Фінал «вічного міністра». Все про причини і наслідки відставки Арсена Авакова — великий аналіз НВ

Вже через кілька годин копія цього документа стала публічною. «Честь маю!» дописав від руки Аваков до завізованого ним офіційного тексту-звернення до Верховної Ради з проханням звільнити його від обов’язків міністра.

Ця подія буквально підірвала українське інформаційне поле.

Понад сім років колишній харківський підприємець очолював МВС, заробивши собі прізвиська «вічного міністра» і «політичного важковаговика». Прийшовши працювати в Кабмін після Революції гідності у 2014-ому, він пересидів у своєму кріслі трьох прем'єрів і був готовий зробити те ж саме з четвертим — Денисом Шмигалем.

Увесь цей час над Аваковим збиралися хмари, але він впевнено їх ігнорував.

Хоча соціологія фонду Демініціативи останнім часом показувала незначне покращення ставлення українців до очільника МВС і його відомства, рівень недовіри до міністра все одно залишався критично високим. Занадто багато питань накопичилося за сім років у активістів і низки політиків до діяльності підлеглих Авакова.

Й ось коли одному з цих «питань» — вбивству в Києві журналіста Павла Шеремета, поліцейське розслідування якого не дало безумовного результату, — мало виповнитися п’ять років, шеф МВС і зважився піти. На думку опитаних НВ експертів, за цих обставин про випадковий збіг не йдеться.

Ще 20 травня на своїй великій пресконференції Зеленський, коментуючи справу Шеремета, заявив: «Якщо засудили [підозрюваних у справі] незаконно, то ви знаєте, я буду говорити серйозно з міністром внутрішніх справ. Чи може він залишитися в такій ситуації? Ні. І він це знає».

«У президента й Авакова ще від початку була домовленість: коли президент попросить його піти, Аваков напише заяву, — пояснив НВ Давид Арахамія, голова президентської фракції Слуги народу (СН). — Вони нормально абсолютно [спілкуються] між собою, йдуть цивілізованим шляхом».

Очікувана несподіванка

Рішення підштовхнути Авакова до відставки готувалося два місяці, розповідає політолог Володимир Фесенко. «Президент поспішав прийняти важливе кадрове рішення, яке назріло, але готувалося воно не з ініціативи президента, рушійною силою відставки був Андрій Єрмак [голова ОП]», — зазначає експерт.

Увечері 13 липня Зеленський і Єрмак зустрілися у кінозалі Верховної Ради з депутатами фракції СН. Рандеву тривало менш як годину. Розглядали лише одне питання, кадрове: хто замінить Авакова? Президент представив як відповідь на нього «Слугу народу» Дениса Монастирського, керівника правоохоронного комітету парламенту, і попросив підтримати його призначення. Заручившись підтримкою соратників, Зеленський у гарному настрої залишив Раду, з усмішкою помахавши рукою присутнім зовні журналістам.

У минулому скликанні ВР нинішній головний претендент на крісло голови правоохоронного відомства значився помічником Антона Геращенка, заступника голови МВС і найближчого соратника Авакова. А до свого обрання в Раду працював у київському експертному центрі Український інститут майбутнього, де також працював і Геращенко.

«Монастирському [на новій посаді] потрібна підтримка, — пояснює Фесенко. — Якщо Аваков її надасть — через [свого заступника] Геращенка, наприклад, — це може сильно допомогти Монастирському, адже той приходить, по суті, на чуже господарство».

«Монастирського запропонував я, якщо чесно, — розповів НВ голова президентської фракції. — Він досить часто ходить в ОП, завжди з правоохоронних питань доповідає. У нього вистачить і дипломатії, і потужного менеджерського потенціалу, щоб виконувати цю важку роль».

За даними НВ, на крісло № 1 у МВС претендував також Олексій Данілов — секретар Радбезу, який набрав політичної ваги на тлі активної санкційної політики президента. Однак ОП зрештою вирішив зробити ставку на Монастирського.

Але якщо Арахамія і представники ОП були в курсі, щодо підготовки новацій у МВС, то багато членів монобільшості подібного навіть і не чекали. Наприклад, для Олександра Мережка, голови міжнародного комітету Ради, бажання Авакова піти з уряду стало одкровенням. «Це було досить несподівано», — сказав він НВ. Його колега з фракції СН — керівник податкового комітету Данило Гетманцев, висловився у схожому дусі: «Це було очікуване рішення, [але] прийнято воно несподівано».

