Нові умови для біженців з України. Країни Європи готуються згортати програми тимчасового захисту: коли це станеться і де вже скорочують допомогу

На рівні ЄС рекомендація про продовження статусу тимчасового захисту для українських біженців діятиме до 4 березня 2027 року. Однак після цього загальноєвропейську директиву про прихисток, ймовірно, більше не продовжуватимуть. Тож кожна країна запроваджуватиме власні правила щодо статусів і дозволів на перебування, які українці можуть отримати натомість — або їм пропонуватимуть повернутися додому.

Наразі країни ЄС прихистили 4,3 млн українців, які отримали тимчасовий захист.

NV зібрав найважливіше про те, як планують і вже починають діяти країни Європи щодо скорочення пільг для біженців з України, і як вони готуються до скасування підходу про тимчасовий прихисток.

Питання особливо загострилося на тлі того, що нині чимало країн Європи, серед яких Німеччина, Чехія, Швейцарія, Ірландія та інші, зафіксували суттєвий приплив нових біженців та заяв про статус тимчасового захисту з вересня 2025 року. Це сталося після того, як наприкінці серпня в Україні набув чинності дозвіл на виїзд для чоловіків у віці від 18 до 22 років. Наприклад, у Німеччині кількість чоловіків з України цього віку, які в'їжджали в країну, зросла з 19 на тиждень у середині серпня до 1400−1800 на тиждень у жовтні 2025 року.

Загальні рекомендації ЄС: чого очікувати і що буде після березня 2027

У липні 2025 року Рада ЄС продовжила до 4 березня 2027 року дію директиви, яка була активована ще в березні 2022 року і відтоді надає українцям право перебування в країнах ЄС у статусі тимчасового захисту. Кожна країна імплементує умови цього захисту і правила перебування українців по-своєму, однак незмінним залишається головне — можливість довгострокового проживання без необхідності отримувати додаткові візи чи дозволи. Водночас за таких умов терміни візитів в Україну для більшості біженців обмежені часовими рамками.

Хоча формально дія директиви розрахована лише на три роки, Євросоюз вже кілька разів подовжував її чинність. Однак новий крайній термін — березень 2027 року — найімовірніше стане граничним, підтвердили у коментарях Радіо Свобода спецпосланниця Єврокомісії з питань України Ілва Йоганссон та представниця міграційного відділу Єврокомісії Насіра Булегуат.

Про це свідчать і підготовчі заходи до згортання програм тимчасового захисту, яких починає вживати Євросоюз.

У середині вересня 2025 року Рада ЄС узгодила загальні рекомендації щодо того, як країни Євросоюзу мають здійснити перехід від статусу тимчасового захисту українців до їх повернення в Україну або до надання їм інших можливостей для перебування. При цьому країни ЄС погодилися, що для такого переходу умови в Україні мають «сприяти поступовому скасуванню статусу тимчасового захисту».

Ці рекомендації наразі мають дуже загальний зміст і не є обов’язковими до втілення, однак передбачають кілька важливих для українців підходів, які у найближчі роки можуть бути втілені на рівні окремих країн ЄС. Серед таких підходів, які рекомендувала Рада ЄС:

Перехід до інших легальних статусів замість тимчасового захисту. Українським біженцям можуть пропонувати інші способи залишитися в країні - наприклад, національні дозволи на довгострокове проживання, видані на підставі працевлаштування, навчання, за сімейними обставинами (возз'єднання з родиною) або за інших конкретних умов. Сюди ж належить «блакитна карта» — право на полегшене отримання дозволів на проживання та роботу для висококваліфікованих громадян з-поза меж Європейського Союзу. Українці, що користуються тимчасовим захистом, повинні мати можливість подавати відповідні заявки на подібні дозволи — однак не можуть мати їх одночасно зі статусом тимчасового прихистку.

Заохочення повернення в Україну. Рада ЄС пропонує країнам Євросоюзу налагодити програми «добровільного повернення», які б допомагали українцям організувати свій переїзд назад в Україну. Зокрема йдеться про дозвіл здійснювати «ознайомчі візити» в Україну, правила яких мають бути узгоджені між країнами ЄС (оскільки зараз тривалість поїздок в Україну для біженців суворо обмежена — зокрема в Німеччині це не більше, ніж 21 календарний день на рік). Також пропонується, щоб терміни «програм повернення» в Україну мали обмеження в часі. Однак українці, які реєструються в них, мають отримати на рештки часу свого перебування в іноземній країні такі ж права на тимчасовий захист, які мали із цим статусом (права пов’язані з житлом, медичним обслуговуванням та навчанням тощо). Очікується, що умови цих програм добровільного повернення будуть узгоджені з українською владою та іншими державами-членами ЄС.

Інформаційні кампанії для українських біженців щодо подальшого вибору. Передбачається, що українців за кордоном мають широко інформувати про те, що відбуватиметься після завершення тимчасового захисту: які можливостей вони мають для заявок на статус перебування, якими є їхні права та переваги різних опцій, яка підтримки для повернення в Україну передбачена. ЄС також планує профінансувати створення Центрів єдності - інформаційно-підтримувальних хабів для українських біженців, які надаватимуть допомогу з документами, а також консультації щодо працевлаштування в Україні та в країні перебування.

Чи загрожують українцям депортації з ЄС? Чого ще очікувати після березня 2027? Наразі Рада ЄС оприлюднила не директиви, а лише загальні поради для держав, що входять до Євросоюзу. Тоді як саме окремі країни на національному рівні розроблятимуть власні правила щодо долі українців після завершення тимчасового захисту, нагадують фахівці. Зокрема Віт Новотний, старший науковий співробітник брюссельського Центру європейських досліджень імені Вілфреда Мартенса, у коментарі DW пояснив, що ці рекомендації було розроблено для того, аби уникнути хаосу та неузгоджених дій країн ЄС після того, як директива перестане діяти. Новотний нагадав, що фактично «це просто перелік різних легальних статусів, окрім тимчасового захисту, які вже пропонує законодавство ЄС». «Країни-члени самі можуть і будуть вирішувати, який саме з них застосовувати до кожної конкретної особи», — пояснив він.

Водночас Новотний не очікує, що якісь із країн ЄС вирішать застосувати жорсткі заходи щодо українських біженців після березня 2027 року. «Доки російські бомби падають на Україну, ризик депортацій був і залишається невеликим», — запевнив фахівець. З його думкою погодився і старший радник з політики надання притулку Міжнародного центру розвитку міграційної політики Мартін Ваґнер, який у коментарі DW підкреслив ідею ЄС про сприяння добровільному поверненню українців. «Я не очікую, що держави-члени вдаватимуться до примусових заходів. Я гадаю, що всі в ЄС добре розуміють ситуацію в Україні», — сказав Ваґнер.

Він також не виключив, що в ЄС можуть знайти можливості для подовження статусу тимчасового захисту і після березня 2027 року, якщо війна в Україні не завершиться. Однак Мартін Ваґнер припустив, що в такому разі цей статус не надаватимуть новоприбулим біженцям, а діяти він лише для тих, які вже перебуватимуть на території держав-членів Євросоюзу.

Утім, найімовірнішим варіантом залишається заміна загальноєвропейського підходу індивідуальними рішеннями країн видавати (або ні) національні дозволи на проживання замість тимчасового захисту, констатує Радіо Свобода, наводячи коментар спецпосланниці Єврокомісії з питань України Ілви Йоганссон. «З огляду на час, який потрібен деяким державам-членам для схвалення нового законодавства, березень 2027 — все одно, що завтра», — сказала Йоганссон. Вона висловила сподівання, що національні підходи в різних державах не відрізнятимуться надто кардинально, щоб не спровокувати нову міграцію українців поміж країнами ЄС.

Як планують діяти і вже скорочують допомогу окремі країни Європи

Польща

Польща однією з перших почала скасовувати та змінювати спеціальні правила, які досі діяли для майже 1 млн українських біженців, що отримали тимчасовий захист у цій країні (за цим показником Польща друга в ЄС після Німеччини).

Під тиском нового президента Польщі Кароля Навроцького Сейм у вересні 2025 року ухвалив закон, відповідно до якого українські утікачі від війни матимуть статус тимчасового захисту (спеціальний статус UKR) лише до 4 березня 2026 року — тобто на рік менше, ніж рекомендувала Рада ЄС для всіх країн Євросоюзу.

Крім того, на період до весни 2026 року Польща вже запровадила обмеження у соціальних гарантіях для українських біженців — відповідно до того ж оновленого закону про допомогу громадянам України (набув чинності 30 вересня 2025). Як нагадує український консультаційний центр у Гданську, ці зміни стосуються таких сфер:

Соціальні виплати на дітей за програмою 800+: тепер на них можуть розраховувати лише ті родини, які не лише проживають з дитиною на території Польщі, але й є «активними» на місцевому ринку праці. Це передбачає декілька умов. Наприклад, для працівників за трудовим договором база для нарахування внесків (podstawa wymiaru składek) має становити не менше ніж 50% мінімальної зарплати, тобто 2150 злотих брутто на місяць. Для підприємців база для нарахування внесків має становити щонайменше 30% мінімальної зарплати, тобто 1290 злотих брутто на місяць. Винятком є лише випадки, коли батьки не працюють, однак дитина має інвалідність.

Інші програми підтримки сімей, серед яких Добрий старт (одноразова допомога на підготовку дитини до навчального року) та Сімейний опікунський капітал (підтримка на дітей віком від 12 до 35 місяців), тепер призначені лише для тих українських родин, де дитина навчається або доглядається в польській системі освіти (школа, дитячий садок, навчальні курси).

Скасування розселення у таборах для біженців після 1 листопада. Починаючи з листопада Польща припинила приймати українських біженців у центрах колективного розміщення, де раніше українці могли перебувати до 120 днів після в'їзду до Польщі. Зараз таке право зберегли лише за вузьким колом українських громадян із «захищених груп», серед них:

• особи з інвалідністю та їхні опікуни;
• літні люди (жінки 60+, чоловіки 65+);
• вагітні жінки;
• самотні батьки з трьома та більше дітьми;
• діти у прийомних сім'ях або під опікою.

Медична допомога: до весни 2026 громадяни України зі статусом UKR зберігають право на медичне обслуговування в рамках державного страхування (NFZ). Однак таке страхування не покриває санаторно-курортне лікування; стоматологічні послуги (крім екстрених випадків); ендопротезування та операції з видалення катаракти; окремі програми реабілітації та ліки з вищою ступінню відшкодування.

Посилення контролю за дотриманням правил з боку українських біженців. Нині польські органи влади отримали більше повноважень для перевірок завдяки обміну даними між відомствами, зокрема між Управлінням соціального страхування (ZUS) та Прикордонною службою Польщі.

Після 4 березня 2026 року спеціальний статус UKR для українських біженців вочевидь буде скасовано. Опісля українці, щоб залишитися в Польщі, матимуть дотримуватися стандартних правил, які діють для інших іноземців — тобто отримувати індивідуальні дозволи на довгострокове перебування. «Ми повинні перейти до нормальних правил щодо громадян України. Президент надсилає дуже чіткий сигнал — кінець з преференціями, з особливими умовами», — підсумував нові правила глава канцелярії президента Польщі Збігнєв Богуцький.

З 2026 року українські біженці у Польщі зможуть претендувати на «карти побиту» CUKR — новий тип дозволів на довгострокове перебування терміном на 3 роки для осіб, які до цього мали статус тимчасового захисту (UKR). Подача заявок можлива лише з 1 січня 2026 року. Після оформлення такої картки статус перебування в країні автоматично зміниться з UKR на CUKR, однак номер PESEL (ідентифікаційний код у Польщі) залишиться незмінним.

