План Маршалла. Чи є шанс створити нову Україну?

Погляди

15 липня 2022, 11:13

Богдан Ярмоленко

Керуючий партнер EY в Україні

Чому поствоєнна Україна потребує саме плану Маршалла?

Часто за аналогією чи для спрощення, ми називаємо будь-який потенційний план відновлення України ім'ям державного секретаря США в 1947—1949 роках Джорджа Маршалла. Я не думаю, що справа лише в спрощенні чи аналогії. Насправді, підсвідомо ми тяжіємо називати план відновлення України саме Планом Маршалла, мабуть тому, що це був наймасштабніший та найбільш всеохоплюючий за обсягом план, і, мабуть, найефективніший в історії. По суті, План Маршалла створив передумови для зміни геополітичного ландшафту в світі та Європі, зокрема, заклав фундамент для створення Європейського Союзу та подальшої глобалізації. Відомо, що початково План Маршала також передбачав допомогу СРСР, але керівництво Радянського Союзу від нього відмовилося. Цікаво уявити, а що було б, якщо б погодились? Але історія не сприймає умовних припущень.

Чому пост-воєнна Україна потребує саме Плану Маршалла? Це дуже принципове питання, як на мене. Наведу приклад: за 2,5 роки в період з липня 1945 по грудень 1947 Європі було надано $11 млрд допомоги, що є навіть відносно більше ніж $13 млрд наданих в рамках Плана Маршалла за 3,5 роки (1948 — 1951). Тобто, в монетарному вимірі, План Маршала не суттєво відрізнявся від іншої допомоги. Але є відмінність: $11 млрд, надані в 1945—1947 роках, були орієнтовані на гуманітарну допомогу і мало допомогли в економічному відновленні Європи. План Маршалла мав дві ключові відмінності: (1) орієнтація на економічне зростання, (2) ретельне планування.

Перед тим, як перейти до обговорення, що включав План Маршалла, хочу поставити питання читачам, гіпотетичне, звісно. Припустимо, Україна отримує мільярди доларів грантової допомоги в межах плану відновлення економіки. Як їх найбільш ефективно використати? До прикладу, чи варто відновлювати металургійний комбінат Азовсталь, що потребує мільярдів доларів? Звісно при повному відновленні, ми можемо отримати більш сучасний та ефективний металургійній гігант, що матиме високу долю експорту та може стати стовпом новітньої економіки України. До речі, Азовсталь може бути відновлена, як символ стійкості українського спротиву російській агресії. З іншого боку, може більш економічно доцільним, до прикладу, є витратити ті ж самі мільярди на побудову десятків сучасних заводів з виробництва автокомпонентів, що також експортуються? В якому випадку створюється більша додана вартість та інтегрованість у світову економіку? Тоді з’являється питання, що в Україні може не існувати технології виробництва автокомпенентів, та кому ми будемо їх постачати? Можуть існувати непрямі експортні бар'єри для постачання в Європу чи США? Насправді, чітка відповідь на ці питання потребує подальшого детального аналізу.

До прикладу, чи варто відновлювати металургійний комбінат Азовсталь?

В рамках реалізації Плана Маршалла, відповіді на ці питання мають бути знайдені. Як ми зазначали раніше, план концентрувався на економічному зростанні та ретельному плануванні і включав чотири ключові компоненти:

Надання матеріальної допомоги — 90% від загальної суми складали гранти в вигляді грошової допомоги, сировини та устаткування. Причому на перших етапах — це була грошова допомога, на пізніших — сировина та устаткування.

Технічна, тобто консультаційна, допомога, включаючи технології, передові управлінські рішення. Як казав один зі співробітників відділу асигнувань Сенату США в той час: «Виробництво одного автомобіля Рено потребувало в чотири рази більше людино-годин ніж виробництво автомобіля Шевроле, при тому, що ці автомобілі важко порівняти». І це потрібно було змінювати.

Макроекономічна стабілізація, насамперед, стимулювання експорту для підтримки стійкості національної валюти. Зазвичай, країна, що постраждала від війни, є нетто-імпортером, що має суттєвий вплив на знецінення її національної валюти. Завдання полягало в тому, щоб зробити країни нетто-експортерами, таким чином підтримавши стійкість їхнього торгівельного балансу та валюти.

Сприяння та лібералізація зовнішньої торгівлі, як між країнами Європи, так і з зовнішнім світом.

Хоча вартість технічної допомоги складала лише 0,5% всіх асигнувань Плана Маршалла, її вплив на відновлення економік країн Європи не можна недооцінювати. Технічна допомога була основним компонентом програми підвищення ефективності виробництва в Європі. Окрім того, потрібно оцінити політико-економічну складову Плану, тобто відкриття ринків та спонукання вільної торгівлі як між країнами Європи, так і з країнами світу.

Звісно, ми не маємо екстраполювати чи повертати минуле, це не має жодного сенсу. Ми маємо будувати прагматичне майбутнє, але з поглядом на досвід минулого.

Таким чином план відновлення України не має зводитись лише до суми монетарної допомоги, яка за нашими підрахунками може складати $600−700 млрд. Монетарна допомога, звісно, є необхідним, але не достатнім компонентом. Не менш важливим є інституційна компонента: тобто (1) передача технологій, в тому числі управлінських, (2) створення сприятливого середовища для зовнішньої торгівлі, (3) політична підтримка інтеграційних процесів.

Хочу повернутись до моєї тези стосовно поствоєнного відновлення: маємо зазначити, коли ми можемо очікувати на початок реалізації плану відновлення України. В робочих групах ми мали певні дискусії з цього приводу. Я дотримувався точки зору, що будь-який план відновлення розпочнеться лише після того як військова складова буде «вирішена», при цьому «вирішена» стосується сприйняття нашими партнерами. Що таке «вирішена» — на мій погляд, це коли будь-який новий побудований об'єкт на території України не може бути враженим вогневими засобами росії, чи то в силу мирної домовленості, чи то силами захисту України. Все, що відбувається до моменту «вирішення» — це є допомога в рамках військової складової.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Інші новини

Всі новини