У США триває найдовший в історії країни "шатдаун" уряду. Домовитися про бюджет на рік, що наступив, не можуть Дональд Трамп і Конгрес. Але ось без грошей і зарплат уже місяць сидить простий народ.
Спочатку невеликий тест: вгадайте час і країну. Закриваються шахти, вмирає важка промисловість, по всій країні страйкують вчителі, бюджетникам масово не виплачують зарплату, парламент і президент не вилазять з нескінченного скандалу. Якщо ви подумали, що це Україна 90-х років, то ні. Це США просто зараз!
Бачите, не тільки у нас начальники – жадібні і тупі бовдури. Там вони з того самого тіста зліплені. Але і народ там – точно так само все бачить і все розуміє. І потихеньку починає сатаніти. Ні президент, ні парламент не хочуть опинитися в цій ситуації крайніми. Тому вони щосили намагаються перекласти провину за "шатдаун" один на одного. У хід йдуть будь-які засоби.
У президента США є один конституційний обов'язок. Раз на рік він повинен звітувати перед Конгресом про становище в країні. 100 і 200 років тому з Білого дому до Конгресу просто відправляли товстий документ з описом того, чого США досягли за минулий рік, а також які плани на рік майбутній.
Однак у середині минулого століття з появою телебачення традиція змінилася. На початку кожного року глава держави вже сам приходить до Конгресу. Там, на спільному засіданні Палати представників і Сенату, він з трибуни зачитує свій звіт. Усе це відбувається в максимально урочистій обстановці, у присутності іноземних дипломатів, бізнес-еліти, релігійних лідерів і найшанованіших людей країни. Все це настільки красиво, яскраво і пафосно, що багато країн світу вкрали цю традицію і щосили її використовують у себе.
Не тільки у нас начальники – жадібні і тупі бовдури
Але у США ж є одна деталь. Через принцип поділу влади спікер Палати представників повинен особисто запросити президента виступити з парламентської трибуни. Глава держави не може прийти туди виступати в будь-який момент, коли захоче.
Зараз спікером нижньої палати Конгресу працює депутат-демократ від Каліфорнії Ненсі Пелосі, яка терпіти не може Дональда Трампа і за першої-ліпшої можливості дає це зрозуміти всій планеті.
Цього разу вона сказала, що поки "шатдаун" не закінчиться, поки Трамп не підпише бюджет у редакції Демократичної партії, запрошення до Конгресу він не отримає. Пелосі сказала, що президент може надіслати свій звіт про стан справ у країні поштою або зачитати його у себе в кабінеті в Білому домі. Але в парламенті ноги його не буде, поки уряд не відновить роботу.
Це дійсно видатний тролінг. Трамп – стовідсотково медійна істота. Для нього образ і сприйняття цього образу набагато важливіше за реальність. Нинішній американський президент найбільше на світі любить пишні урочистості, де він (саме він, а ніхто інший!) Є головним героєм, найважливішою людиною – єдиною і неповторною.
Без усіх цих церемоній – Трамп як Попелюшка без балу, як Білосніжка без кришталевої труни, як Кощій Безсмертний без яйця!
До речі, про що там піде мова в посланні – це справа десята (всі розуміють, що президент буде лаяти демократів і хвалити себе). Трампу не їхати треба, йому саме шашечки потрібні, та побільше! Він, можна сказати, тільки заради цього і йшов у президенти, а тут – такий облом. Прикро!
Як наслідок, він затаїв на серці злість, але через день відповів. У пресу потрапив лист президента на адресу тієї ж Ненсі Пелосі. У ньому він пише, що з міркувань економії він змушений був скасувати "тижневу екскурсію" спікера і ще кількох депутатів до Афганістану, Єгипту і Брюсселя. Тому він наказав Пентагону не виділяти спікеру і її оточенню вже погоджений військовий літак для цієї поїздки.
Водночас Трамп досить знущально додав, що вона і її колеги мають повне право злітати в зазначені країни за власний, а не за державний кошт. Оголошення це прийшло в той момент, коли Пелосі і її люди вже сиділи на валізах, до будівлі Конгресу навіть підігнали автобуси, щоб відвезти їх до аеропорту. Трамп, що називається, помстився.
Тут навіть можна процитувати Володимира Путіна, який 10 років тому коментував аналогічну ситуацію: "Мазурик якийсь украв літак..."
Але особливо дивно ось що: своїм листом президент США люб'язно сповістив талібів і "Аль-Каїду", що в Афганістан збирається прилетіти друга людина в США. Це, мені здається, перебір навіть за трампівськими стандартами. Після такого оповіщення Пелосі, звісно, нікуди не полетіла.
Але загалом ці дві історії відмінно показують, як далеко зайшли міжпартійні розбіжності у Вашингтоні. Чесно кажучи, зараз я не бачу жодної можливості знайти якийсь компроміс. Одна сторона просто повинна дотиснути іншу. Я думаю, що все-таки переможуть демократи. Але це – окрема і велика історія!
Більше світових новин у відеоблозі Івана Яковини:
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени