«А якщо завтра вони вдарять?» Як європейці ставляться до російських провокацій в своїх країнах і чи дійсно РФ готується до війни з НАТО

проліт понад 20 російських БПЛА над Польщею на початку вересня. Далі Москва сфокусувалася на великих європейських аеропортах. Так, через проліт БПЛА та повітряних куль призупинило роботу летовище у Вільнюсі. І з тієї ж причини у Данії тимчасово закрили найбільший аеропорт в Ольборзі, базу Королівських ВПС.

Аеропорт Мюнхена, другий за величиною у Німеччині, не працював через появу дронів 3 та 4 жовтня. В результаті гості популярного пивного фестивалю Октоберфест не могли повернутися додому запланованими рейсами.

І якщо перші хвилі атак безпілотниками обійшлися без прямих звинувачень країни-агресорки, то згодом європейці перестали уникати називати речі своїми іменами. Нині глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн уже відкрито вказує на причетність Москви до провокацій, прагнення Кремля знищити єдність ЄС та послабити підтримку України.

Однак перед керівництвом НАТО тепер постає складне завдання — захищатись так, щоб уникнути ескалації та водночас заспокоїти своїх громадян. А кожен подібний інцидент з дронами — це знак для європейців, що конфлікт виходить за межі України, вважає Анатолій Храпчинський, авіаційний експерт і колишній офіцер Повітряних сил ЗСУ.

На його думку, навіть на четвертий рік повномасштабного вторгнення Європа до кінця не усвідомлювала рівень загрози. Тож РФ осміліла і від слідкування за закордонними навчальними центрами ЗСУ і тамтешніми складами з технікою перейшла до пуску бойових дронів Гербера — місцевого аналога іранських Шахедів ціною до $3 тис.

«Те, що ми бачимо в публічному просторі про активність РФ — лише верхівка айсберга», — впевнений Храпчинський.

Між війною та обережністю

Європейці бачать, що Росія промацує їх оборону, але по-різному сприймають ризик війни. Останні соцопитування SW Research та інституту Pollster показали, що майже половина поляків підтримує реакцію влади на атаки РФ і лише 30% готові виїхати з країни у разі вторгнення.

Так і Маршевич з Варшави припускає можливість і найгіршого сценарію — з ракетними атаками, авіабомбардуванням, штурмом піхоти та окупацією східної частини Польщі. Він, як і частина його співвітчизників, вже зібрав речі на такий екстрений випадок. І якщо в країну з Білорусі прорвуться колони танків, Маршевич планує їхати у сусідню Німеччину.

«Дивитимусь на події з Берліну, — зізнається він у розмові з NV. — Досвід України підказує, що прилеглі міста одразу захоплять, а Варшава відносно недалеко від Білорусі [відстань до прикордонного Бресту — майже 200 км]».

З острахом за появою російських дронів стежать на півночі Європи. Адже армія РФ здатна захопити невелику Норвегію за один день, висловлює NV свої побоювання 45-річний фермер Крістіан Альхауг із комуни Сельйорд. Війська НАТО не прибудуть до району конфлікту у день нападу, розмірковує він, а передислокація займе два тижні. І весь цей час Норвегія відбиватиме атаки самотужки.

«Жахливі часи наступають, — з хвилюванням каже Альхауг. — А якщо завтра росіяни вдарять бойовими безпілотниками або гіперзвуковими ракетами? Усе це прилетить по наших господарствах, а в мене один трактор коштує понад 100 тис. євро».

Норвежець не розуміє, чому воєначальники в Осло не дають команду збивати дрони і як вони збираються відбивати штурми піхоти з підтримкою артилерії, бронемашин та авіації.

І такі панічні настрої громадян країн-членів НАТО підсилює кожен новий запуск БПЛА на європейську територію.

Тим часом Альянс планує збивати дрони виключно у разі небезпеки для громадян і військових. Принаймні про це заявляють його топові чиновники, зокрема генсек Марк Рютте. В інших випадках дозволяється лише супроводжувати їх.

Німецький політолог Андреас Умланд, аналітик Стокгольмського центру вивчення Східної Європи, вважає знищення російських цілей викликом для Заходу, адже доводиться обирати між великою війною та різкою ескалацією. Америка при Дональді Трампі змінилася, тому реакція в обох випадках неясна, зауважує він, хоча за часів Холодної війни Штати чітко позначили свою присутність у Європі та дбали про її безпеку.

«Європейська влада слухає не готове до протистояння суспільство, — пояснює NV аналітик. — А Володимир Путін не звертає увагу на позицію ЄС і підшукує район для чергової «спеціальної військової операції».

Український досвід для НАТО

Російські дрони не перестають з’являтись у повітряному просторі країн-членів НАТО, паралізуючи аеропорти. Останній такий випадок був у Норвегії — в ніч на 6 жовтня БПЛА помітили в Осло. А за два дні, 8 жовтня, крупний оборонний виробник Thales у Бельгії повідомив про велику кількість безпілотників, що літають над засекреченими заводами.

За версією низки європейських політиків, а також президента України Володимира Зеленського, в атаках на аеропорти можуть бути задіяні екіпажі танкерів російського тіньового флоту. Або ж, як припускає Храпчинський, БПЛА збирають і запускають диверсійні групи безпосередньо на території Європи. Так само, як це зробила СБУ в рамках своєї операції Павутина, що відбулася в Росії 1 червня 2025 року. Тоді українські фахівці уразили стратегічні літаки одразу на чотирьох аеродромах: Біла, Дягілєво, Оленья та Іваново.

«У магазині DJI в центрі Франкфурта продаються десятки дронів, — наводить український експерт приклад. — І от їх можна перепрограмувати на політ в режимі автопілоту над руліжними доріжками найбільшого європейського авіахабу Франкфурт-на-Майні».

Польща під час першої атаки у вересні збивала дешеві безпілотники Гербера ракетами вартістю $1,5 млн, що виявилося вкрай непрактичним. Тому до європейського проєкту Стіна дронів залучили українських фахівців з величезним досвідом ураження повітряних цілей.

Водночас 28 вересня Копенгаген ухвалив безпрецедентне рішення — терміново викликав сотні резервістів. А уряд Німеччини своєю чергою вже дозволив поліції збивати подібні повітряні цілі.

Однак відчутну загрозу становлять не тільки дрони: винищувачі ЗС РФ небезпечно наближаються до кордонів ЄС, подекуди порушуючи їх. І Кремль погрожує Заходу наслідками за погрози збиття літаків.

План мінімум для росіян, на думку опитаних NV експертів, полягає в перевірці фізичної готовності сил ППО країн східного флангу НАТО до відбиття повітряних атак. А завдання-максимум — підготуватиcя до військового протистояння.

В Інституті вивчення війни днями прийшли до висновку, що зараз Кремль прискорює свою інформаційно-психологічну операцію Фаза 0 заради виправдання вторгнення в країни Альянсу. Саме тому перевіряється готовність військових округів на західному кордоні та збільшується міць армійських баз біля Фінляндії.

Тим часом аналітики вже припускають, куда саме Росія може вдарити в першу чергу. На їхню думку, варто очікувати напад на Сувальський коридор між Білоруссю та Калінінградом, що з'єднує Польщу та країни Балтії. Також в плани Путіна, на думку експертів, входить анексія частини території біля естонської Нарви під приводом захисту російськомовного населення.