Для отримання картки CUKR необхідно відповідати таким вимогам:

• жити у Польщі з активним статусом UKR станом на 4 березня 2024 року;
• зберігати дійсний статус UKR та номер PESEL на момент подання заяви;
• мати безперервний статус UKR протягом щонайменше 365 днів;
• оновити свої дані в місцевій адміністрації, зокрема вказати серію, номер та термін дії закордонного паспорта;
• також карту можуть отримати діти, народжені в Польщі, якщо мати має PESEL UKR і вже оформила картку побиту CUKR.

Статус CUKR для українців у Польщі має певні особливості:

• порівняно зі статусом тимчасового прихистку UKR, втрачається право на безкоштовні медичні послуги через NFZ (доступ до медичної допомоги можливий лише за наявності медичної страховки, яка оплачується з зарплати);
• можливість виїзду з Польщі збільшується до терміну 6 місяців без втрати права на проживання в країні (замість 30 днів для біженців зараз);
• зберігаються права, аналогічні до звичайної карти побиту, включаючи доступ до ринку праці та легальне проживання, можливість ведення підприємницької діяльності, доступ до освіти та звичайної соціальної допомоги в Польщі.

Для подання заяви потрібні: дійсний закордонний паспорт; цифрове фото; кваліфікований електронний підпис або довірений профіль (Profil Zaufany), підтвердження оплати гербового збору та збору за виготовлення картки (300 + 100/50 злотих для дорослого/дитини).

Німеччина

Німеччина, де перебуває близько 1,2 млн українських біженців, залишається рекордсменом Європи за цим показником. Українцям, що мають статус тимчасового захисту (у Німеччині це «24-й параграф» або Aufenthaltserlaubnisse nach § 24 AufenthG), збережуть це право до березня 2027 року.

Що країна робитиме з величезною кількістю біженці з України опісля, наразі остаточно невідомо. Однак, як пояснили DW у Федеральному міністерстві внутрішніх справ Німеччини (BMI), офіційний Берлін вже втілює в життя низку заходів відповідно до рекомендацій Ради ЄС про перехід українців на інші типи посвідок.

«Так, наприклад, на адресу федеральних земель уже давно було спрямовано прохання прискорити процес переходу на довгострокові дозволи на проживання», — зазначається у відповіді BMI на запит DW. Такі дії вітають й у Федеральному міністерстві з питань праці та соціального захисту (BMAS). Зміна статусу відкриє українцям довгострокові перспективи, оскільки це «крок до отримання постійного дозволу на проживання», наголошується у відповіді BMAS.

Це може бути перехід на робочу або навчальну візу, або ж отримання «блакитної карти» — дозволу на довгострокове проживання висококваліфікованим спеціалістам. Такий перехід, однак, вимагає відмови від статусу тимчасового захисту та усіх пільг. На практиці це поки відбувається дуже повільно, йдеться у матеріалі DW. За даними Центрального реєстру іноземців (AZR), за останні три роки свій статус змінили лише близько 14 тисяч українських біженців. Хоча кількість працевлаштованих українців у Німеччині зростає: якщо у січні 2022 року їх було близько 65 тис., то в червні 2025 року ця цифра зросла до 341 тис. Щоправда, з них 55 тис. мають короткострокові контракти з обмеженими доходом або працюють не повний робочий день.

Про жодні плани запровадити спеціальні дозволи на проживання українців замість «24-го параграфу» (тимчасового захисту) в Німеччині поки не оголошували.

