Весь банк у смартфоні

Інтернет-банкінг в Україні зростає чотиризначними темпами, і незабаром віртуальні програми в смартфонах користувачів замінять мережі реальних відділень

Леся Виговська

Зпочатку 2017 року відразу два найбільші банки країни — Приват і Ощад — запустили нову послугу "безконтактний гаманець" — сервіс, який дозволяє платити за покупки в магазинах за допомогою смартфона. Запуск схожого продукту в Україні вже анонсував і польський Кредобанк. А ще близько десятка вітчизняних фінустанов почали впроваджувати передову технологію у свою систему.

Зручний "мобільний гаманець" — остання новація у сфері інтернет-банкінгу, який переживає в Україні бурхливий розвиток: приріст грошових коштів, що курсують через банківські канали у віртуальному просторі, за останні п'ять років склав 1.351%. Минулого року, як видно з даних Нацбанку, обіг коштів в онлайні перевищив відмітку в 346 млрд грн, що склало майже 61% від усіх безготівкових розрахунків. Хоча зовсім недавно — у 2012‑му — за допомогою мобільних телефонів, планшетів і комп'ютерів українці проводили лише 28% таких розрахунків.

Фінустанови переводять в інтернет все більше продуктів і сервісів, скорочуючи мережі відділень. "Якщо банк не має і не збирається розвивати веб- і мобільний банкінг, у нього немає шансів на ринку України навіть у перспективі двох-трьох років",— вважає Максим Патрін, керівник напрямку електронного бізнесу Альфа-Банку Україна.

Втім, як розповідає Інна Кравчук, директор департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу Ощадбанку, вся ця "революція" потребує значних інвестицій. "І мова йде не про звичайне вдосконалення платіжних операцій, а про перехід від трансакційної моделі взаємин з клієнтом до цифрової",— говорить вона.

Співзасновник компанії Fintech Band Михайло Рогальський зовсім недавно керував напрямком Платежі та перекази в ПриватБанку. До націоналізації фінустанови, яка сталася на початку цього року, він користувався виключно онлайн-системою Приват24, яка є сервісом керування рахунками. Тому напрацювання у цій сфері інших гравців оцінював лише з точки зору конкуренції. І завжди вважав, що опоненти сильно відстають від тієї системи, над якою працював сам.

“Зараз маю можливість користуватися різними інтернет-банками. І можу сказати, що не помилявся тоді,— впевнений Рогальський.— У нас один лідер, а решта — ті, хто наздоганяє".

Лідерство дніпрян очевидне і для Володимира Паюка, директора департаменту аналітики компанії Простобанк Консалтинг. Він каже, що інші структури хоч і збільшують число своїх послуг в онлайні, але все ще намагаються реалізувати весь той функціонал, який вже є в Приват24.

Перевагу такої онлайн-системи оцінили майже 6 млн клієнтів. І, за інформацією прес-служби Привату, у банку в планах на 2017‑й позначено перевести на віддалене обслуговування ще близько 500 тис. клієнтів.

Навіть Ощадбанк — № 2 за кількістю роздрібних клієнтів в країні — істотно відстає від лідера: у його інтернет-системі зареєстровано 1,5 млн користувачів.

ЗАМІСТЬ ПРИВАТ24:
Михайло Рогальський разом зі своїми колегами,
колишніми топ-менеджерами ПриватБанку,
створив fintech-компанію

Крім Привату, за інформацією Простобанк Консалтинг і за підрахунками НВ, найбільшу кількість послуг в онлайні надають ПУМБ, Ідея Банк, ОТП і Піреус Банк.

Україна у цій сфері майже не відрізняється від Європи, каже Інна Турлюн, керівник з розвитку електронного банкінгу Райффайзен Банку Аваль.

"Майже" — це про видачу кредитів через інтернет і про повноцінне керування депозитними рахунками. В Європі таке робити можна, в Україні — ні: законодавство вимагає проводити очну ідентифікацію клієнта. Банкіри вважають, що таке обмеження серйозно стримує розвиток онлайн-банкінгу. "Всі країни Європи давно відмовилися від подібного",— говорить Володимир Москаленко, директор департаменту електронної комерції Ощадбанку.

До підприємців у сфері онлайн-сервісів найбільш лояльні Приват, Альфа-Банк Україна і Промінвест. Згадані фінустанови, за даними Простобанк Консалтинг, окрім іншого, запустили мобільний додаток для корпоративного сегмента. Активно співпрацює з бізнесом також УкрСиббанк, Ощадбанк, Райффайзен Банк Аваль.

На сьогодні понад 90% операцій корпоративного сектора здійснюються онлайн і безготівковим шляхом. І це добре. "Збільшення частки безготівкових розрахунків допоможе українському бізнесу вийти на вищий продуктивний рівень і зробити економіку країни більш прозорою",— зазначають у прес-службі НБУ.

Якщо намалювати портрет середнього клієнта інтернет-банкінгу на підставі статистики користувачів, то вийде представник середнього класу у віці 20-27 або 35-45 років, ймовірніше людина, що живе в місті-мільйоннику. Причому вік користувачів весь час збільшується.

Такі клієнти небідні — добробут, за словами Патріна з Альфа-Банку, помітно впливає на схильність людей користуватися електронними каналами. Банкір пояснює: чим вищий у людини дохід, тим більше у неї потреб у фінансових операціях і контролі витрат, а отже, у веб- і мобільному банку.

Контроль фінансів — головна по затребуваності онлайн-функція для споживача: частіше від інших сервісів українці користуються послугою перевірки залишку на рахунку. Також популярне серед користувачів поповнення мобільного рахунку, оплата послуг з надання інтернету та кабельного телебачення. Крім того, співвітчизники часто проводять через онлайн розрахунки за комунальні послуги. А ще українці активно купують і резервують через всесвітню мережу залізничні квитки. Причому таким чином, за даними Нацкомісії з питань регулювання зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) ще у 2015‑му купувалося до 40% від загального числа проданих Укрзалізницею проїзних документів.

Українським фінустановам незабаром знову доведеться наздоганяти Приват у технологіях. Точніше, переслідувати вони кинуться не банк, що став державним, а компанію Fintech Band, засновану колишніми топ-менеджерами дніпропетровського гіганта.

Восени засновники цієї фірми обіцяють "підірвати" ринок новим IT-продуктом, побудованим на мобільній платформі. "У нас буде перший онлайн-банкінг, який дає доступ до всіх послуг без необхідності приходити у відділення банку",— розповідає Рогальський.

До співпраці в цьому проекті, за його словами, команда Fintech Band намагається залучити кілька невеликих банків, а також державний Ощад і низку небанківських установ, наприклад страховиків.

Але не одні екс-приватівці розігрівають ринок. Рік тому в Україну увійшла британська fintech-компанія DiPocket з продуктом "грошові перекази між Україною та ЄС". Розробив це IT-рішення українець Павло Похильченко, а автором концепту став італієць Федель Ді Маджіо. Зрештою інтернаціональний дует заснував DiPocket. Обидва співзасновника раніше працювали в UniCredit Group, яка стала партнером стартапу.

Рішення DiPocket розраховане на тих, хто працює в ЄС і часто переказує гроші в Україну: такі клієнти фактично отримують можливість доступу до банківського карткового рахунку в двох країнах.

 
Ще один перспективний напрям, за який зараз взялися багато вітчизняних фінустанов,— робота з небанківськими послугами в інтернеті: юридичні та фінансові консультації, можливість подавати звітність. Багато банків також створюють додаткові онлайн-послуги, такі як допомога малому бізнесу в пошуку юридичних і бухгалтерських партнерів.

“А ви вже чули про електронний квииток у Львові? Ми збираємося запустити два десятки таких програм до кінця року",— ділиться особливостями співробітництва з такими корпоративними клієнтами, як муніципалітети та комунальні підприємства, Олександр Ніколенко, керівник напрямку обслуговування малого та середнього бізнесу ПриватБанку. Електронний квиток — безконтактну форму розрахунку в міському транспорті через Приват24 — запустили в головному місті Галичини у січні 2017‑го. І подібні послуги також стають частиною вітчизняного інтернет-банкінгу.

Єдина перепона в цьому стрімкому процесі — небажання органів державної влади надавати послуги у віддаленому режимі з можливістю їх онлайн-оплати. А тим часом розвиток дистанційних каналів банківського обслуговування на держрівні визначено владою як основний інструмент у створенні cashless economy. Адже, як зазначають в НБУ, інтернет-банкінг формує у користувачів звичку розраховуватися платіжною карткою і в офлайн-середовищі.

Для клієнта інтернет-банкінг — це економія часу і зручність. Для банків віддалене обслуговування клієнтів є одним з механізмів оптимізації операційних витрат за рахунок економії на адміністративних витратах. Але для держави все це призводить до прозорості у фінансових питаннях і зменшення обігу готівкових коштів. Що врешті дасть позитивний ефект для всієї економіки.