«Ще вранці ми нічого не знали», — розповідає ще один депутат від СН.

А от заміна Авакова на Монастирського «слуг народу» не здивувала. «Я думав, що рано чи пізно Монастирський стане міністром [внутрішніх справ], — зізнається Мережко. — Він хороший фахівець і керівник».

Сам кандидат на посаду голови МВС залишив без відповіді прохання НВ прокоментувати своє можливе призначення.

У будь-якому разі зараз м’яч на полі парламенту — від голосування у сесійній залі залежать долі Авакова і Монастирського. На 15 липня заплановано розгляд питання відставки першого з них: на момент здавання цього матеріалу (14 липня) результат голосування ще не був очевидний. Але Арахамія пообіцяв, що необхідні 226 голосів для звільнення «вічного міністра» наберуться. Правоохоронний комітет умив руки, передавши заяву Авакова в сесійну залу без її офіційної підтримки або відхилення.

За даними НВ, у разі призначення Монастирського міністром, його пост керівника правоохоронного комітету може зайняти хтось із трійки «слуг» — Сергій Іонушас, Галина Михайлюк або Олександр Бакумов.

Результат кількох останніх голосувань у ВР показав, що багато депутатів від СН орієнтуються на спікера Дмитра Разумкова, знавця регламентних процедур, який останнім часом перебуває у «м'якій» фронді до Зеленського. Але джерело НВ, наближене до керівника парламенту, запевнило: 226 голосів за звільнення Авакова «з великою ймовірністю» знайдуться.

А по завершенні зустрічі фракції СН із президентом Арахамія заявив, що і під призначення Монастирського «слуги» зберуть 300 голосів.

У МВС офіційно коментувати те, що відбувається, поки не хочуть. Мовляв, після голосування у ВР про все скаже сам нинішній міністр. У відомстві ще досі сподіваються, що голосування щодо відставки їхнього шефа провалиться. «Все в політиці — гра, — заявив редакції один із колег Авакова на умовах анонімності. — Єдине, що можу сказати: заява справжня».

За його словами, до прийняття рішення у залі Ради всі підлеглі керівника МВС залишаться на своїх робочих місцях.

Концентрація влади

Політолог Фесенко впевнений, що відхід Авакова з посади голови МВС під тиском ОП виглядає цілком логічним. «Головна причина — це прагнення Єрмака, — пояснює експерт. — Він переконав президента, що треба врешті-решт узяти відомство під свій контроль, аби всі силові структури були під президентом».

До того ж Зеленський готується до візиту до Вашингтона, щоб зустрітися з президентом США Джо Байденом. А Держдеп приділяє особливу увагу реформі українських правоохоронних органів — від поліції до СБУ. Кардинальна ж модернізація МВС, упевнені багато опитаних НВ експерти, провалилася.

Очевидні зміни в МВС відбувалися у 2015—2016 роках, коли в країні з’явилася Патрульна поліція. Втім, хоча тоді кадровий склад міністерства частково змінився, правоохоронці переодяглися у форму західного зразка й отримали у своє розпорядження сучасні японські гібридні автомобілі, повністю своїх цілей реформа не досягла. «Переатестація [поліцейських], в яку купу зусиль інвестували громадянське суспільство і міжнародні донори, провалилася, адже це [провал] спочатку було закладено в неякісних законах і процедурах, — каже Тетяна Печончик, керівниця центру прав людини Zmina. — А звільнені співробітники поліції через суд повернулися на насиджені місця».

Помилок у діяльності Авакова на посаді голови МВС і без цього вистачало. Печончик перераховує їх, майже не замислюючись: корупційний скандал із продажем рюкзаків міністерству сином Авакова, вбивство поліцейськими малолітнього Кирила Тлявова, зґвалтування свідка в поліцейській дільниці в Кагарлику, провали з розслідуванням убивств Шеремета та херсонської активістки Катерини Гандзюк.

«Навіть десятої частини цього було б достатньо, щоб у демократичній країні політик пішов у відставку, — резюмує Печончик. — Але Аваков був непотоплюваним, скільки б не обурювалися люди у Facebook, скільки б не виходили на мітинги активісти. З нього як із гуски вода».

