити глобальне сприйняття країни. У результаті Україна нарешті виходить із тривалого періоду міжнародної безвісності, який протягом століть перешкоджав її розвитку.
Задовго до відновлення незалежності України 1991 року світ виявляв невігластво щодо цієї країни. Після розпаду Радянського Союзу мало що було зроблено для того, щоб розв’язати проблему недостатньої обізнаності ззовні або зміцнити національний бренд України на світовій арені. Така глобальна непомітність допомогла створити підґрунтя для дезінформаційних зусиль Росії, коли іноземна аудиторія часто готова була повірити у всіляку нісенітницю про країну, яка в іншому була їм незнайома. Завдяки нещодавній увазі ЗМІ до України кремлівські пропагандисти виявили, що спотворення ними інформації тепер не так легко сприймаються. Цей процес триває, але вже зараз можна виокремити низку важливих фактів про Україну, які вкоренилися в міжнародній свідомості з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії.
1. Україна — це не Росія
Той факт, що Україна — не Росія, може здатися образливо очевидним, якщо дивитися з українського погляду, але насправді це була фундаментальна іміджева проблема, що стоїть перед країною у 2022 році. Авжеж, не випадково напередодні повномасштабного вторгнення Путін опублікував ціле есе, в якому заперечував легітимність окремої української держави на тій підставі, що українці насправді є росіянами («росіяни і українці — один народ»).
Війна розвіяла міф про росіян і українців як про «єдиний народ»
Путін не сам придумав цей наратив заперечення України. Його попередники принаймні з вісімнадцятого століття наполягали на тому, що Україна є невід'ємною частиною Росії, і безжально маніпулювали історичними фактами на підтримку своїх аргументів. Протягом царської та радянської епох будь-хто, хто намагався протистояти цьому великоросійському наративу або підкреслити тривалу боротьбу України за державність, розглядався як небезпечний єретик, який підлягав найсуворішим покаранням.
Протягом багатьох поколінь Росія могла нав’язувати міжнародним аудиторіям свою імперську пропаганду, при цьому українців змушували мовчати, а Україну представляли як невід'ємну частину історичної серцевини Росії. Тому зрозуміло, що коли 1991 року на карті з’явилася незалежна Україна, багатьом було важко відрізнити її від Росії. Це створило велику плутанину і певною мірою легітимізувало подальші спроби Росії знову затвердити свою владу над Україною.
Повномасштабне вторгнення змінило все це. З лютого 2022 року міжнародне сприйняття відносин між Росією та Україною зазнало радикальної трансформації, оскільки світова аудиторія стала свідком жорстокості російського нападу і рішучості національної оборони України. Війна, розв’язана Володимиром Путіним, вбила сотні тисяч і зруйнувала мільйони життів; вона також розвіяла міф про росіян і українців як про «єдиний народ». Оскільки вторгнення наближається до трирічного рубежу, тепер можна з упевненістю сказати, що будь-хто, хто продовжує наполягати на неподільності Росії та України, або діє недобросовісно, або настільки приголомшливо невіглас, що його думкою можна знехтувати.
2. Україна величезна
Міжнародна маловідомість довоєнної України спонукала багатьох уявляти країну як неясну і незначну державу, чия доля не особливо важлива для всього світу. Водночас мало хто, здавалося, розумів, що Україна насправді є найбільшою країною в Європі. Тепер це вже не так. Протягом останніх трьох років карта України постійно фігурує в міжнародній пресі. Навіть випадкові спостерігачі вже знайомі з обрисами країни, і не могли не помітити, наскільки великою вона є на тлі своїх європейських сусідів.
Висвітлення в ЗМІ подій на полях битв також допомогло підкреслити величезні розміри України. Незважаючи на регулярні військові повідомлення про великі наступальні операції та рекордні просування, загальна картина лінії фронту мало змінилася з першого року війни, що підкреслює порівняльну неосяжність України. Хоча вона може здаватися маленькою порівняно з Росією, за європейськими мірками це величезна країна. Зростаюче усвідомлення цього факту допомагає формувати уявлення про геополітичне значення України.
3. Україна — сільськогосподарська наддержава
До 2022 року Україна, ймовірно, була відома багатьом у світі як місце Чорнобильської катастрофи. Асоціації з найстрашнішою у світі ядерною катастрофою були особливо невдалими, оскільки Україна — це далеко не радіоактивна пустка. Насправді, справжній предмет гордості цієї країни в тому, що це житниця Європи. Легендарні чорноземи України є одними з найродючіших земель у всьому світі, що робить більшу частину країни гігантським садом аграрного достатку.
Починаючи з 2022 року російське вторгнення допомогло просвітити міжнародну аудиторію про найважливішу роль України в глобальній продовольчій безпеці. Широке висвітлення в засобах масової інформації факту російської військово-морської блокади Чорного моря наголосило на важливості українського сільськогосподарського експорту, а перебої, спричинені втручанням Москви, призвели до страху голоду в Африці та підвищення цін на основні харчові продукти по всьому Заходу. Зростаюче усвідомлення статусу України як сільськогосподарської наддержави підірвало спроби Кремля представити вторгнення як суто локальну справу і мобілізувало міжнародну опозицію війні.
4. Україна — інноваційний хаб
Протягом десятиліть міжнародне сприйняття України потерпало від ледачих кліше, що зображували країну як невиліковно корумповану глушину на просоченій горілкою околиці Східної Європи. Ці глибоко невтішні карикатури на українську відсталість завжди вводили в оману. Зараз вони також безнадійно застаріли. З 2022 року Україна продемонструвала, що вона є складною високотехнологічною нацією, здатною більш ніж встояти в найбільш технологічно просунутій війні, яку коли-небудь бачив світ. Здатність України практично щодня розробляти, розгортати й оновлювати системи озброєнь власного виробництва зробила багато чого, щоб розвінчати старі негативні стереотипи й затвердити репутацію країни як провідного інноваційного хаба.
Українські оборонно-технічні компанії розробили низку особливо інноваційних бойових рішень, які привернули увагу світових гігантів оборонної промисловості та допомогли Україні вирівняти шанси в боротьбі проти значно більшого та багатшого противника країни. Наприклад, новаторські українські морські безпілотники переламали ситуацію в Чорноморській битві і змусили весь російський флот відступити з Криму, а українські дрони дальнього радіусу дії регулярно вражають цілі в глибині Росії. У результаті, «Made in Ukraine» тепер визнаний знак якості в усьому міжнародному секторі безпеки. Така трансформація іміджу вже привертає міжнародних інвесторів і визначатиме економічний розвиток України на десятиліття вперед, а оборонна промисловість країни та ширший технологічний сектор користуватимуться більшим попитом.
5. Україна єдина
Повномасштабне вторгнення серйозно підірвало давні спроби Росії представити Україну як країну, безповоротно розколоту за географічними та ідеологічними ознаками. Наратив про розколоту Україну був головною опорою кремлівської пропаганди ще з часів Радянського Союзу і посідав центральне місце в дезінформації, що супроводжувала ескалацію російської агресії останніх двох десятиліть. Протягом багатьох років це грубе спрощення регіональних складнощів України було поверхнево переконливим для міжнародної аудиторії, але воно було рішуче розвінчане єдиною відповіддю України на повномасштабне вторгнення Росії.
Українці по всій країні в переважній більшості виступили проти вторгнення росіян, причому жителі нібито «проросійських» міст, таких як Одеса і Харків, проявили не меншу рішучість захищати себе і свої будинки. Звичайно, це не означає, що регіональне розмаїття більше не характерне для сучасної України. Навпаки, Україна залишається такою ж схильною до регіональних відмінностей, як і будь-яка інша велика європейська країна. Однак, російське вторгнення зруйнувало міф про безнадійно розділену Україну і довело поза всякими розумними сумнівами, що переважна більшість українців різко чинить опір ідеї возз'єднання з Росією.
Переклад NV
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Пітера Дікінсона. Републікацію повної версії тексту заборонено.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV