Вискочка з TikTok проти Макрона. Хто такий Жордан Барделла — 28-річний «ідеальний зять» Марін Ле Пен і потенційний премʼєр Франції
Країни7 липня 2024, 06:55
Французький народ «прагне до змін». Саме це, на думку лідера ультраправої партії Національне обʼєднання (RN) Жордана Барделла, показав перший тур позачергових парламентських виборів, що пройшов у Франції 30 червня.
За підсумками голосування перше місце із 33% голосів здобула саме RN. Другий результат показала ліва коаліція Новий народний фронт, яку підтримали 28% французів. А центристський альянс президента Еммануеля Макрона опинився на третьому місці із 20% голосів.
Сьогодні другий тур виборів визначить, яка політсила отримає найбільше місць у Національних зборах — нижній палаті парламенту Франції, й таким чином здобуде право сформувати новий уряд. Після першого туру ліві та центристи спробували знизити шанси RN: в округах, де в другий тур вийшло по три політика, вони зняли десятки своїх кандидатів з третіх місць, аби залишити виборцям лише одну альтернативу ультраправим. Утім це навряд чи завадить RN отримати нехай і не абсолютну, але більшість, вважають аналітики.
В такому випадку 28-річний Барделла може стати премʼєр-міністром Франції - наймолодшим в історії країни й першим ультраправим главою уряду після колабораціоністського уряду Віші у 1940−1944 роках.
Своєю популярністю він завдячує протекції багаторічної лідерки RN Марін Ле Пен, власним комунікаційним здібностям та майстерності ведення соціальних мереж, уважає Жульєн Робін, докторант політичних наук Монреальського університету.
Утім відсутність абсолютної більшості у RN в парламенті, брак політичного й професійного досвіду в самого Барделла, а також дефіцит досвідчених партійних кадрів для призначення в уряд та адміністрацію стануть серйозними викликами для молодого премʼєра, прогнозує дослідник.
Передплатіть, щоб прочитати повністю
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Якщо ж, очоливши уряд, Барделла зазнає невдачі, Ле Пен поверне владу собі. В такій ситуації вона відновить повний контроль над партією та її ідеологічною лінією, припускає Жан-Ів Камю, політолог, науковий співробітник французького Інституту міжнародних і стратегічних відносин (IRIS).
Активіст, тіктокер, «ідеальний зять»
У своїх промовах та інтервʼю Жордан Барделла любить згадувати про своє скромне походження й розповідати, як мати-одиначка, що працювала помічницею вихователя в місцевому дитсадку, ростила його, ледь зводячи кінці з кінцями, у соціальному житлі в неблагополучному паризькому передмісті Сен-Дені серед наркоторговців та радикальних ісламістів.
Батьки майбутнього політика й справді розлучилися, коли йому було два роки. Втім батько-підприємець не зник із життя хлопчика. Він влаштував нащадка в приватну католицьку школу, брав із собою в закордонні подорожі. Коли сину виповнилося 19, він подарував йому компактний автомобіль Smart, а ще за рік віддав у користування квартиру у респектабельному передмісті Парижа.
По закінченні школи Барделла вступив до паризького Університету Сорбонна, де вивчав географію. Проте вже на третьому курсі кинув його, аби повністю присвятити себе партійному активізму в Національному фронті (FN) — політсилі, до якої приєднався 16-річним юнаком.
Молодий політик почав енергійно просуватися вгору партійними сходами: спочатку працював секретарем відділення партії у департаменті Сен-Дені, далі отримав призначення радником колишнього віце-президента партії Флоріана Філіппо, а в 2017-му ввійшов до передвиборчої команди Марін Ле Пен на президентських виборах. Наступного року ультраправа партія змінила назву на Національне об'єднання, а Барделла очолив її молодіжну організацію.
Італійське та алжирське коріння Барделла допомогло політику пом’якшити антиміграційний тон своєї партії та притлумити її ворожість до мусульманської громади Франції. Він став ідеальною фігурою для ребрендинга ультраправих, які задля розширення електорату намагалися продемонструвати, що не мають нічого спільного із фашизмом, расизмом та антисемітизмом, зауважують політологи.
Вже 2019-го прізвище молодого політика стояло першим у списку партії на виборах до Європейського парламенту. Її перемога із понад 23% голосів забезпечила ультраправим 22 із 79-ти місць Франції у законодавчому органі ЄС. Того ж року Барделла отримав посаду віце-президента RN.
«Така довга кар'єра активіста цінується в партіях на кшталт RN, де лідери й самі часто є давніми активістами», — каже Робін.
Багаторічна відданість має вагу, адже люди платять високу соціальну ціну, агітуючи за партію, яку нерідко стигматизують і від якої відмежовуються суспільство й політикум, додає він.
Нарешті в листопаді 2022 року Барделла було обрано наступником Ле Пен на посаді президента RN. Лідерка обрала його своїм протеже, тому що той доповнює її за віком (28 років проти 56-ти), статтю, соціальним походженням і освітою, вважає Камю. Вона швидко зрозуміла, що цей юнак — вдалий вибір для втілення її стратегії «нормалізації ультраправої партії»: він обдарований, гарний, ніколи не був членом жодної маргінальної радикальної групи та має іммігрантське походження.
Ле Пен має на меті виграти президентські вибори 2027 року, а Барделла — стати прем'єр-міністром
Барделла, зі свого боку, завдячує Ле Пен своїм швидким злетом на вершину популярності. «Утім у кожного з них свій порядок денний, — підкреслює Камю. — Ле Пен має на меті виграти президентські вибори 2027 року, а Барделла — стати прем'єр-міністром».
Є ще один фактор стрімкого карʼєрного зростання нинішнього лідера RN, вважає Робін. Серед інших політсил цю партію вирізняє підбір кадрів із кола сімʼї - зокрема й через згадану стигматизацію, зазначає дослідник. Так, Марін Ле Пен змінила свого батька на посаді глави RN, її сестра Марі-Каролін Ле Пен наразі балотується від RN в одному з французьких департаментів, колишній партнер екс-очільниці партії займає пост віце-президента політсили, а одна з її племінниць — Маріон Марешаль — кілька років була депутаткою від FN. Барделла ж із 2020-го по 2024 рік зустрічався з іще однією племінницею Ле Пен — Нолвен Олівʼє.
До того ж молодий політик став справжнім феноменом у TikTok, де має понад мільйон підписників. Його майстерність у веденні соціальних мереж, розуміння й використання культурних кодів Інтернет-платформ — таких як культура мемів або редаговані відео (едіти) в TikTok, стали основою його популярності, підкреслює Робін.
Барделла опанував риторику традиційних медіа, формулюючи чіткі ідеї, що їх легко зрозуміти електорату
«Більше того, Барделла опанував риторику традиційних медіа, формулюючи чіткі ідеї, що їх легко зрозуміти електорату, — каже він. — Можна помітити, що він регулярно використовує „однорядкові“ заяви — короткі та різкі».
На своєму шляху до партійних вершин політик пройшов інтенсивну програму медіа-тренінгів і відчутно покращив свої комунікативні навички, згадує Робін. Це сприяло його кар'єрному зростанню, зокрема завдяки зв’язкам із журналістами та вдалим інтерв'ю.
Зрештою молодий лідер RN залучив на бік своєї політсили чимало виборців віком від 18 до 24 років, у тому числі з вищою освітою, зауважує Камю. І це при тому, що традиційною електоральною базою ультраправих завжди було старше покоління французів.
Нині виборці RN — це в основному люди із низькою кваліфікацією, з робочого та середнього класу, особливо мешканці сільської місцевості та приміських районів, описує Робін. Однак електорат ультраправих схильний зростати й усе більше охоплювати більш освічені й заможні когорти, визнає він.
Люди підтримують Барделла тому, що можуть себе із ним ототожнювати, розмірковує Камю. «Він майстерно використовує TikTok та інші соціальні мережі, в яких виглядає не як політик, а як „свій звичайний симпатичний хлопець“, за якого будь-який виборець правих поглядів хотів би віддати свою доньку», — формулює він.
Не дарма французька преса охрестила Барделла «ідеальним зятем».
Обіцянки та обмеження
Своїм виборцям Барделла пообіцяв, що на посту прем'єр-міністра сприятиме законності й порядку, жорсткішому регулюванню міграції та обмеженню низки соціальних пільг і виплат для осіб без французького громадянства. Він анонсував заборону подвійного громадянства для тих, хто займає ключові посади, — як то держслужбовці у сфері оборони та безпеки. А також пообіцяв знизити податки на паливо, газ і електроенергію, та скасувати пенсійну реформу Макрона.
Утім, на думку Робіна, RN навряд чи вдасться отримати абсолютну більшість у парламенті, а тому уряду Барделла доведеться вести переговори з іншими партнерами щодо кожного документа і зрештою пом’якшувати свої програмні цілі.
Зокрема, не маючи абсолютної більшості, RN не зможе домогтися ухвалення своїх законів про імміграцію, французьке громадянство та правопорядок, адже на шляху в ультраправих стане Макрон, перелічує Камю. Президент, на його переконання, виступатиме також проти проросійської зовнішньої політики Барделла.
Сам лідер RN заявляє, що вважає Росію «багатомірною загрозою як для Франції, так і для Європи» та обіцяє бути «надзвичайно пильним» щодо будь-яких спроб Москви втрутитися в інтереси Парижу. Він також наголошує, що його політсила не дозволить «російському імперіалізму поглинути таку союзну державу, як Україна». Втім при цьому Барделла виступає категорично проти відправки до України французьких солдатів та далекобійних ракет, здатних досягати території Росії.
«Моя позиція щодо цього конфлікту […] полягає в тому, щоб підтримати Україну і уникнути ескалації з Росією, яка, нагадаю вам, є ядерною державою», — пояснив політик в одному з інтерв'ю.
Відсутність абсолютної більшості та опозиція з боку президента — не єдині виклики, що чекатимуть на Барделла в кріслі очільника уряду. Опитані NV експерти сходяться на думці, що йому може бракувати компетентних політичних кадрів, які б підтримали його, — як у складі уряду, так і в команді технічних радників та в адміністрації.
Барделла вдасться знайти кілька кандидатів із міністерським досвідом, але їх буде небагато — знову ж таки через багаторічну маргіналізацію RN, пояснює Робін. Та і йому самому бракуватиме політичного й професійного досвіду, адже молодий політик ніколи не обіймав посад у виконавчій владі й ніколи не працював поза політикою.
Завадити планам RN можуть також інші чинники, як-от неконституційність їхніх пропозицій або необхідність координації на європейському рівні, додає науковець. Наприклад, закон про скасування «права землі», що дає всім народженим у Франції право на громадянство, може бути відхилений Конституційною радою. А зменшення ПДВ на енергоносії фактично залежить від європейського законодавства та потребує згоди Європарламенту.
«При цьому Барделла зробить своїм пріоритетом комунікації та попри обмеженість у діях демонструватиме, що ті є ефективними», — прогнозує Робін.