Ще один рік мораторію. Ще один рік бідності
Можна зрозуміти, коли ви прислухаєтеся до кредиторів, отримуєте підтримку і цим забезпечуєте собі зростання економіки.
Можна зрозуміти, коли ви не хочете слухати кредиторів, але робите все, щоб інвестиції заходили без їх участі та забезпечуєте цим собі зростання економіки.
Але ніяк не можна зрозуміти, коли ви однією рукою показуєте дулю кредиторам, атакуючи боротьбу з корупцією, а іншою рукою показуєте середній палець зростанню економіки
А українська влада має намір зробити саме це. Всього за тиждень ви спочатку плюєте в обличчя кредиторам, атакуючи НАБУ, а потім тут же продовжуєте мораторій на ринок землі. І все це за тиждень. План на рік з убивства своєї економіки виконаний. Можна відпочивати.
Юлія Тимошенко передбачувано вискочила, як чортик з табакерки, і заявила, що потрібно продовжити мораторій на 5 років. Воно й зрозуміло. Хочешь 10, проси 20. Хочеш мораторій на рік, проси 5. І тут же реформатори з влади відповіли їй своїм мораторієм. На один рік. І так щороку. Вже багато років. І в черговий раз Україну позбавляють шансу на прискорене економічне зростання, а тисячі людей так і підуть в інший світ, не зумівши скористатися своїм правом власності. Зате з десяток великих агрохолдингів ще рік будуть отримувати надприбутки за рахунок дешевої оренди. І популісти продовжать паразитувати на страхах українців. А купа паразитів-чиновників і паразитів-політиків продовжать отримувати надприбутки з державних земель. А їх у нас, на секундочку, 10 млн гектарів – це площа Болгарії. Вистачить усім депутатам, що голосують за мораторій. І їх онукам теж вистачить.
Ви водночас не подаєте в парламент закон «Про приватизацію» і подаєте мораторій. Це сигнал. Найкращий сигнал для інвесторів, що їх тут не чекають. А значить, доведеться обходиться без них. І без кредиторів, тому що передвиборний рік також не сприяє реформам. У рік перед виборами ви легко піднімаєте мінімальну зарплату, але не робите нічого, щоб в країну прийшли інвестиції і у вас з'явилися ресурси для зростання соціальних витрат.
До чого призведе мораторій? З одного боку, нічого не зміниться. Гірше ж не буде. Це як з упущеною вигодою. Коли вам дають шанс всього вашого життя, а ви проходите повз. Коли дівчина, в яку ви закохані, пропонує вам сходити в кіно (пограти в мафію, допомогти відвезти диван її бабусі), а у вас в цей день візит до ворожки, і ви не можете його пропустити. Коли вас кличуть на співбесіду на роботу вашої мрії, але ви не можете, тому що хочете заробити 100 гривень, роздаючи флаєри біля метро.
Вечірки завжди закінчуються, і настає похмілляРинок землі – правильний, людський, цивілізований ринок – здатний привести мільярди інвестицій в країну, підвищити врожайність (а значить, і валютну виручку), сприяти розвитку тих самих фермерів (яких ми поки що вважаємо за краще самі годувати дотаціями), дати істотний дохід бідним селянам, дозволивши їм, нарешті, реалізувати своє законне право власності.
І все це робиться під крики і голосіння про те, що українську святу землю не можна продавати, бо прийдуть олігархи і скуплять все. А зараз хто володіє агрохолдингами – бабусі з призьб? Або китайці все заберуть. Під шумок державну землю і так віддають китайцям, причому не за гроші для бюджету, а зі збитком для платників податків. Не кажучи вже про те, що нічого поганого в прозорих іноземних інвестиціях у землю, нехай вони будуть з Китаю, Катару або США, немає. І вони все принесли б нам інвестиції і технології. І так, українська земля – святая. Що це означає – мало хто розуміє, але багато хто говорить. І ще хотілося б дізнатися, чому ж українська земля святіша, ніж німецька, польська чи американська земля? І чому – чим святіша земля, тим гірша на ній врожайність, скільки б відсотків чорнозему не було в ній зосереджено?
Чому влада дозволяє собі це робити? Запаморочення від успіхів. Економіка зростає, курс валюти стабільний, резерви Національного банку підвищуються. При цьому, за рік ми отримали від МВФ $ 1 млрд, а віддали йому $ 1,2 млрд доларів. А значить можна вже не слухати кредиторів, можна нічого не робити. Ніяких різких рухів. Адже вона сама росте. Але чому зростає? Так, економіка може відновлюватися після кризи, просто використовуючи внутрішній ресурс. Люди отримують впевненість в завтрашньому дні і починають інвестувати. Але у випадку з Україною дуже важливу роль відіграє зовнішній фактор. А в цьому році ми бачимо прекрасні ціни на сталь і руду, що дозволило всім переглянути свої прогнози щодо гривні. І шикарні фінансові ринки, що пухнуть від грошей і готові купувати все, що ще обіцяє хоч якусь прибутковість.
Чи триватиме така ситуація довго? Ні звичайно. Скоро свято закінчиться. Це може статися через півроку, а може, через рік. Але вечірки завжди закінчуються, і настає похмілля. І в це похмілля Україна може зайти в період виборчої турбулентності, не маючи підтримки кредиторів і без козирів для залучення інвестицій. Краще й не придумаєш.
Текст опублікований з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени