Серед українських моряків є поранені. На задокументованому відео видно момент тарану агресорами українського судна, відео повне нецензурної лексики. Істерику російських моряків варто дивитися всім, хто розповідає про "братський народ" і "це влада свариться, а нам ділити нічого".
Черговий злочин путінського режиму. Чергова демонстрація сили з метою деморалізувати українців. Можливо, військову поразку вдасться обернути на хоча б часткову дипломатичну перемогу і посилення міжнародного тиску на Росію, але сподіватися на щось серйозне навряд чи варто. Міжнародна спільнота поки не знайшла в собі сили дати серйозну відсіч постійній агресії путінської Росії на всіх фронтах.
Зараз в соціальних мережах буде багато емоцій і шокованих вигуків. Це добре. Бо, здається, війна почала відходити на другий план уваги суспільства. Дані про загиблих та поранених на фронті стали частиною інформаційного фону. Відчуття нагальності реформ в армії і тилу пропало. Новина про військову сутичку з ворогом під час війни приголомшує суспільство – є щось справді шокуюче в самому цьому факті здивування.
Чергова демонстрація сили з метою деморалізувати українців
За останні 5 років в умовах війни завдяки героїзму українцям вдалося відбудувати армію з нуля. Але для того, щоб створити армію світового рівня потрібно багато років, а може й десятиріч сконцентрованої уваги на розвитку збройних сил і флоту. І мова далеко не лише про реформування самої армії. Потужна сучасна армія потребує ефективної бюрократії, потужної промисловості, розвиненої науки і блискучої дипломатії. Нарешті, розбудова армії потребує неймовірної кількості грошей, а отже процвітаючої економіки, яка можлива лише за умови рішучої дерегуляції, судової і правоохоронної реформ.
Війна продовжується. Війна йде за існування самої української незалежної держави. Війна в гарячій чи холодній фазах буде тривати ще багато-багато років. З путінською Росією неможливо домовитися, бо їх мета знищити нас. Щоб перемогти в цій війні і відплатити Росії перш за все потрібна максимальна концентрація суспільства на розбудові армії і титанічна робота для пришвидшення всіх реформ. Мій прадід, що пройшов Другу світову, говорив, що війна – це найтяжча і найнудніша праця в світі. Але лише ця пекельна праця відкриває шлях до перемоги.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени