В Кабміні порахували, що згідно децентралізації місцеві громади суттєво збільшили свої бюджети. З цим складно не погодитись. Адже саме завдяки цим коштам у багатьох невеликих містах і селищах вперше за довгі роки почали ремонтувати дороги, дитячі садки і школи, освітлювати вулиці. Здавалося б – ось вона децентралізація в дії. Утім, варто поглянути на ідею Кабміну з іншого боку, як одразу напрошується інший висновок – радіти місцеві громади будуть недовго. Адже не надавши повноти повноважень, уряд «повісив» на них низку нових видатків, зокрема, оплату житлово – комунальних послуг закладів освіти та медицини, а також зарплатню адміністративно – технічному персоналу.
Основний аргумент урядовців – в місцевих бюджетах буде достатньо коштів на ці витрати і така ініціатива навчить місцеву владу економити. В першу чергу на енергоносіях. Слушна ідея. Але лише в тому випадку, якщо не заглиблюватись в реалії життя сучасних українських маленьких містечок і селищ. Адже під час неоголошеної війни, що спричинила економічну кризу, база оподаткування на місцях постійно зменшується.
Що це означає для громад? Ось лише кілька промовистих цифр. Харкову таке нововведення коштуватиме мінус 1, 2 мільярди гривень на рік, Запоріжжю - 800 мільйонів гривень, Львову – 400 мільйонів, Миколаєву – 200 мільйонів. Білій Церкві – найбільшому місту Київщини – 51 мільйон гривень, Глухову – 22 мільйони. Чи не стане цей фінансовий тягар непосильним для міст? Де місцева влада братиме кошти? Навряд чи зважиться на радикальні кроки – скорочення опалювального періоду і зменшення тривалості навчального процесу. Влада закриє прогалини шляхом спустошення бюджетів розвитку, які є у містах.
А тепер давайте порахуємо. Бюджет розвитку Миколаєва у 2016 році склав близько 500 мільйонів гривень. Тобто тепер з легкої руки Кабміну у 2017 році він схудне як мінімум в два з половиною рази. На практиці це означає, що місцева влада змушена буде відмовитися від ремонту доріг і освітлення вулиць, закупівлі інвентаря у школи і медобладнання у лікарні. Завдяки акумульованим коштам влада міста оздоровила втричі більше дітей, ніж у минулі роки. Вже наступного року від цих кроків доведеться відмовитися.
У Львові бюджет розвитку 2016 – го року склав близько 1, 2 мільярди гривень. Тепер він схудне на 400 мільйонів гривень. Цього року влада міста витратила таку ж суму на капітальний ремонт житлового фонду, будівництво, реставрацію пам’яток культури тощо. В Запоріжжі згорнуть програми стимулювання створення ОСМД (заохочення полягало у ремонту всієї будівлі, мешканці якої створювали ОСМД), адже коштів на це в 2017 році підуть на погашення наслідків ініціативи Кабміну. Не запланована на наступний рік у місті і купівля медичного обладнання (у 2016 це коштувало 100 мільйонів гривень). Доведеться місцевій владі і сповільнити темпи будівництва другого терміналу аеропорту, на який потрібні були близько 700 мільйонів гривень (200 з яких виділяє місто, решта – кошти центрального бюджету).
Бюджет розвитку Харкова у 2016 році склав 2 мільярди 966 мільйонів гривень. Вже наступного року майже половину цієї суми влада змушена буде віддати не на розвиток міста, а на покриття видатків.
У менших містах така ініціатива взагалі може скінчитися катастрофою. У Білій Церкві, наприклад, цього року бюджет розвитку склав майже 158 мільйонів гривень. За ці кошти місцева влада відремонтувала дахи у школах і замінила там вікна, добудувала дитячий садок, придбала медичне обладнання і комп’ютерну техніку у лікарні. Ці проекти доведеться згорнути, бо наступного року левова частка доходів піде на покриття нових видатків. Місцева влада прогнозує, що бюджет розвитку 2017 року складе всього 5, 4 мільйони гривень.
Фактично, місцева влада, яка за логікою Кабміну мала б отримати повноваження, а разом з ними й свободу дій, змушена буде відмовлятися від важливих соціальних програм і інфраструктурних проектів, аби виконати сплатити видатки, які поклав на них уряд. Проте якщо великі міста ще зможуть вийти із ситуації, то для маленьких такі нововведення стануть катастрофічними. Адже їх бюджети набагато менші, і рік вони завершать з мінусом. Так, у Київській області вже наступного року таких міст може бути сім. Безпомічно розводить руками і місцева влада Глухова на Сумщині. У 2016 році, маючи 10 мільйонів гривень на розвиток, у місті вперше змогли оновити медичне обладнання лікарні і нарешті відремонтувати діряві дахи у дитячих садках. Утім, на 2017 – й рік влада заклала у бюджет розвитку всього 3 мільйони. Це той мінімум, без якого місто просто не зможе функціонувати. Утім, й розвиватися воно теж не буде. А озвучених 22 мільйонів на покриття нових видатків там просто немає.
Це дійсно той ефект, якого хотіла досягти влада, запускаючи децентралізацію? Певно, у Кабміні такий розвиток подій передбачили. І аби попередити фіскальний колапс, там вдалися ще до однієї ідеї – акумулювали майже 15 мільярдів гривень, щоб покривати витрати невеликих міст. У додатках до бюджету навіть розписані планові цифри по територіям.
Але практика показує, що насправді гроші будуть розподілятися в ручному режимі. А значить по суті уряд робить мерів міст залежними від голів обласних адміністрацій. Якщо Володимир Гройсман хотів зробити мерів рабами, він досяг своєї мети. Як тут не сказати про горезвісний адмінресурс. Саме так він себе і виявляє. Якщо згадати, що наступний рік може бути виборчим, то ця ситуація абсолютного контролю над місцевою владою, починає грати новими барвами. Отже, відбувається ніщо інше, як узурпація влади під благими гаслами децентралізації.