Н айіноваційніші агрохолдинги країни не кидають грошей на вітер — вони закопують їх у землю. З розрахунку приблизно по $5-7 на кожен гектар. До такого висновку прийшов НВ, складаючи рейтинг найінноваційніших із найбільших агрохолдингів країни.
Лідерами за цим показником стали гіганти — Кернел, МХП, Агропросперіс (AP Group). У першого з них, що володіє найбільшим земельним банком у країні, інвестиції в інновації складають $5 на гектар. МХП витрачає навіть більше — $7.
Всі компанії можуть і повинні більше інвестувати у цей напрямок
Артем Бєлєнков,
директор SmartFarming
Це більше, ніж у будь-кого з інших українських сільгоспгігантів, але недостатньо, щоб вразити Тараса Висоцького, гендиректора Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ). За його розрахунками, щоб інновації були помітними та ефективними, потрібно витрачати на них суму, еквівалентну $50 на 1 га.
Поки такі витрати — лише мрія українських аграріїв. Або, принаймні, одного з них — Артема Бєлєнкова, директора компанії SmartFarming. "Достатньо це чи ні [нинішній обсяг інвестицій в агроінновації] — філософське питання, — розмірковує він. — Я вважаю, що це не витрати, а інвестиції. Тому певен, що всі компанії можуть і повинні більше інвестувати у цей напрямок".
І все ж лідери ринку намагаються зробити все можливе, а ще частіше неможливе, щоб розвивати найгрошовитішу галузь України. Вони інвестують, наприклад, у точне землеробство. В Укрлендфармінг НВ розповіли, що за рахунок цієї технології зуміли на чверть підвищити врожайність на своїх полях. А в Агропросперіс похвалилися супермодним оснащенням агрономів — планшетами зі спеціальними програмами та інтерактивною базою даних, яка дозволяє оперативно приймати логістичні рішення. "Завдяки цьому ефективність роботи зросла в кілька разів", — відзначають у компанії.
А ось технологіями GPS-трекінгу техніки навряд чи вже когось здивуєш: практично всі опитані НВ агрохолдинги відзвітували про 100-відсоткове оснащення ними своїх тракторів. Желько Ерцег, операційний директор холдингу Астарта, каже, що завдяки системі GPS-стеження і моніторингу використання палива їм за чотири роки вдалося заощадити $15 млн. Це більше, ніж річний обсяг інвестицій в інновації семи найбільших агрохолдингів країни. В Астарті от-от запустять і мобільну платформу для моніторингу стану посівів, їхнього здоров'я і фаз розвитку, наявності комах і шкідників. Ці дані, за словами Ерцега, допоможуть підбирати добрива, засоби захисту та багато іншого.
Щоб позбутися агрономічних прорахунків, які можуть коштувати компанії мільйонів доларів, у Кернелі впроваджують проект цифрової платформи для автоматичного планування виробничих процесів, моніторингу їх виконання, а також розробки мобільних додатків для роботи в полі агрономів та інженерів.
Є ДУМКА: Артем Бєлєнков із компанії SmartFarming наполягає на тому, що на вкладення в інновації слід дивитися не як на витрати, а як на інвестиції
Втім, найважливіші новаторства в аграрній галузі лежать в іншій, добре знайомій українцям галузі. За словами Бєлєнкова, 80% усіх інвестицій в інновації в агросфері йдуть на облік, документообіг та рішення у боротьбі з крадіжками.
Водночас у світі зараз аграрії концентрують зусилля переважно на автоматизації праці, зниження ролі людини у виробничих процесах, а також на food traceability — можливості для споживача контролювати шлях, який проходять продукти харчування від поля до полиці магазину. Саме в цьому напрямку рухаються цивілізовані країни. Україна поки пасе задніх цієї комети, паралельно вирішуючи свої специфічні проблеми зростання.
І все ж в українських реаліях вже знайшлося місце для роботизації польової техніки, зауважує Богдан Кривицький, заступник гендиректора з інновацій у компанії ІМК. "Концептуально це можуть бути різні рішення. Але через років п'ять нашими полями їздитимуть роботизовані платформи або рої маленьких юнітів-роботів", — мріє менеджер.
Через п'ять років нашими полями їздитимуть роботизовані платформи
Богдан Кривицький,
заступник гендиректора компанії ІМК
Але це буде завтра. Сьогодні ж картина в галузі проникнення інновацій в аграрний сектор виглядає так: на 5% від усієї ріллі комплексно впроваджується точне землеробство, а окремі його елементи покривають лише 20%. Про це говорить Ярослав Бойко, засновник консалтингової компанії AgriLab.
Але не в жадібності керівництва і не в злиднях стратегічного мислення причина відносно скромних інвестицій в агронауку й агротехніку.
Бєлєнков зазначає, що у кожної компанії є межа неможливостей. Насамперед холдинги вкладають у техніку, нарощують земельний банк, будують елеватори, впроваджують системи зрошення. Інвестиції в інноваційні розробки істотно менш значимі на тлі таких основних потреб агрохолдингів.
А ще перед вітчизняними аграріями-інноваторами стоїть серйозна проблема у вигляді дефіциту кадрів. Говорячи про це, Бєлєнков пояснює, що компанії не можуть впровадити більше, ніж здатні "переварити" їхні співробітники. А кваліфікація останніх часом сильно відстає від сучасного рівня розвитку сільгоспінфраструктури.
Дмитро Скорняков, гендиректор агрокомпанії HarvEast, підхоплює тему. "Чому у [глобальних компаній] Uber, Booking.com, Amazon вийшло стати лідерами у своїй галузі? — запитує він й одразу відповідає: — Вони спочатку формували свої команди під свої цілі".
Ось із цього і слід починати, коли замислюєшся про інновації, робить висновок топ-менеджер.
ЧАС НОВИХ КООРДИНАТ: Посівна в Україні для великих холдингів тепер уже неможлива без використання Global Positioning System (GPS) і Geographic Information System (GIS)