У Венесуелі відбулися вибори президента. Нагадаю, що проведення цієї електоральної кампанії з допуском опозиції було умовою компромісу США з Ніколасом Мадуро.
До того революція під керівництвом визнаного в.о. президента Хуана Гуайдо фактично завершилася пшиком. Спочатку у Національній Асамблеї Венесуели змінився керівник і посаду спікера обійняв Луїс Парра, до речі, теж представник античавесівських сил. Для справедливості варто зауважити, що стосовно процедури голосування були питання. Проте вже наприкінці 2020 року в частині держав ЄС відкрито почали говорити, а чи можна називати Гуайдо «президентом».
Після цього були місцеві вибори 2021 року, на яких опозиція, що набирала до того понад 45% голосів і контролювала до того п’ять штатів на рівні губернаторів і парламентів (і мала фракцію понад 40% у 9), скотилася до трьох (ще два — незалежні) та за мерами впала з 59 до 37 позицій.
Але Гуайдо жив своїм життям «президента», їздив по європейських і американських столицях, говорив про демократію. Завершилася ця епопея тим, що 30 грудня 2022 року «законодавчі збори» (протопарламент, створений Гуайдо) 72 голосами зі 104-х відправляють «президента» у відставку. Той не погодився.
Для заміни частини російської нафти є ідея використовувати венесуельську
Тим часом, кейс Венесуели залишається невирішеним. А в Європі триває російсько-українська війна. І для заміни частини російської нафти є ідея використати венесуельську. Якщо, звісно, Мадуро піде на компроміси.
У Боготі (Колумбія) скликають конференцію, організовану під егідою групи Ліма (група Американських держав, створена для розв’язання венесуельської кризи — основні ініціатори та виконавці політики ізоляції режиму Мадуро). На конференцію намагається поїхати Гуайдо. Але його затримує колумбійська влада та депортує до США. Показово, що американські спостерігачі на конференції не мають нічого проти).
Далі протягом кількох місяців виробляється компроміс — Мадуро допускає опозиційних кандидатів на вибори в обмін на поступове пом’якшення санкцій.
У процесі підготовки електоральної кампанії та висунення кандидатів було послідовно дискваліфіковано (не допущено до виборів) кандидатів від усіх великих демократичних партій, які зберегли представництво в Національній Асамблеї. Залишився 74-річний Едмундо Гонсалес, висунутий створеним 2021 року (під керівництвом Гуайдо) альянсом Єдина платформа.
Далі, власне, голосування. Де влада оголосила, що Мадуро набрав 51%. Частина екзит-полів дає результати його програшу, кажучи, що показники Гонсалеса близько 60%.
Починаються протести. І ось на цьому етапі є свої «але».
1. Режим послаблення санкцій проти Венесуели вигідний для низки європейських і американських компаній. Він вигідний і політично.
2. Збереження ізоляції Венесуели веде до посилення позиції КНР у цій країні. А це все ж таки Південна Америка, яку раніше називали «задній двір США».
3. Повернення до ізоляції рівносильне другому (після ситуації з Гуайдо) визнанню неефективності політики на венесуельському напрямку. Насамперед, з боку США.
З іншого боку, протести досить масові. Економічна криза, санкції, ізоляція добряче набридли населенню. Мадуро не пропонує механізмів трансформації країни, кажучи про спадщину Боліваріанської революції та про ефективний устрій Боліваріанської республіки. До того ж успішно експлуатує тезу захисника інтересів (і тут варто згадати прикордонні конфлікти за суверенітет над територією Гуаяни-Ессекібо).
Але опозиція як така теж перебуває в кризі, насамперед організаційній. Зовнішні гравці не пропонують тієї допомоги, яка була раніше.
І ось тут підходимо до фіналу, або класики «realpolitik».
У разі, якщо Мадуро придушить протести без людських жертв і появи великої кількості політв'язнів, він правитиме далі вже не як узурпатор, а як президент Венесуели.
Якщо ж оточення Мадуро втратить контроль над процесами в країні, то можливі чергові «переговори про кризу» та почесний компроміс для старих еліт.
Перемога протестів? Вона теж можлива, але за умови, якщо Мадуро піде шляхом репресій (масових) і при цьому не втримає ситуацію. А опозиція продемонструє здатність до самоорганізації та договороспроможність. Тоді народ Венесуели привітають із перемогою демократії.
Наразі багато що в руках Мадуро. І той розуміє, що зовнішні чинники працюють на нього. Принаймні, найближчі місяці.
Текст публікується з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV