Усе що може зробити РФ — перестати літати. Як українські Повітряні сили збили сім літаків ворога за тиждень — інтерв'ю

— У першу чергу, варто з’ясувати, що це за літак і який його функціонал. Су-34 це більше фронтовий бомбардувальник із властивостями винищувача, ніж [повноцінний] винищувач. Відповідно, його основний функціонал — нанесення бомбових ударів, а станом на зараз — це скидання керованих авіаційних бомб (КАБ). Водночас, за своїм функціоналом Су-34 є найсучаснішим. Решта літаків, що теж можуть використовувати КАБи, як от [багатоцільовий винищувач] Су-30 чи радянський фронтовий бомбардувальник Су-24, гірші за своїми характеристиками. Тому у росіян Су-34 це основна так би мовити «робоча пташка» з нанесення ударів саме КАБами.

Із 2022 року росіяни могли майже безкарно постійно наносити такі удари. Оскільки зберігали безпечну [для своїх літаків] дистанцію — це приблизно 30 км від лінії боєзіткнення. І ця дистанція [була] за межами можливостей наших комплексів малого та середнього радіусу дії. Тому росіяни могли безкарно «утюжити» Авдіївку 24/7. Наприклад, із 16 на 17 лютого по Авдіївці ворогом було використано взагалі більше 90 КАБів.

Але судячи з того, що відбувається зараз, то, скоріше всього, Сили оборони України (СОУ) отримали можливість дотягнутися до російських літаків на відстані, яка навіть більша за ту, з якої ворог скидає керовані авіабомби. Тобто ворожі літаки не встигають підлетіти до місця скидання [авіабомб], як їх уже знищують. Таким чином, це відстані більші за малий або середній радіус дії [комплексів СОУ].

Втім, заради справедливості зазначу, що деякі зі збитих російських літаків були з боєкомплектом, а деякі вже відстрілялися. Наприклад, знищені Су-35 були з боєкомплектом, а щодо Су-34, то повної інформації я не маю.

— А чим ЗСУ їх збивають? Це вже якісь потужніші зенітні ракетні комплекси, ніж ті, що були до цього?

— Хто ж його знає, чим вони їх збивають. І хоч би що це було, воно зі своєю задачею впоралося. І як мені здається, продовжуватиме це робити й надалі.

— І скільки таких керованих авіабомб може нести один Су-34?

— Щонайперше, слід розуміти, що КАБи бувають різні. Їх зроблено на базі [бомб з фугасною боєголовкою] ФАБ-250, ФАБ-500 та ФАБ-1500 масою 250 кг, 500 кг та 1500 кг відповідно. І всі їх може нести Су-34. А бойове навантаження цього літака майже 8 т. І бойове навантаження впливає як на дальність польоту, так і на можливості Су-34.

Тому, якщо мова про використання КАБ-1500, то ці літаки можуть використовувати три такі авіабомби, тобто загальною масою 4,5 т. Якщо йдеться про КАБ-500, то у одного літака є можливість нести шість таких бомб, загальна маса яких 3 т, бо там є відповідні пілони, що можуть їх витримати.

Скидання КАБів відбувається з висоти 15−18 км. І для росіян, чим вище, тим краще, адже тоді більша дальність польоту [скинутої] авіабомби. При цьому ворог може скидати бомби по-різному, в залежності від бойової задачі — як одночасно, так і по черзі, якщо в кожної КАБ своя ціль.

А якщо ж мова про ракетне озброєння, то це можуть бути [керовані ракети класу повітря-повітря] типу Р-73 або РВВ чи Р-27. Щодо останньої, то Су-34 взагалі може нести вісім таких ракет.

Тобто все залежить від дальності польоту й від кількості пілонів, за які прикріплюються ракети та бомби.

— Ви згадали російський винищувач Су-З5. Зазвичай у повідомленнях Повітряних сил зазначається два типи збитих літаків — Су-34 і Су-35. Тобто вони літають у парі?

— Так. Су-35 супроводжує і захищає Су-34. Адже чому Су-34 не повноцінний винищувач? Тому що, у першу чергу, він — фронтовий бомбардувальник, а його властивості винищувача це вже ніби як такий бонус. Тому його не можна вважати повноцінним винищувачем. І якщо ворогу треба повністю завантажити Су-34 КАБами, то у літака немає місця та можливості нести авіаційні ракети для самозахисту. Саме тому цим бомбардувальникам і потрібен для супроводження повноцінний винищувач. А Су-35 це саме багатофункціональний винищувач, який, умовно кажучи, охороняє бомбардувальники.

— А чи не можуть ці збиття свідчити про те, що ворожі літаки стали ближче підлітати до лінії фронту?

— Ні, навряд чи вони стали підлітати ближче. Зрештою, усі ж бачать, що останні падіння [ворожих Су-34 та Су-35] це взагалі не ближня зона.

— Яка кількість літаків, що здатні нести КАБи, зокрема Су-34, є у росіян, і чи здатен ворог виробляти ці літаки?

— Щодо Су-34, то є різні дані. Їх точно менше сотні одиниць. Але скільки саме — 80 чи 90 — невідомо. Втім, проблема у тому, що росіяни можуть виробляти ці літаки. Так, скажімо, за рік їхнє виробництво становить десь до ескадрильї — приблизно 10 одиниць на рік.

І якщо найближчим часом буде знищено ще якась кількість цих літаків, ну, наприклад, десять одиниць, то можна говорити, що у росіян компенсація зійшла на нуль і навіть пішла в мінус. А серед літаків тактичної авіації Су-34 — найнебезпечніший.

Саме тому ефективна боротьба з КАБами, це не стільки боротьба з самими бомбами, скільки боротьба з їхніми носіями. Адже що менше у ворога буде носіїв, тим менше можливостей здійснювати настільки інтенсивні польоти та удари з використанням керованих авіаційних бомб.

— У такому разі, що ворог може протиставити або удосконалити у відповідь на регулярне збиття своїх літаків Повітряними силами ЗСУ?

— Нічого. Ворог може тільки перестати літати. От і все, що він може зробити. Адже ми бачимо різні локації та місця, де було збито ворожі літаки. Таким чином ворог навіть не може зрозуміти, де саме очікувати чергового удару.

Пригадайте, що росіяни зробили, коли в грудні 2023-го над Чаплинкою було збито одразу три Су-34. Вони мінімізували польоти над Херсонською областю. Хоча потім вони їх все ж таки відновили, бо ворогу потрібно наносити ці удари. Ось так і в цьому випадку: на якийсь час росіяни можуть зупинити свої польоти, але все одно будуть змушені їх відновити, бо їм потрібно наносити удари КАБами, оскільки без них не можуть ні наступати, ні тримати оборону.

Таким чином зараз КАБи для росіян стали своєрідною рятівною гілочкою, за яку вони ухопилися. Але тепер виникла ситуація, що будь-якої миті буде знищено носій керованих авіабомб. А за такої ситуації [для ворога] дорого втратити не тільки сам літак, а ще й пілота. Адже літак вони можуть відновити за рік, тобто побудувати новий, а щоб підготувати пілота, необхідно витратити п’ять-десять років.