"Вагончик тронется"

Новий керівник Укрзалізниці поляк Войцех Балчун розповідає, як із збиткового підприємства перетворить її на успішне, і розкриває свій метод боротьби з корупцією — простий, але безвідмовний

Катерина Шаповал

На початку травня маловідома українська реп-група представила пісню, яка миттєво стала вірусною серед українських користувачів сервісу YouTube. В ній музиканти жартують над призначенням керівником Укрзалізниці (УЗ) польського рок-музиканта Войцеха Балчуна. Виконавці пропонували Польській залізниці (PKP) призначити головою компанії українського поп-співака Павла Зіброва. Він також підспівував у кліпі.

Утім, фахівці визнали це порівняння некоректним. Войцех Балчун, який останні чотири роки очолював наглядову раду польської авіакомпанії LOT, а тепер переміг у відкритому конкурсі на посаду голови УЗ, має величезний керівний досвід у транспортній галузі. Під його керівництвом вантажний підрозділ польських залізниць PKP Cargo перетворився з переддефолтного на прибуткове підприємство. Тут він провів масштабну реорганізацію системи керівництва, а потім і IPO.

Майже те саме йому належить зробити і в УЗ, найбільшому і найпопулярнішому національному перевізнику країни, який десятиліттями вважається збитковим. До того ж це одна з найбільших компаній в Україні: вона є роботодавцем для 230 тис. чоловік.

Балчун прийняв рішення брати участь в конкурсі на заміщення цієї вакансії, вважаючи це потужним викликом. "Я ще не стикався з таким складним завданням у своєму професійному житті",— говорить він НВ, погоджуючись на інтерв'ю.

Втім, керівництво великим бізнесом не заважає Балчуну займатися музикою. Перші два альбоми групи Chemia, яку він організував у 2010 році, особливого резонансу не викликали. Популярним у польських любителів року став третій альбом. Сам Балчун каже, що музика — це важлива частина його особистості, і він не може її ігнорувати.

Новий керівник УЗ зустрівся з НВ на другий день своєї офіційної роботи в Україні. Йому явно ніяково в розкішному інтер'єрі переговорного залу, призначеного для керівництва держкомпанії, яка десятиліттями отримувала бюджетні дотації.

"Я в шоці",— зізнався Балчун, відповідаючи на питання про те, як себе почуває в такій обстановці. За словами поляка, цей офіс виглядає створеним не для керування, а для "панування". "А я хочу керувати, а не панувати",— говорить він.

— В інтерв'ю польському ТБ ви дивувалися, що українці бачать у вас мало не месію, який повинен розв'язати всі проблеми країни...

— Я трохи здивований. Це показує, наскільки великі очікування реформ на залізниці серед українців. Звісно, це величезний тиск. Однак, з іншого боку,— і величезний виклик. Я хочу його прийняти і виправдати очікування.

— Наші очікування — в тому, щоб Укрзалізниця стала схожою на європейські компанії. Щоб був сервіс високого рівня, послуги, яких у нас поки немає. Наприклад, автомати з продажу квитків на вокзалах.

— Я не хочу критикувати все. В роботі українських залізниць є багато позитиву. Компанія функціонує, у щоденному режимі відправляючи тисячі поїздів. І пасажирських, і вантажних.

Головні проблеми — неефективність і поганий сервіс. Щоб поліпшити сервіс, потрібно інвестувати в рухомий склад. Ось ці поїзди Hyundai — маленька іскорка, яка тільки з'явилася. А в решту рухомого складу необхідні величезні капіталовкладення. Щоб їх отримати, потрібно створити позитивний імідж УЗ перед міжнародними фінансовими інститутами.

А щоб вирішити ще одне завдання — поліпшити нашу продуктивність,— необхідно подолати корупцію.

— Розкажіть про ваші перші кроки на посаді голови УЗ.

— Перші тижні я маю намір присвятити всебічному аудиту компанії. Тому що тільки на підставі надійної інформації можна виробити концепцію того, що ми хочемо зробити в майбутньому.

Зокрема, ми переглянемо процеси ухвалення рішень у головному офісі. Вони мають стати прозорими. Буде складена карта процесів, щоб виключити опосередкований вплив на прийняття рішень. Неприпустимо, коли невідомо звідки і яким чином з'являються ті чи інші рішення.

Вже перші розмови із співробітниками компанії показали, що тут мислять не економічними категоріями, а старими залізничними. Мовляв, головне, щоб вагони їздили, все функціонувало, відправлялися поїзди. А ось розуміння важливості економічної діяльності не вистачає.

Але це не унікальна особливість українських залізниць: те ж було і на інших європейських залізницях, зокрема в Польщі.

Наприклад, від того, який підхід використовується — старий залізничний або економічний, залежить, який конкретно локомотив до якого конкретного рухомого складу застосувати. Ми будемо виходити з максимальної економічної доцільності. І ось таких деталей — тисячі, над ними доведеться працювати.

Також потрібно розуміти, що реформа залізниці — це багаторічний процес. Але ми хочемо показати якісь швидкі перемоги, хоча зараз конкретно сказати про те, що це буде, я не можу. Потрібно зробити ієрархію потреб, пріоритетів і завдань.

— Як ви змінювали мислення своїх співробітників у Польщі?

— Це непросто. Легко змусити людей робити певні дії, але змінити їх зсередини, змінити ментальність — важко.

Ми діяли каскадно. Спочатку навчали топ-менеджерів компанії, директорів департаментів, відділів, керівників пов'язаних фірм. Потім спустилися на рівень керівників підрозділів свого офісу, а також на місцях. Потім переходили на нижчі рівні і на кожному з них охоплювали все більше і більше людей. Для себе ми визначили: коли дійдемо до диспетчера, який відповідає за відправлення поїздів, то вже будемо у себе вдома.

Але найважливіше — це лідери змін. Не тільки голова та члени правління, а люди на нижчих рівнях, готові присвятити себе реформам.

— В Україні бояться, що ви будете проводити масові звільнення.

— Перш за все мова йде про зменшення витрат. Але не за допомогою таких кроків, як скорочення штату. Цей захід не торкнеться тих людей, які важко працюють, особливо в нижній ланці.

Зменшити витрати ми можемо, виключивши негативні явища. А саме корупцію.

— Вам вже відомо, які види корупції поширені в УЗ?

— Я постійно чую про те, що корупція присутня. Але я не прокурор. І я не буду бігати з сокирою і шукати корупціонерів. Я спробую зробити процедури прозорішими, ефективнішими. І саме цим способом усувати корупцію.

Ми працюємо в багатогранному бізнес-оточенні, з нами співпрацюють різні бізнес-партнери. І я хотів би, щоб ми користувалися правилом win-win, коли виграють обидві сторони. Щоб не тільки оточення користувалося залізницею, але і для УЗ співробітництво було вигідним.

Така ж історія була і з PKP Cargo.

ЯСКРАВА ОСОБИСТІСТЬ: У 2010 році Войцех Балчун організував рок-групу Chemia, тепер досить відому в Польщі

— Корупція часто процвітає через те, що у людей маленькі зарплати.

— Почавши реструктуризацію PKP Cargo, ми почали заробляти гроші. І інвестували в людський капітал. Люди почали працювати продуктивніше, заробляти більше грошей.

— В корупції на УЗ замішані впливові в країні люди: народні депутати, бізнесмени. Як ви будете з цим боротися?

— Я не знаю конкретних прізвищ, тому мені складно відреагувати на ваші слова. Як я вже казав, боротися будемо через зміну процедур. Також ми спробуємо створити такий колектив, який зможе протистояти корупційному натиску.

Минулого ми не змінимо, але майбутнє — перед нами.

І тут ключове значення має підтримка уряду, яка була мені обіцяна. Я відчуваю підтримку з боку Міністерства інфраструктури. Без неї моя місія не буде вдалою.

— А чи була у PKP Cargo проблема корупції і впливу великого бізнесу, як в УЗ?

— Мені здається, що масштаби цього явища в Україні більші. Але методи боротьби з ними такі само, як і у всьому світі.

— Команда у вас вже є?

— Найважливіше — це люди, які тут працюють. Вони краще знають українську дійсність. З собою я привіз кілька людей, яким довіряю і які погодилися разом зі мною прийняти цей професійний виклик.

Ми хочемо провести відбір, залишити тих людей, які готові присвятити життя змінам. З тими, хто не готовий йти цим шляхом, ми хочемо розлучитися.

— Що це буде за відбір?

— Це буде професійний конкурс. Я вже зараз отримую десятки резюме, заяв щодо роботи. Також у перші тижні люди центрального апарату матимуть можливість показати себе. Ми їх не відкидаємо відразу, у всіх буде шанс.

Ми будемо проводити конкурси на посади, запросимо зовнішніх експертів. Відбори будуть прозорими: ми повинні показати, що зміни починаємо з себе.

У Польщі реформи були успішними тому, що нам вдалося зібрати молодих, освічених людей, які відкрито дивляться на світ, і старі досвідчені кадри, що мали гігантські знання і не бажали миритися з негативними явищами, які існували в компанії. А також сприйняли дух змін. Я тоді не звертав уваги на всі доноси, які мені надходили щодо цих людей. Я просто дивився, вони ефективні для компанії чи ні.

— Ви вже проїхалися в українському потязі Інтерсіті зі Львова до Києва. Які враження?

— Позитивні. Я не думав, що все так добре. Мене здивувала якість сервісу, матеріали, якими було опоряджено купе, туалети. Я їхав інкогніто, щоб до мене ставилися як до звичайного пасажира. Правда, зрештою все одно мене впізнали.

Добрий стандарт якості вже присутній в Укрзалізниці. Питання лише в тому, яким чином розширити цю якість сервісу до більших масштабів. І як зробити так, щоб цей сервіс був доступний по грошах пасажирам.