Водночас у 2024 році в Німеччині послабили вимоги до отримання громадянства (зокрема його можна було отримати через три роки проживання в країні за низки інших умов про високий рівень інтеграції). Новий уряд Фрідріха Мерца скасував цю процедуру прискореного отримання громадянства, однак залишив чинним загальне правило. Аби стати громадянином ФРН, нині потрібно прожити в країні мінімум п’ять років (а не вісім, як було раніше) та виконати низку інших умов — зокрема знати мову на рівні не нижче B1, не отримувати соціальну допомогу від центру працевлаштування (Jobcenter) чи відомства соціального забезпечення (Sozialamt), скласти іспит на громадянство (Einbürgerungstest) тощо. Також залишається чинною запроваджена попереднім урядом в 2024 році норма про легалізацію подвійного громадянства: тобто, отримуючи німецьке громадянство, українцям більше немає потреби виходити з громадянства України.

Поки ж Німеччина, як і чимало інших країн, переглядає опції для прихистку українців. У найближчі місяці буде закрито найбільший приймальний центр для українських біженців — колишній аеропорт Тегель у Берліні. Біженців відселять, а для новоприбулих планують створювати менші, децентралізовані місця проживання.

Тим часом у країні панують несхвальні настрої щодо соціальної допомоги Українців. Станом на осінь 2025 року 66% німців не погоджуються з тим, що всі українські біженці в Німеччині мають отримувати соціальну допомогу. 17% респондентів погодилися з виплатами українцям, а 7% опитаних сказали, що їм байдуже (ще 10% не змогли відповісти). Крім того, 62% респондентів у Німеччині вважають, що українські чоловіки призовного віку, які перебувають у країні, мають повернутися в Україну. Проти виступили тільки 18%. Ще 8% сказали, що їх не хвилює це питання (12% не дали відповіді).

Заклики до обмежень лунають і від політиків. Премʼєр-міністр Баварії Маркус Зедер (ХСС) вважає необхідним обмежити вʼїзд молодих українських чоловіків у Німеччину — зокрема після рішення України дозволити виїзд чоловіками віком від 18 до 22 років. Як пише Politico, на тлі його заяви в Німеччині та урядовій коаліції спалахнули дебати, чи слід обмежувати соцдопомогу цій категорії біженців з України.

Раніше цьогоріч Німеччина вже скоротила виплати для українців: ті, хто прибув у країну після 1 квітня 2025 року, більше не отримують "бюргергельд" («допомогу для громадян»), натомість їм виплачують приблизно на 100 євро меншу допомогу як шукачам притулку.

Ірландія

Ірландія вже вирішила скоротити термін перебування нових біженців з України у державному житлі з 90 до 30 днів.

Уряд прийняв таке рішення через новий наплив українців з вересня 2025 року. За даними ірландських урядовців, на момент рішення близько 50 нових людей на день потребували 90-денного розміщення. Якщо така тенденція збережеться, усі доступні для розміщення державні місця могли б бути вичерпані вже в листопаді, повідомив національний мовник RTE.

Окрім цього, в Ірландії планують запровадити щотижневі фінансові внески за проживання у державному житлі для тих біженців, які вже працюють. Очікується, що плата за проживання в центрах системи IPAS (Міжвідомча служба з надання притулку) може становити від €15 до €238 на тиждень, залежно від доходу людини.

Раніше цього року в Ірландії вже зробили суворішими деякі інші умови, що стосувалися розміщення українців. Виплати тим домогосподарствам, в яких «пільгово» проживали українські біженці, скоротили з 800 до 600 євро на місяць, а повне скасування цієї схеми очікується наприкінці 2026 року. Зараз понад 42 000 українців проживають у 23 000 об'єктах нерухомості, які користуються такою виплатою за житло. Крім того, мешканці «державного» житла можуть залишати країну не більше трьох разів на рік і загалом не більше ніж на 21 день, включно з Різдвом та однією довготривалою поїздкою на 14 днів максимум.

Крім того, за даними The Sunday Times, уряд Ірландії готується розробити програми, які заохочуватимуть українців повертатися додому після скасування загальноєвропейської директиви щодо тимчасового захисту (з березня 2027). Загальний підхід полягає в тому, що для українців, що вирішать повернутися, можуть запровадити «стимули» [пільги, виплати чи інші види заохочення — прим. ред.]. Тоді як легальний статус тих, хто вирішить залишитися, найімовірніше залежатиме від їхнього доходу і працевлаштування. За даними джерел видання, уряд може запровадити візи для українців, які працюють на низькооплачуваних роботах у критично важливих секторах ірландської економіки, тоді як ті, хто має добре оплачувану роботу, зможуть отримати право на довгострокове проживання.

У документі, підготовленому для урядових дискусій щодо цього питання, йдеться про те, що для уникнення хаосу на ринку праці та житла було б найкраще, аби ті, кому Ірландія дозволить залишитися, «були самодостатніми та економічно незалежними». Водночас уряд закликають врахувати економічний внесок тих українців, які компенсують дефіцит робочої сили, але кому може бути важче отримати дозвіл на перебування без статусу тимчасового захисту.

З 2022 року статус тимчасового захисту в Ірландії отримали 120 тис. українців, з них близько 80 тис. досі перебувають у країні.

Чехія

Чехія, де кількість українців наближається до 400 тисяч, є однією з держав, які прийняли найбільше біженців пропорційно до власного населення. Після перемоги на парламентських виборах у жовтні партії ANO колишнього прем'єра Андрея Бабіша, який є давнім критиком допомоги Україні, до влади в країні готується прийти новий коаліційний антиукраїнський уряд.

За даними чеських медіа, ця коаліція планує змінити правила щодо тимчасового захисту для біженців з України ще до його завершення — зокрема скоротити соціальні виплати.

Як очікується, більшість виплат планують залишити лише для вразливих категорій українців, які не можуть самі забезпечити себе — насамперед, літніх людей, інвалідів та матерів з дітьми. Тоді як для працездатних українців, які не працюють, соцдопомогу може бути урізано або скасовано — новий уряд вважає, що вони мають самостійно заробляти на життя, шукати роботу та інтегруватися в місцеву економіку.

Остаточно ці правила будуть конкретизовані новим урядом, точних деталей про них поки немає.

Нідерланди

Як і більшість країн ЄС, Нідерланди подовжили до березня 2027 року право українців на перебування в країні зі статусом тимчасового захисту.

Водночас країна посилила деякі вимоги для українських біженців. Зокрема, як нагадує Visit Ukraine, з 1 жовтня 2025 року українці, що мають дохід і проживають у муніципальних притулках, сплачуватимуть підвищений особистий внесок.

Крім того, подібні державні притулки залишаються пріоритетними для жінок із дітьми та вразливих категорій. Тоді як працевлаштовані чоловіки мають самостійно забезпечувати себе житлом, вввжають в уряді Нідерландів. Також в.о. міністра з питань притулку та міграції Мона Кейзер запропонувала підхід, відповідно до якого українців, які приїхали до Нідерландів через іншу країну-члена ЄС, заохочуватимуть повернутися до цієї країни. Утім, подібні зміни поки не врегульовані законодавчо.

Протягом останніх місяців у Нідерландах б’ють на сполох черезе переповнення можливостей для розміщення біженців з України. На сьогодні країна знайшла можливості розмістити близько 97 тис. осіб за рахунок можливостей муніципального житла, усі ці місця зайняті.

Уряд Нідерландів також планує розробити новий тип посвідки для українців після завершення дії тимчасового захисту навесні 2027 року. Йдеться про право на довгострокове перебування для тих українців, які активно працюють та інтегруються у суспільство. Як очікується, модель буде подібною до інших країн ЄС, де критерієм для отримання можливості для проживання стане внесок в економіку та суспільство. Однак точні правила — серед яких максимальна тривалість посвідки, вимоги до доходу, знання мови тощо — поки не визначені.

Австрія

До кінця 2025 року в Австрії закриють останній центр прийому біженців з України — Quartier Schlossberg у Відні. Притулок, підтримуваний благодійною організацією Volkshilfe, скаржився, що працює «на межі своїх можливостей». За даними міської влади, центр, де можуть розмістити понад 200 людей, вже давно був повністю переповнений.

