Особливо це стосується тих, хто ще не визначився. А також тих, хто після початку навчального року раптом виявить, що обрано не ту школу, і потрібна школа справді хороша.
Зазвичай радять дізнаватися, скільки дітей в класі, де школа розташована, з яким ухилом, йти в державну, альтернативну чи в приватну, чи ввічливі вчителі (особливо перший), і скільки доведеться платити (легально чи нелегально).
Та щойно розпочинаються заняття, батьки відчувають, що чогось не врахували: дитину від школи верне, вона приносить звідти погані звички, низькі оцінки, безліч домашніх завдань і закомплексованість.
Поступово батьки прозрівають. вони розуміють, що надважливо було:
— дбати не про кількість дітей в класі, а про те, з якого вони середовища;
— не про місце розташування школи, а про те, наскільки комфортно дитині розвивати там свої здібності;
— не про ухил навчання, а про те, які перспективи у дитини з цим ухилом після закінчення школи в житті;
— вступить дитина в хороший університет, і чи буде вона потім в житті мати достатній заробіток.
Вони хочуть, щоб дитина була щаслива, але ще не розібралися, що для цього потрібно: тепличні умови і «добра» вчителька, яка все дозволятиме і потуратиме, або «сувора», у якої можна навчитися розуму. Або й те й інше разом.
Вони запитують, скільки в школі комп’ютерів? Хоча замість цього слід було б запитати, скільки відсотків вчителів в школі спілкуються з комп’ютером на ти і активно користуються мобільними додатками?
Вони чомусь не питають, як владнати конфлікти (хоча все одно колись доведеться з цим зіткнутися).
Ще слушно було б запитати, яка в школі система оцінок, заохочень і покарань, чи не є вона принизливою? Чи не ставлять погані оцінки «спеціально»? І як вирішуються питання з оплатою, якщо вона є.
Адже важливо розуміти, не «скільки це коштує», а «чи варто воно того»?
Адже вже зараз варто замислится над тим, чи не буде ваша дитина потім років до тридцяти сидіти у батьків на шиї лузером і проклинати всіх підряд на вуличних страйках.
То чи не варто завчасно підшукати школу, де дають два в одному: і фундаментальні знання, і практичні, за допомогою міжпредметних кейс-уроків?
А саме: вміти програмувати, заробляти (і витрачати) гроші, добре знати мову, вміти працювати в команді, вміло переробляти інформацію, швидко друкувати на клавіатурі і на 3D-принтері, вміти виділяти пріоритети, спілкуватися з усіма, ставати ерудованим, досягати цілей, все робити вчасно і ще 50 аналогічних умінь і навичок. Включаючи друзів на все життя.
Добре, що останнім часом означився стійкий тренд, коли батьки знаходять дійсно прогресивну школу, у випускників якої життя складається вдало і благополучно.
Текст опубліковано з дозволу автора
Долучайтеся до нашого телеграм-каналу Мнения НВ