● Сурогат НАТО у форматі G7. Лідери Великої сімки (США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада) на саміті НАТО погодили декларацію про гарантії безпеки для України. У її тексті лідери G7 підтвердили відданість вільній, незалежній, демократичній і суверенній Україні в рамках її міжнародно визнаних кордонів і наголосили, що безпека країни — невід'ємна частина безпеки євроатлантичного регіону. Вони пообіцяли підтримувати офіційний Київ в захисті від російської агресії стільки, скільки буде потрібно.
Треба відзначити, що конкретні двосторонні угоди щодо цих гарантій будуть підписані пізніше, — від сьогодні лише починаються відповідні переговори.
Кожна з країн G7, згідно з текстом декларації, працюватиме з Україною над конкретними двосторонніми безпековими зобов’язаннями для: посилення ЗСУ (постачання сучасної військової техніки, підвищення оперативної сумісності з партнерами, підготовка та навчання військовослужбовців, обмін розвідданими, допомога в боротьбі з гібридними загрозами тощо); зміцнення економічної стабільності України (енергетична безпека, відбудова країни, умови для її економічного процвітання); технічна та фінансова підтримка, зокрема для того, щоб Україна продовжувала реформи.
Лідери G7 зобов’язалися в разі можливого нападу Росії в майбутньому негайно почати консультації з Україною і забезпечити їй швидку і постійну допомогу. Вони також пообіцяли далі притягати Росію до відповідальності, зокрема шляхом запровадження нових санкцій, експортного контролю та покарання винних у воєнних злочинах та інших звірствах.
Лідери G7 також підтримали необхідність створити міжнародний механізм для відшкодування збитків від російської агресії.
Україна натомість зобов’язалася: підвищити прозорість і підзвітність щодо допомоги партнерів; продовжувати антикорупційну, правоохоронну, судову реформи, реформу корпоративного управління, економіки, сектору безпеки та державного управління, просувати оборонні реформи, зміцнювати демократичний цивільний контроль над ЗСУ, підвищувати прозорість в оборонних установах і промисловості.
● Прем'єр Японії Фуміо Кішида під час брифінгу заявив, що до декларації згодом зможе долучитися будь-яка країна. Президент Володимир Зеленський подякував лідерам G7 за підтримку та наголосив, що українська делегація привезе додому значну безпекову перемогу для України.
● Неідеальні підсумки саміту. Володимир Зеленський на спільному брифінгу з генсеком НАТО у рамках саміту Альянсу у Вільнюсі підкреслив: Україна не зможе приєднатися до Альянсу, поки триває війна, але «розуміє», що вступ відбудеться, коли буде безпечно на її території. Володимир Зеленський підкреслив, що результати саміту НАТО у Вільнюсі гарні, «але якби було запрошення до НАТО — вони були б ідеальні».
Вчора генсек Єнс Столтенберг пояснив, що Україна стане членом НАТО і приєднається до Альянсу без ПДЧ, вона отримає запрошення, коли на це погодяться союзники і «будуть виконані умови». Також він анонсував початок роботи Ради Україна-НАТО (сьогодні відбулось її інаугураційне засідання) та підготовку гарантій безпеки для офіційного Києва. На думку Зеленського, Рада Україна-НАТО буде інструментом інтеграції України в альянс.
● На саміті у Вільнюсі Україні не надали конкретної формули для вступу до Альянсу через те, що ситуація на фронті є «динамічною», пояснив Джейк Салліван, радник президента США з нацбезпеки.
● Головне — зброя? Генсек НАТО Єнс Столтенберг пояснив, що Рада Україна-НАТО та гарантії безпеки є важливими, але найбільш нагальним питанням є забезпечення достатньої кількості зброї для України. Він додав, що головним завданням є забезпечення переваги України у війні з Росією, оскільки якщо цього не буде, то «немає сенсу» обговорювати питання членства України в НАТО.
«Франція розробила плани щодо розгортання ракет великої дальності, Німеччина оголосила вчора, що зосередиться на покращенні оборонних систем та збільшенні кількості бронетехніки. Сполучені Штати нещодавно оголосили про новий великий пакет боєприпасів, і кілька інших союзників також зробили схожі оголошення щодо нових ініціатив або розвитку військових можливостей», — розповів генсек Альянсу.
● Зеленський говорив з Байденом. На полях саміту НАТО Володимир Зеленський мав зустріч з американським президентом Джо Байденом. «З нетерпінням чекаю того дня, коли ми з вами зустрінемося і будемо святкувати офіційне членство України в НАТО», — сказав американський лідер своєму українському колезі під час вступного слова. Обидва поговорили публічно, а потім почалась закрита частина спілкування. Щодо неї Зеленський написав у Twitter: «У полі зору — безпека та все, що її посилює. Буде змістовно».
● Вашингтон все ще боїться війни з Москвою. Вступ України в НАТО прямо зараз є недоцільним, пояснив речник Держдепу Метью Міллер. Вагомою причиною є те, що це «миттєво б втягнуло США у війну з Росією».
Проте Міллер запевнив, що НАТО продовжує дотримуватись політики «відкритих дверей» і Україну запросять до НАТО тоді, коли всі умови буде виконано попри вимоги Росії. Він також додав, що скасування плану дій щодо членства (ПДЧ) є визнанням успіхів, які Україна зробила за останні кілька років та означає, що вона стає все більше інтегрованою із НАТО.
Серед умов, які потрібно виконати Україні для приєднання до НАТО, Міллер наголосив на укріпленні демократії та антикорупційній реформі, додавши, що Україна вже зробила суттєвий прогрес у реформах демократизації та армії.
Але офіційному Києву, як виявилось, умови невідомі:
● Що ж потрібно для вступу? Умови для членства України в НАТО невідомі, заявив Радіо Свобода Дмитро Кулеба, вітчизняний міністр закордонних справ. «Ось у цьому і проблема. Тобто, коли будуть виконані умови? Що за умови? Ким вони мають бути сформульовані? Які вони? Ще раз наша позиція: є всі умови для того, щоб запросити Україну стати членом НАТО. Тобто тут у нас взагалі принципово різні позиції. Їхня позиція — є якісь умови, які потрібно виконати», — додав він.
Кулеба зазначив, що Київ продовжить працювати із союзниками для того, щоб усе не завмерло на місці, «а ми рухалися вперед».
Міністр пояснив, що найконсервативніше налаштованими щодо майбутнього членства України в НАТО були США та Німеччина. «Знаючи багато нюансів того, що відбувалося за лаштунками, можу сказати, що США зіграли важливу, вирішальну роль у тому, щоб слово „запрошення“ взагалі з’явилося в тексті. Не в тому формулюванні, яке нас задовольняє, але в принципі. І Німеччина теж, зрештою, не чинила цьому опору. Тому світ трохи складніший, ніж просто чорне і біле», — резюмував Кулеба.
● Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес заявив, що Україні варто було б більше дякувати Заходу за зброю. Так він відреагував на критику з боку президента Володимира Зеленського через відсутність запрошення та чітких термінів вступу до НАТО.
● Британська The Guardian розвінчала намагання країн НАТО подати комюніке саміту (щодо скасування ПДЧ для України, але без конкретних обіцянок, коли ж офіційний Київ зможе приєднатись до Альянсу, окрім запевнення, що це відбудеться після війни) як крок вперед для Києва і прямо назвала рішення першого дня невдачею для України, оскільки в підписаній лідерами країн НАТО декларації немає «ані чіткого графіку, ані чітких умов для її можливого членства».
● На саміті НАТО у Вільнюсі глави держав посилають сигнал українським солдатам в окопах, що ті ще «недостатньо сучасні» для Альянсу, — це плювок в обличчя українським військовим, написав заступник головного редактора німецької BILD Пауль Ронцхаймер.
● НАТО зробило Кремлю погано. Коментуючи тему гарантій безпеки Україні від країн НАТО, речник російського диктатора Дмитро Пєсков заявив, що ті «роблять погано» Росії. За його словами, надаючи будь-які гарантії безпеки Україні, країни НАТО зазіхають на безпеку РФ, а кремлівський режим «сподівається» на мудрість країн Заходу. «Вони роблять погано нам, що ми будемо враховувати і з чого будемо виходити», — додав Пєсков.
● «Україна має право обирати свій власний шлях, це не Москва вирішує», — заочно відповів Пєскову генсек НАТО Єнс Столтенберг.
● ЄС готує Україні великі подарунки? Попри те, що Україна не отримала «зеленого світла» на членство у НАТО на саміті у Вільнюсі, Захід готує «чудові речі» та «великі подарунки» для України наприкінці 2023 року. Таку заяву зробив президент Сербії Александар Вучич. Він наголосив, що не хоче втручатися у справи «великих держав», проте додав, що очікувати хороших новин варто стосовно того «що стосується ЄС».
● А Володимир Зеленський заявив, що початок переговорів про членство України в ЄС можливий наприкінці 2023 року.
● F-16 з’являться у наступному році. Винищувачі F-16 можуть з’явитися в Україні в першому кварталі 2024 року, заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. За його словами, тренування українських пілотів мають розпочатися в серпні або на початку вересня. «Паралельно буде йти підготовка юридичних рішень, необхідних для передачі самих літаків», — зазначив керівник МЗС.
● Додаткові Patriot від Берліна. Президент Володимир Зеленський зустрівся з канцлером ФРН Олафом Шольцом і заявив про домовленість щодо поставок Україні додаткових пускових установок Patriot та ракети для них від Німеччини.
● І додаткові NASAMS від Осло. Норвегія передасть українській армії дві установки ЗРК NASAMS і запасні частини до них. Також Осло спрямує в Україну ще 1000 розвідувальних безпілотників Black Hornet, повідомив міністр оборони цієї країни Бйорн Арільд Грам. За його словами, Україна дуже задоволена цим типом дронів, які Осло вже передавало раніше, й попросила надати нові.
Black Hornet використовують для розвідки, він підходить для ведення бою в умовах міста, простий в експлуатації та його складно виявити. Ці безпілотники важать всього 18 г, прискорюються до понад 20 км/год, мають дальність польоту близько 2 км.
● Українські військові повністю перехопили ініціативу на Таврійському напрямку, а росіяни на півдні зазнають «колосальних втрат». Про це повідомив спікер Сил оборони Таврійського напрямку Валерій Шершень. Він додав, що ЗСУ мають частковий успіх, ведуть контрбатарейну боротьбу і розміновують території.
Шершень додав, що окупанти перекидають на лінію фронту резерви, живу силу і техніку. За його словами, у живій силі росіяни мають «значну перевагу», але окупанти демотивовані.
● Наступ біля Бахмута продовжується. Сили оборони України наступають північніше та південніше від Бахмута. На двох напрямках (в районах селища Біла Гора на південь від міста) мають успіх, повідомив речник Генштабу ЗСУ Андрій Ковальов. Українські військові завдають вогневого ураження артилерією по цілях росіян і ведуть контрбатарейну боротьбу. Окупанти, за словами Ковальова, чинять потужний опір, переміщують свої підрозділи, війська та застосовують резерви.
● Мінус пів тисячі окупантів. В Україні за минулу добу ліквідували 510 російських окупантів. Загалом втрати РФ від початку повномасштабного вторгнення склали 235 530 військових. Це дані Генштабу ЗСУ на ранок.
Крім того українці знищили: танків — 4090 (+1 за добу), бойових броньованих машин — 7990 (+7), артсистем — 4402 (+17), РСЗВ — 674 (+2), засобів ППО — 415 (+1), літаків — 315 (+0), вертольотів — 310 (+0), БПЛА оперативно-тактичного рівня — 3726 (+33) та багато іншого.
● Вчорашній удар ЗСУ по командному пункту 58-ї загальновійськової армії РФ в окупованому Бердянську (ймовірно, ракетами Storm Shadow), під час якого був вбитий російський генерал-лейтенант Олег Цоков, заступник командувача Південним військовим округом РФ, виявив неспроможність РФ захиститися від українських ударів по російських штабах. Про це йдеться у зведенні американського Інституту вивчення війни (ISW).
Також ISW згадав чутки щодо того, що начальник генштабу РФ Валерій Герасимов відсторонив командувача 58-ю армією (розміщена у резерві росіян на півдні Херсонщини та Запорізької області) генерал-майора Івана Попова після того, як останній висловив занепокоєння щодо необхідності ротації окупаційних військ на заході Запорізької області в умовах контрнаступу України.
І насамкінець:
● Справа 47-ї бригади. Вчора головний сержант 47-ї окремої мехбригади Магура Валерій Маркус (напевно, найбільш медійний сержант ЗСУ) написав рапорт, де попросив перевести його на нижчу посаду. «Я категорично не згоден з рішеннями щодо застосування і розвитку 47 бригади. Збудувати військову частину згідно тих цінностей, які ми декларували на початку її створення, нам не дозволили. Вплинути на ситуацію або виправити більше можливості не маю. Моє перебування на посаді головного сержанта бригади більше не вважаю доцільним», — заявив він.
Зі свого боку командир 47-ї окремої механізованої бригади Маґура Олександр Сак (Стафф) сьогодні закликав припинити конфлікти в підрозділі. За словами Сака, бійці бригади кілометр за кілометром звільняють територію України від окупантів на одній з найважчих ділянок фронту (підрозділ діє на південь від Запоріжжя, наступаючи від Оріхова на Токмак), виконуючи бойові завдання 24/7.
Поки що інформації про те, чим завершилась ця справа, нема.
Пам’ятайте, що принесло вчора, живіть сьогоденням і вірте в майбутнє — своє та країни.