"Ваш прогноз щодо виборів до російської Думи?"

НВ розпитало реалістично налаштованих росіян, на що вони чекають від виборів до Державної думи РФ, які відбудуться 18 вересня

Це зовсім фейкові вибори, і вони нічого не змінять. Але через них Росія намагається "пришити" до себе Крим в очах світової спільноти. Однак це марно, бо ці вибори ніхто не визнає. І це великий шанс для України.

Українська влада має офіційно вимагати визнати недійсним весь склад новообраної Думи і всі [результати] виборів. Бо вибори за партійними списками проходять у єдиному федеральному округу, в який включений анексований Крим.

Ці вимоги можна чітко сформулювати, абсолютно прозоро юридично обґрунтувати і не залишити шансів на визнання законним нового складу Держдуми. Це буде величезна перемога України. І вона абсолютно реальна. Але якщо Україна її не доб'ється, це буде величезний прокол і нехлюйство. Такі шанси в боротьбі з Росією даються Україні не кожен день.

Айдер Муждабаєв,
заступник генерального
директора телеканалу ATR

Я не даю прогнозів щодо виборів. [У мене немає] ніяких очікувань. Я цікавлюся зовсім іншими речами. І намагаюся не витрачати сили, час і нерви на те, що від мене не залежить.

Андрій Макаревич,
музикант, лідер групи Машина часу

Вибори, звісно, не обійдуться без несподіванок, але їх основні результати нескладно передбачити тим, хто вивчає політичні настрої наших виборців.

Переможцем стане партія президента і прем'єра — Единая Россия, яка набере від 40% до 50% голосів за списковою частиною та близько 70% місць в одномандатних округах. Головною опозиційною силою стане, ймовірно, правопопулістська ЛДПР Жириновського (13-18%), яка трохи випередить лівоконсервативну Компартію Зюганова (12-17%). До Думи також пройде соціально-ліберальна партія Справедливая Россия Сергія Миронова (6-11%). В решти партій шансів подолати п'ятивідсотковий бар'єр [необхідний для проходження до Держдуми РФ] зовсім небагато.

Таким чином, Дума нового скликання залишиться політичною базою Путіна, Медведєва, а також їхнього соціально-ліберального і антизахідного курсу.

Валерій Федоров,
генеральний директор Всеросійського центру вивчення громадської думки,
професор Національного дослідного
університету Вища школа економіки

Жодних сюрпризів від виборів я не очікую, оскільки в Кремлі результати вже написані та депутати визначені. Сам інститут виборів давно убитий і патраний, з нього зробили опудало для оздоблення вітальні.

Інтерес викликає лише одне — чи призведе неминуча масова крадіжка голосів до протестів у Москві? Думаю, це малоймовірно.

По-перше, всі найактивніші противники влади або вбиті, або у в'язницях, або в еміграції.

По-друге, силовикам офіційно дозволено стріляти в натовп, їхня чисельність зросла багаторазово, а повноваження розширені. Крім того, для більшого залякування людей у центр Москви, як зазвичай, зженуть цілу армію ОМОПу та Нацгвардії.

Іван Яковина,
журналіст, оглядач НВ

Гадаю, на цих виборах явка буде істотно нижчою. Особливо у великих містах, де освічене населення переживає роздратування і дезорієнтацію. Тому реагує не протестним голосуванням, а просто не ходить на вибори.

На цьому фоні зменшується надія на проходження до Думи альтернативних партій, так званої опозиції. Не думаю, що [партії] ПАРНАС або Яблуко наберуть істотне число голосів. Тому нічого екстраординарного на виборах не відбудеться.

Для мене це цікаві вибори, бо вони показують, як Росія входить у якийсь інший стан. Адже раніше до виборів ставилися як до боротьби ідеологій, а зараз до них все більше ставляться прагматично, на європейський кшталт, голосують гаманцем. Але і до цього ще не доросли. Ось наступні вибори [до Думу], найімовірніше, будуть зовсім "гаманцевими". А зараз же цікаво, які зміни відбудуться в настроях еліт, а які — в настроях громадян. Я вважаю, що посилиться розчарування.

Крім того, знаю, що в Україні лунають заклики визнати новий склад Думи нелегітимним. Формально для цього є певні підстави. Але гадаю, з прагматичних міркувань Захід від цієї справи дистанціюється, щоб не загострювати стосунки з Путіним.

Дмитро Орєшкін, політолог

У Росії немає виборів, немає Державної думи, немає РФ як федерації. Відповідно, немає і ніяких очікувань від того, чого немає.

Аркадій Бабченко,
письменник

Коли чуєш слово прогноз щодо найближчих російських виборів, вагаєшся між оцінками "та, й без того все зрозуміло" й "а раптом щось вийде".

Щось в цьому разі — це якісь точкові перемоги. Я б назвала це голосуванням малих справ. Багато моїх знайомих, колег і друзів ідуть на вибори, щоб підтримати конкретних людей: Дмитра Гудкова, Лева Шлосберга, Володимира Рижкова, Андрія Зубова. Загальної картини це не змінить, але покаже солідарність частини суспільства з цими людьми, а це важливо.

Як вірно зауважив письменник Борис Акунін (Григорій Чхартішвілі), до цих виборів потрібно ставитися як до опитування населення про ставлення до нинішньої влади, про довіру або недовіру. Саме тому, на мій погляд, важливо голосувати, а не залишатися вдома.

Ксенія Туркова,
виконавчий продюсер
проекту Громадское на русском

Вибори пройдуть, як і було задумано: в парламенті втретє опиняться ті самі чотири партії, що у 2007 та 2011 роках. В одномандатних округах будуть обрані 10-15 яскравих опозиційних політиків, які почнуть створювати враження представленості в Думі ширшого спектра політичних сил.

Загалом за чотири пропутінські партії (Единая Россия та три її спойлери) проголосують 75-80% виборців, що відповідає рівню підтримки самого Володимира Путіна в країні.

Але найважливішим підсумком виборів стане остаточне рішення Путіна балотуватися на черговий строк у 2018 році (воно й без того було очевидним, але незабаром про нього буде оголошено) та обрання на посаду голови нижньої палати найбільш здібного та гнучкого із кремлівських адміністраторів — [першого заступника голови Адміністрації президента РФ] В'ячеслава Володіна. Останній, пропрацювавши п'ять років на цій публічній посаді, стане основним кандидатом у президенти в 2024 році, коли спливуть чергові два путінських строки.

Владислав Іноземцев,
керівник Центру досліджень
постіндустріального суспільства