Вбивство російського посла на виставці в Анкарі – класичний теракт в стилі XIX століття. Терор, як відомо, почався не з нападів на сторонніх людей без будь-яких видимих причин, терор спочатку був індивідуальним, точковим. Тільки в наші часи він став масовим. Зараз заведено вбивати випадкових перехожих на вулиці, а в XIX столітті вбивали міністрів, послів.
Не думаю, що вбивство російського посла в Туреччині негативно позначиться на відносинах між двома країнами. Обидві сторони заявляють, що теракт спрямований на підрив російсько-турецьких відносин, а це вірний знак, що Москва і Анкара не збираються псувати стосунки через вбивство посла. Принаймні формально.
Фактично ж давно відомо, що ніякої довіри між Росією і Туреччиною немає, причому з абсолютно зрозумілих причин. Росія і Туреччина переслідують в Сирії діаметрально протилежні цілі: перша воює за Башара Асада, друга – проти. В таких умовах про довіру мови бути не може. По суті, вони воюють одна проти одної, але в пряме зіткнення не вступають.
Ніякої довіри між Росією і Туреччиною немаєВтім, економічні відносини між двома країнами – Південний потік, торгівля тощо – цим пострілом вбиті чи поранені не будуть. Що стосується діалогу щодо Сирії, то їх можна вести скільки завгодно, але «розбіжності з територіального питання» хто кого в землю закопає, від цього не зникнуть. Діалог Росії і Туреччини щодо Сирії подібний до діалогу України і Росії щодо Криму: вести можна, але є маленька розбіжність.
Хоча Москва і Анкара мають діаметрально протилежні цілі у Сирії, одна з одною вони не воюють. А сирійська війна може тривати скільки завгодно, до останнього сирійця.
В цілому історія з убивством посла закінчиться проведенням офіційного розслідування, яке має встановити, діяв вбивця самостійно чи за чиїмось наказом.
Більше точок зору тут