Проти Авакова регулярно відбувалися багатолюдні мітинги. Один із них, що пройшов у лютому, зібрав близько 2 тис. осіб у будівлі ОП через засудження активіста Сергія Стерненка в суді першої інстанції. Аналогічні акції у той день пройшли в 14 областях країни, а також у польських Варшаві та Кракові.

Ще однією причиною звільнення Авакова стала його надмірна впливовість, зазначають опитані НВ експерти. Будучи досить непублічним — його появи в телеефірах можна перерахувати на пальцях, — Аваков залишався могутнім копом № 1.

Контроль над 130 тис. поліцейських, прямий вплив на Національну гвардію (зокрема батальйон Азов) і 7% держбюджету, що йдуть на потреби МВС, давали міністру достатньо можливостей, аби впливати на ситуацію у країні.

Андрій Богдан, перебуваючи на посаді голови ОП, намагався вивести Національну гвардію з підпорядкування Авакова, але йому це не вдалося.

«Всім потрібні ручні органи слідства», — каже Печончик, пояснюючи, чому Банковій вигідно отримати повний контроль над МВС.

Найближче майбутнє Авакова навряд чи буде відзначено якимись бурхливими подіями і гучними критичними заявами «вічного міністра» на адресу Банкової. Невдоволення суспільства його роботою високе, та й напружені стосунки з Єрмаком «відставник» не загострюватиме ще більше.

«Аваков візьме паузу на якийсь час, — вважає Фесенко. — Рейтинг у нього не дуже високий, у президенти піти він не може. Якийсь час Аваков зберігатиме лояльність особисто до Зеленського».

А ось нової хвилі реформ у МВС експерти не очікують. Утім, ситуація проясниться лише після того, як проблема Авакова і його наступника отримає своє остаточне рішення.

Слухайте подкаст на цю тему

10 фактів про Арсена Авакова

Найяскравіші та найбільш знакові сторінки життя «вічного» голови МВС

1

Головний урядовий довгожитель

Арсен Аваков став єдиним міністром, який найдовше серед чиновників незалежної України протримався на посаді — сім років і чотири місяці. Він встиг попрацювати за двох президентів — Петра Порошенка і Володимира Зеленського, і чотирьох прем'єрів — Арсенія Яценюка, Володимира Гройсмана, Олексія Гончарука і Дениса Шмигаля.

2

Вітряний виходець із першого Майдану

У велику політику Аваков прийшов на хвилі Помаранчевої революції. Під час президентських виборів-2004 майбутній міністр внутрішніх справ очолював регіональний штаб Віктора Ющенка, після перемоги якого отримав посаду голови Харківської ОДА. Але з командою третього президента він посварився і пов’язав свою політичну долю з Юлією Тимошенко: два роки був депутатом від Батьківщини в Харківській облраді, а в 2012 році став народним депутатом від цієї ж партії у ВР VII скликання. Але потім приєднався до іншої політичної команди — партії Народний фронт Арсенія Яценюка.

3

Учасник Євромайдану

Під час Євромайдану 2013−2014 років Арсен Аваков був одним із його комендантів і допомагав Андрію Парубію координувати життєдіяльність табору протестувальників. У січні того року він заявив журналістам DW, що Майдан — це вже не намети, польові кухні та сцени: «Я думаю, що якщо влада і правоохоронці поводитимуться й надалі агресивно, то „мирний неспротив“ може перетворитися на щось радикальніше».

4

Участь у звільненні Харківської ОДА від сепаратистів

У квітні 2014 року Арсен Аваков керував спецоперацією зі звільнення захопленої сепаратистами будівлі Харківської облдержадміністрації. Ввечері 6 квітня проросійські мітингувальники вивісили на ній російський прапор і проголосили «Харківську народну республіку». План звільнення будівлі розробив штаб під керівництвом Авакова і тодішнього командувача Нацгвардії Степана Полторака. Вранці 8 квітня спецпідрозділ МВС звільнило ОДА, а сепаратистів затримало. Міністр тоді заявив, що штурм здійснили «без жодного пострілу, гранат та інших спецзасобів».

5

Старт і фактичний провал реформи поліції

На початку своєї каденції на посту шефа МВС Аваков узяв на роботу реформаторів із Грузії — Хатію Деканоїдзе і Еку Згуладзе, які запустили роботу нової інституції у межах міністерства — Нацполіції, а також процес переатестації правоохоронців. Крім того, тоді вдалося розпустити корумповану ДАІ, а на заміну їй і ППС прийшла Патрульна поліція з молодими, спеціально відібраними кадрами.

