Відчуття дежавю 2013 року

Ця українська проблема є другою за рівнем стурбованості серед європейців (для порівняння навіть корупція – третя).

Тож, наприклад, коли державна охорона валить на землю журналістів, які знімають виїзд президента з весілля генпрокурорського сина, це серйозно підрізає підтримку України громадянами ЄС.

Коли службова перевірка встановлює, що державний охоронець "перечепився, падав, і схопився за оператора"- це виносить мозок європейським журналістам, дипломатам, і громадянам, які потім ретранслюють це політичному керівництву ЄС.

Чи розуміє цей достатньо простий логічний ряд Порошенко? Як екс-міністр МЗС – чудово розуміє.

Здавалося б, у чому проблема покарати державних охоронців, неадекватність дії яких зафіксовано на відео? Ну хоча б формально покарати, ну хоча б догану їм винести. Це ж очевидне рішення і найпростіший вихід з ситуації.

Натомість обирається протилежний сценарій: журналісти, бачите, самі винні, – стояли на дорозі падаючого охоронця. Ця брехня не просто нагла і цинічна – вона демонстративна.

Офіційно заявляючи цю маячню, політична еліта всім нам говорить: жлоби, які захищають комфорт царя (що виїздить з гулянки барського сина) стоять вище елементарних демократичних норм. І заради комфорту цього царя, не те що можна – треба жахнути журналіста обличчям в землю.

Стійке відчуття дежавю 2013 року. Ця політична "еліта" так само невиліковно хвора, які і попередня. Симптоми трішки легші – хвороба та сама. З усіма витікаючими наслідками.

Треба буде обов'язково згадати цей випадок Порошенко, коли він вчергове розповідатиме про своє лідерство в євроінтеграції України.

Опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє . Детальна програма тут

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу    Мнения Нового Времени