22 вересня Мінфін оголосив про припинення виплат за зовнішнім боргом у рамках програми реструктуризації. Головною загрозою для угоди є власники облігацій на $500 млн, які намагаються її блокувати, вважаючи умови невигідними.
Говорити про те, чи можуть ці власники короткострокових облігацій заблокувати досягнуту між Україною та приватними кредиторами угоду, складно, оскільки це досить непросте політико-юридичне питання.
Ключова ідея всіх подібних угод полягає в тому, що вони укладаються від імені власників, і прийняте рішення є загальним для всіх. Це міжнародний принцип, що застосовується, щоб не дозволити одній стороні отримати вигідніші умови, ніж іншим учасникам угоди.
В цьому і проблема реструктуризації будь-якого боргу: всі кредитори повинні зійтися на одному і тому ж. При цьому, зрозуміло, кожен гравець прагне не упустити власну вигоду.
Для української сторони головне, щоб процес, нарешті, запустився. Як тільки починається процес реструктуризації і відбувається обмін з кредиторами на нові облігації, випущені в рамках реструктуризації, це говорить про те, що угода працює. Це дуже важливо.
Варіантів всього два: або реструктуризація, або дефолтЗараз ми обмежуємося розмовами, але поки перші партнери не отримали нові облігації, стверджувати, чи буде домовленість реалізована, тим більше до встановленої Мінфіном крайньої дати 1 грудня, неможливо.
Стосовно наслідків угоди та тимчасового призупинення виплат за зовнішніми боргами, можна з упевненістю зазначити одне: Україні гірше не буде. На сьогодні ми знаходимося в такій ситуації, і, думаю, люди теж повинні це розуміти, коли варіантів лише два: або реструктуризація, або дефолт. Третього не дано.
Ми можемо шукати якісь гроші, можемо намагатися щось платити, зрозуміло. Але важливо усвідомлювати, що виконання угоди буде неминуче супроводжуватись інформаційним шумом, спробами вплинути на Україну або на кредиторів. Це речі, які незмінно супроводжують такого роду угоди.