Однак у 2016 році реформаторська команда покинула МВС. Тодішня керівниця Нацполіції Деканоїдзе заявила, що її «повноважень і волі не було достатньо для різких змін». У 2020-ому, після випадку зі зґвалтуванням жінки у відділенні поліції у Кагарлику, вона розповіла журналістам Радіо Свобода, що 93% звільнених після переатестації поліцейських відновилися через суди. За словами Деканоїдзе, реформа поліції «не те що не дійшла до кінця, але й остаточно, мабуть, провалилася».

6

Сварка із Саакашвілі

У 2015 році шеф МВС у присутності президента Петра Порошенка і топчиновників влаштував публічну перепалку з експрезидентом Грузії Міхеілом Саакашвілі, який тоді очолював Одеську ОДА. На засіданні Нацради реформ останній назвав Авакова міністром, який «прокрався», і заявив, що «вся країна знає, що він злодій». Голова правоохоронців відповів йому «бе-бе-бе-бе-бе» і зажадав замовкнути, після чого зі словами «забирайся з моєї країни» кинув у Саакашвілі склянку з водою.

7

«Рюкзаки Авакова»

У 2017 році НАБУ почало розслідування корупційної справи щодо закупівлі рюкзаків для потреб АТО. Основним її фігурантом був син Авакова Олександр, якого підозрювали в розтраті 14 млн грн бюджетних коштів. Крім нього, правоохоронці затримали ексзаступника голови МВС Сергія Чеботаря і підприємця Володимира Литвина.

Прокурори заявили, що вартість виготовлення рюкзаків для Нацгвардії становила 555 грн за штуку, тоді як відомство купило їх уп’ятеро дорожче — за 2.799 грн. Аваков тоді сказав, що його син не скоював жодних протизаконних дій і це буде доведено в суді: «Я пишаюся своїм сином, і мій син не зробив нічого такого, за що мені було б соромно».

У липні 2018-го САП закрила провадження щодо Авакова-молодшого і Чеботаря. Всю провину взяв на себе Литвин: 11 вересня того року йому дали п’ять років позбавлення волі з випробувальним терміном у два роки. У 2020-ому суд звільнив підприємця від покарання.

8

Вілла в Італії

У 2018 року журналісти видання Наші гроші з’ясували, що Аваков став власником 26-кімнатної двоповерхової вілли площею 566 кв. м на італійському узбережжі Середземного моря. Орієнтовна вартість такого об'єкта становить близько 774 тис. євро.

Аваков тоді заявив, що віллу використовує його дружина Інна для одного зі своїх туристичних проєктів. Мовляв, приміщення придбали під мініготель за кредитні кошти і за участю коштів капіталу компанії Авіталь.

9

Російськомовний український націоналіст

Аваков досить активно коментував те, що відбувається у соцмережах, навіть коли це безпосередньо не стосувалося його компетенції. Наприклад, він анонсував якийсь план реінтеграції Донбасу, а також інші ідеї.

А в березні 2020-го шеф МВС назвав себе «російськомовним українським націоналістом» і виступив за розвиток «нашої російської мови». Він заявив, що цією мовою розмовляють мільйони українців, тому потрібно дати їй можливість «вільно розвиватися». Водночас міністр переконував, що державною мовою, без сумніву, має бути українська. «Однак російська, кримськотатарська, румунська, угорська, болгарська та інші мови, які є в Україні, — мови спілкування і культури, сімейної спадщини, частина багатої української культурної аури. Ці мови також належать українцям», — додав Аваков.

10

Чорт чи ангел?

Фраза «Аваков — чорт» з’явилася під час серії протестів в Україні за відставку голови МВС. Перша подібна масштабна акція відбулася 28 серпня 2019-го після рішення президента Володимира Зеленського залишити міністра в уряді Олексія Гончарука. Далі під цим гаслом збиралися антиаваківські мітинги проти арешту одеського активіста Сергія Стерненка і щодо неналежного процесу розслідування у провадженнях про вбивства журналіста Павла Шеремета і херсонської активістки Катерини Гандзюк.

У березні цьогоріч Аваков прокоментував гасло активістів: «А може, Аваков — ангел, бо терпить це? Зокрема й таке ставлення». І зазначив, що у нього робота, на якій часто потрібно бути жорстким.

Читайте цей матеріал у свіжому номері журналу НВ — № 26 від 15 липня 2021 року