Захотілося відверто написати про патріотизм. Я, як і багато моїх знайомих, знаю, як це – щодня ставити собі питання: "Якого біса я ще тут і що я тут забув?", – особливо на тлі друзів, що виїжджають або виїхали. Для мене справжній патріотизм це зовсім не любов до політиків-наперсточників і до відсталої олігархічної економіки, а глибоке почуття прихильності до міста, в якому я народився, міста в якому я живу, людей, які ці міста населяють, і гордості в ті моменти, коли ці люди домагаються своїх або спільних перемог. Землю не цілував і не планую.
Звичайно, мати є мати, і діти люблять маму незалежно від обставин. Але любов ця справжня тільки тоді, коли вона обопільна, тому що якщо мати, скажімо, бухає, ігнорує вас і обманює, вважаючи за краще проводити час на стороні, – з часом у вас замість любові до неї в кращому випадку з'являється жалість. Переносячи це на такі буденні для жителів багатьох країн поняття, як безпека, комфорт навколишнього середовища і перспективи – економічні, освітні можливості – ви в якийсь момент розумієте, що в нашій реальності нічого цього немає, час іде як пісок крізь пальці, поки ви продовжуєте щодня розмінювати роки на обіцянки, які не виконуються.
І як би цинічно це не звучало – є перспективиІ будучи людиною зрілою і мислячою, ви одного разу запитаєте самого себе – чи варто все це того, щоб сподіватися і чекати змін на краще. Тому що, якщо по суті: безпека на нулі, інфраструктура на межі, навколо вас і ваших дітей – купа неадекватних ідіотів, в суспільстві як ніколи популярні жлобські цінності, освіта і медицина існують тільки умовно – власне те саме можна сказати і про все інше. Монополії, рейдерство в бізнесі, популізм у політиці, продажні суди, бандитизм на вулицях, свавілля на дорогах і всеосяжна корупція. Ось це все, що у нас є.
Але насправді, крім перерахованого вище, ще є ваш будинок, ваші рідні, друзі, улюблена справа чи стерпна робота, є відчуття затребуваності і корисності, і є той світ, який ви самі собі створюєте. І як би цинічно це не звучало – є перспективи. Все налагодиться, тому що це неминуче, і це станеться не тому, що будуть прийняті ті чи інші реформи, або до влади прийде той чи інший політик – а в першу чергу тому, що в нашому суспільстві, принаймні у прогресивної його частини – існує великий запит на іншу якість життя. І ця частина суспільства зростає, поступово заміщуючи собою маргіналів. У розвинених містах, де відбувається природне скупчення людей за інтересами, це вже особливо відчувається.
Ще я вірю в технології. Зовсім скоро сучасні технології зметуть усе це олігархічно-бюрократичне сміття, це безглузде нагромадження нікому не потрібних понять, фундаментом яких є наші надії. І в звільненому просторі раптом стане зовсім непогано, а можливо, і добре. Але однозначно стане простіше, тепліше і комфортніше. Зовсім як вдома.
Текст опублікований з дозволу автора
Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени