Взимку, під час написання анонсу нових серіалів 2016 року, диспозиція виглядала так – наближається «Вініл» і з ним інші. На початку осені ситуація провернулася з точністю до навпаки – багатомільйонний проект НВО під патронатом Скорсезе і Джаггера здувся, зате конкуренти в особі андердогів стрибнули вище голови – на даний момент найбільш яскравими новинками року виглядають «Мільярди», «Одного разу вночі» і «Отжиг». Сьогодні – останній.
Як і «Вініл», «Отжиг» зібрався розповісти нам історію музичної революції, що сталася в Нью-Йорку в благословенних музичних сімдесятих. Тільки з іншого боку – НВО зосередилися на панк-року, а Netflix – на хіп-хопі. За приблизно рівних і великих бюджетів перші дістали зірок в титри, другі ж зарядили обойму новачків. В результаті «Вініл» отримав пробоїну і, навіть закохавши в себе частину просунутої аудиторії, не «продовжився» на другий сезон, зате «Отжиг» зараз очікує виходу другої частини в статусі одного з приємних відкриттів 2016 року.
Що було відомо з самого початку – австралієць Баз Лурман після успіху «Мулен Руж» і «Великого Гетсбі» замахнувся на гучне мило за замовленням сервісу Netflix. Зоряний шоураннер збирався екранізувати у притаманному йому блиску історію появи хіп-хопу, для чого освоїв чи не рекордні для ринку 120 мільйонів і зняв стартовий сезон з двох шестисерійних частин, першу вивалили в минулому серпні, а ось другу доведеться рік почекати.
Серіал локалізували в наших широтах як «Отжиг», хоча він цілком міг бути яким-небудь «Попуском», «Get Down» – багатогранний сленговий фразеологізм. У будь-якому випадку мова йде про підлітків з Бронкса, які намагаються реалізувати себе в музиці: в центрі уваги парочка закоханих однокласників, дівчина Майлін хоче співати диско-соул, а вуличному поетові Езекілю дорога в новий жанр – зароджуваний реп. Фабула не так, щоб захоплює, але мітку ставимо – треба б зацінити.
Ми одразу розуміємо, що хлопчисько в наші дні став суперзіркою хіп-хопу, голосом репера Nas'a (він став ще і співпродюсером) нам розповідають про те, як все починалося: перші графіті і стартові біти на тлі муніципальної кризи 1977 року в Бронксі. Коли кожен потенційний вуличний торговець наркотиками раптово захотів бути граффітчиком/бібоєм/МС/діджеєм.
Група друзів створює групу «Get Down» і намагається знайти себе в киплячому районі. Спочатку оповідь ведеться в дусі раннього Боллівуду, але після не найвиразнішого пілоту серіал несподівано випрямляється і обростає м'ясом. Із знайомих нам зразків він ближче всього до мюзиклу «Стиляги» Валерія Тодоровського – з великою любов'ю до «тієї» культури, одягу, зачісок і «справжніх» часів, коли із нічого з'явилася нова протестна культура.
З перекосів у наявності якийсь перебір за рівнем пафосу з продакт-плейсментом та в акторській грі частини каста, та й цінності чорного гетто нам знайомі виключно з чуток, але тут важливо розуміти, що ми маємо справу з однією із легенд максимально великого міста. Цю «бронкську історію» з напускним пафосом нам розповідають по дитячим спогадам, так що не віриш – прийми за казку, тут вибір Лурмана і режисера Еда Бьянкі («Сопрано», «Прослушка», «Вбивство», «Дедвуд») можна лише схвалити.
Загалом: вісім із десяти з тегом #ЛЖ – Любителям Жанру.
P.S. У титрах фільму «Рок-зірка» колишній репер Марк Уолберг каже: «Метал – в утиль, тільки хіп-хоп дасть нам гроші» і, напевно, кривить душею. Але саме кіно відмінне – нішеве, але зіткане з реальних музичних історій родом з тих самих горезвісних сімдесятих. Гарячі рекомендації до перегляду.
Кінопошук з Фоззі – по четвергах
Читайте тематичні колонки на НВ:
Сьогодні у світі з Іваном Яковиною – щодня
Момент в історії з Олександром Пасховером – по понеділках
Особисті фінанси з Іваном Компаном – по вівторках
Тиждень по-діловому з Сергієм Фурсов – по п'ятницях
Відкриття з Олексієм Бондарєвим – по неділях
Більше точок зору тут