Отже, Усика порівнюють з Мохаммедом Алі. Виключно з точки зору спорту та досягнень.
Але не всі знають, що Алі був, м’яко кажучи, не найкращим американцем. Займався антидержавницькою пропагандою, відмовлявся служити в армії, за що його навіть позбавляли чемпіонських звань. Коротше кажучи, був явно не патріотом.
Чи сумнівається хтось у тому, що Алі – американський боксер, а його перемоги – американські перемоги? Я таких не знаю.
Той факт, що Усик – не найкращий українець, не робить його перемоги не українськими. Ну не Росії ж їх дарувати?
Тому для «зовнішнього вжитку» все просто. Український кримський боксер (так, треба нагадувати, що Крим – це Україна, і так теж) переміг російського. Все, утріться вороги.
Для «внутрішнього вжитку» не треба забувати, що Усик – профібоксер, який заробляє гроші боксом.
Тож давати йому за це звання героя – ідіотизм. І не дай боже кликати в політику. За його заявами видно, що у хлопця – каша в голові, обумовлена «кримським вихованням» та впливом РПЦ. Тож не треба його кликати у політику або робити з нього кумира – нам вже боксерів-футболістів у політиці вистачало.
Якщо український кримчанин переміг – це треба використовувати у пропаганді
Водночас, той факт, що він виступає нагадуванням того, що Крим – це Україна, робить його корисним. А під час конфлікту використовують усіх корисних. Ким би вони не були.
Взагалі, треба завершувати з цими вічними комплексами жертви та іншим лайном, яким ми постійно обвішуємося.
У світі виживають сильні і прагматичні. Якщо український кримчанин переміг – це треба використовувати у пропаганді. Водночас, це не значить, що з нього треба ліпити кумира та слухати всю ту маячню, що він іноді каже.
Текст опубликован с разрешения автора
Присоединяйтесь к нашему телеграм-каналу Мнения Нового Времени