В полі чудес

За обсягом інвестицій сільське господарство вийшло в лідери вітчизняної економіки та готове обігнати докризові часи. Аграрії розщедрюються заради конкуренції з глобальними виробниками на світовому ринку

Катерина Шаповал

Цього року найбільший виробник курячого м'яса в країні — компанія Миронівський хлібопродукт (МХП) — розпочав масштабний проект вартістю майже в чверть мільярда доларів. Український гігант розширює виробничі потужності, будуючи ще одну чергу птахофабрики у Вінниці. Після завершення проекту МХП зможе випускати на 250 тис. т курячого м'яса в рік більше, ніж зараз. І це на додачу до вже існуючих потужностей з річним обсягом виробництва майже 600 тис.т.

Птахофабрика МХП — один з десятка інвестпроектів, початих українськими агрокомпаніями в останні пару років. Серед тих, хто всерйоз займається своїм розвитком, — великий український сільгоспвиробник Нібулон, який відкрив цього літа два перевалочних термінали на Дніпрі, а також агрокомпанія Кернел, яка будує зерновий термінал в Чорноморську.

В цілому, за даними Держстату, обсяг капітальних інвестицій в агросектор за 2016-й рік зріс на 51%. Це вище, ніж в середньому по українській економіці, капіталовкладення в яку за рік збільшилися на 18%. У першому кварталі 2017-го тенденція збереглася: плюс в 60,5% дало сільське господарство і 21,4% - економіка в цілому.

Втім, незважаючи на відсоткове зростання, вкладення в агрогалузь тільки повертаються до докризових показників, каже Олександр Донченко, експерт Українського клубу аграрного бізнесу. Так, за даними Держстату, що не враховує окуповані території Криму і Донбасу, в 2013 році капітальні інвестиції в сільське господарство України склали $2 млрд, в 2016-му — $1,7 млрд.

Двохмільярдний бар'єр буде взятий цього року, прогнозує в Національному науковому центрі Інститут аграрної економіки. А можливо, навіть перевищено: експерти припускають, що інвестиції в сільське господарство країни за підсумками цього року досягнуть $2,7 млрд. Якщо не буде великих потрясінь, говорять вони.

"А грарії видихнули", — так характеризує загальну причину пожвавлення ситуації з інвестиціями Джон Шморгун, президент холдингу AgroGeneration, що належить американському інвестфонду SigmaBlayzer. На його думку, сьогодні все більш-менш заспокоїлося: і ситуація на сході, і стан валютного ринку.

Компанія Шморгуна, як і більшість українських аграріїв, останні два роки вкладає в оновлення парку техніки. Саме на нові трактори, комбайни та сівалки в країні витратили майже чверть всіх агроінвестіцій.

"Дуже відкладений попит на техніку", — говорить американець. Наскільки "дуже", пояснює Іван Кунь, співзасновник компанії Інтерпроект, яка займається модернізацією агроінфраструктури.

"Парк техніки в цілому по українському агробізнесу замінили на 30-40%, — говорить він.— Все інше — те, що залишилося з радянських часів".

Попит на нові трактори і сівалки демонструє крива імпорту. Так, за даними української митниці, за дев'ять місяців 2016-го в Україну ввезено тракторів на вдвічі більшу суму, ніж за весь 2015-й рік. По комбайнам цей показник вище в 4,6 рази.

В результаті на ринок України офіційно вийшли світові виробники техніки — наприклад, фінський виробник комбайнів Sampo-Rosenlew. А тим часом уже працюючі дистриб'ютори розширюють географію своїх представництв.

Конкуренція іноземців змушує підтягнутися і вітчизняних виробників. Наприклад, на початку цього року відновив роботу Харківський тракторний завод, отримавши кредитну лінію 400 млн грн від материнської компанії DCH, що належить бізнесменові Олександру Ярославському.

Цього року холдинг Астарта, виробник цукру номер один в країні, залучив від голландського банку розвитку FMO $25 млн на підвищення енергоефективності цукрових заводів. Витрачаючи гроші, Астарта збирається економити: нове обладнання знизить витрати газу і вугілля, а також зменшить використання води.

Одна з причин, чому Астарта разом з іншими українськими компаніями вкладається в технології, — конкуренція на світовому ринку. Адже велика частина продукції українського АПК — експортний товар, і собівартість його виробництва повинна бути не вище, ніж у світових компаній.

"Через ціни ми змушені працювати над зниженням собівартості", - підкреслює Шморгун з AgroGeneration.

Особливо тисне на українське АПК постійне падіння цін на світовому ринку продовольства. Наприклад, продукція Астарти постійно дешевшає. "У 2010-му були хороші ціни на цукор на світовому ринку — $850-900 за тонну, минулого року і зараз хорошою ціною вважається $500/т", — розводить руками Микола Ковальський, директор з маркетингу та комунікацій компанії. І хоча цього року ціни на цукор на світовому ринку ростуть, але це незначне зростання, жалкує він.

"Наші конкуренти — глобальні, вони в Таїланді, Бразилії, Індії, країнах ЄС. Вони роблять те ж саме", — пояснює Ковальський.

За його словами, останні півтора десятиліття компанія багато інвестувала в технології підвищення врожайності. І це дало результат: якщо 10 років тому Астарта збирала 30-35 т буряка з гектара, то зараз цей показник в два рази вище.

Щоб ще більше збільшити віддачу з тонни цукрових буряків, Астарта закупила нове обладнання для висушування макухи, який залишається від переробки рослин. Сушений продукт йде на корм великій рогатій худобі, він затребуваний в Азії, Африці та ЄС, розповідає Ковальський.

П рактично те ж саме, що з цукром, відбувається з зерновими, ціна на які в світі має негативну динаміку. Проте однією з найпомітніших інвестиційних статей в українському АПК стало будівництво сучасних зерносховищ. За останні два роки новенькими складами обзавелися не тільки великі агрохолдинги, а й середнячки ринку. Все тому, що зберігати врожай в старих приміщеннях відчутно дорожче, ніж в сучасних. Застарілі елеватори вимагають більше газу і електроенергії, крім того, в них вище втрати зерна.

Ось і компанія Астарта, яка, крім цукру, займається і зерновими, минулого року добудувала два елеватори, додавши до їх потужності 80 тис. т. А цього року зводить в Полтавській області ще один — на 100 тис. т.

Будівництво нового елеватора в Пирятині, здатного приймати до 89 тис. т зерна, завершив і агрохолдинг Grain Alliance. У планах компанії — збільшити сховище до 400 тис. т. А компанія Агротрейд в будівництво елеватора в Чернігівській області залучила кредит в $1,1 млн.

Втім, елеваторний бум викликаний не тільки турботою про ефективне збереження врожаю. Ще однією причиною стало відновлення в 2015-му році контролю за вагою вантажів в фурах, що пересуваються українськими дорогами. Таким чином Міністерство інфраструктури прагне вберегти автодороги від руйнувань перевантаженими зерновозами.

Однак аграрії обмеженнями незадоволені. За словами Куня з Інтерпроекту, через перевантажувальний контроль в минулому році українські аграрії не змогли вивезти в порти близько 4,6 млн т зерна.

"Воно залишилося в полі, — розводить руками Кунь.— Всі елеватори виявилися забиті під зав'язку". За його оцінкою, сьогодні країні не вистачає сховищ на 4 млн т зерна.

З оростання ефективності українських аграріїв і, як наслідок, збільшення їх доходів в Україні мають і зворотний бік. Мова про силові захоплення агропідприємств, від яких за останні півтора року, за даними Аграрної партії, постраждали 2 тис. агрогосподарств.

"Сьогодні багато компаній навчилися заробляти гроші, правильно обробляючи землю, а коли з'являється прибуток, виникають люди, які теж хочуть цим займатися — чесним і нечесним шляхом", - пояснює Всеволод Кожемяко, співвласник групи Агротрейд, глобальну причину нинішнього сплеску рейдерства в АПК.

Агротрейд, що належить Кожемяко, недавно і сам піддався спробі рейдерського захоплення. Напередодні збору врожаю виявилося, що права оренди земельних паїв, які обробляв Агротрейд, таємно переоформлені держреєстратором на інше підприємство. Втім, Кожемяко впевнений у своїй правоті. "Питання вирішиться в правовому полі", -—говорить він.

А в Кіровоградській області протистояння власника і загарбників закінчилося бійкою і навіть стріляниною. Силовим діям передувала спроба рейдерського захоплення фермерського господарства Нива 2010 року за допомогою оформлення фіктивної угоди дарування.

Скарги на подібні випадки, особливо за участю держреєстраторів, частіше за інших зустрічаються в заявах постраждалих від рейдерів підприємців, спрямованих в офіс бізнес-омбудсмена України. Майже половина з них стосується захоплень, скоєних після недавно набулого чинності нового, більш вдосконаленого антирейдерського закону, говорить Ярослав Грегірчак, заступник бізнес-омбудсмена.

"Земельне законодавство у нас таке, що дуже важко щось доводити в судах, -—розводить руками і Кожемяко.— Це відбувається тому, що в Україні немає вільного ринку землі".

На думку бізнесмена, якби рілля стала товаром і отримала відповідний захист, як будь-яка приватна власність, такого розгулу рейдерства в країні не було б.

Зняття мораторію на продаж землі допоможе і збільшенню інвестпривабливості сектора, вважає Дмитро Лівч, проектний менеджер некомерційної організації EasyBusiness і експерт реанімаційного пакету реформ.

За його словами, створення вільного ринку землі в Україні зможе стимулювати економічне зростання і привести до додаткового економічного ефекту в розмірі $100 млрд в наступні десять років після скасування мораторію. Це станеться завдяки приросту споживання, інвестицій і державних доходів, укладає Лівч.