Влада Австрії також ухвалила рішення щодо посилення вимог щодо отримання соцвиплат після 1 листопада 2025 року. Зокрема такі виплати як Familienbeihilfe (сімейна допомога) та Kinderbetreuungsgeld (допомога по догляду за дитиною) можуть бути надані лише за таких умов:

• офіційне працевлаштування або самозайнятість;
• або обов’язкова реєстрація в Державній службі зайнятості (AMS) як безробітного чи людини, що шукає роботу;
• або оформлення через AMS на курси німецької мови чи професійного навчання;
• звільняються від цього обмеження лише певні категорії біженців, серед яких люди старше 65 років, діти до 18 років, або ті, хто доглядає за дітьми з інвалідністю.

За умови виконання цих вимог відповідні виплати продовжені поки лише до 30 червня 2026 року.

Крім того, з 2026 роки Австрія зробить більш жорсткими вимоги для українців, які відвідують мовні курси, нагадує Visit Ukraine. Зокрема буде запроваджено санкції для тих, хто не завершить курси або не демонструє прогрес. Так, соціальні виплати можуть бути зменшені або скасовані у випадку невідвідування або незавершення курсів. Крім того, держава більше не фінансуватиме «формальні» спроби інтеграції — біженці мають демонструвати реальні результати своїх зусиль.

Швейцарія

Хоча Швейцарія не є членом ЄС, країна вирішила, що не скасовуватиме статус тимчасового захисту для українців раніше березня 2027 року.

Однак з 1 листопада Швейцарія вже змінила правила надання такого статусу для українських біженців (Status S). Країна ухвалила новий підхід до процедури надання тимчасового захисту, відповідно до якої сім західних областей України вважаються безпечними для повернення. Зокрема це Волинська, Рівненська, Львівська, Тернопільська, Закарпатська, Івано-Франківська та Чернівецька області.

Це означає, що Державний секретаріат з питань міграції Швейцарії, який розглядає кожну заяву від українців окремо, може відхилити прохання про захист для нових біженців, якщо чиновники вирішать, що людина походить з умовно «безпечного» регіону України. Водночас ці правила не стосуватимуться українців, які вже отримали статус захисту у Швейцарії. Серед біженців з України, які зараз перебувають у Швейцарії зі статусом захисту, лише трохи більше ніж 10% походять з тих регіонів, які влада країни нині вважає «безпечними», уточнив представник парламенту Домінік Маєр.

Водночас у Швейцарії усвідомлюють, що «стійка стабілізація у середньостроковій перспективі [в Україні] не видається реалістичною», тож щонайменше до весни 2027 року країна продовжить надавати українцям притулок.

Українці, які за новими правилами не зможуть отримати спеціальний статус захисту (Status S), мають два варіанти: або подати заяву на стандарту процедуру отримання притулку для решти біженців (asylum) або переїхати до однієї з країн Євросоюзу.

Посвідка на проживання категорії S дає право жити й працювати у Швейцарії, а також отримувати соціальну допомогу. Отримати таку посвідку можна у разі, якщо біженці проживали в Україні до 24 лютого 2022 року.

Британія

Британія також не входить до складу ЄС, однак країна зберігає кілька програм притулку для українців, серед них:

• Ukraine Sponsorship Scheme (Homes for Ukraine)
• Ukraine Family Scheme
• Ukraine Extension Scheme

Крім того, з лютого 2024 року українці, які мають чинний дозвіл на проживання за однією з таких програм, отримали право подати заявку на отримання UPE (United People’s Environmental Protection — пільговий вид дозволу на проживання), щоб продовжити своє право перебування у Великій Британії ще на 18 місяців.

Утім, у серпні ВВС повідомила, що з початку 2025 року Велика Британія почала масово відмовляти українцям у наданні чи подовження таких статусів для українців. Тоді ВВС уточнювала, що у своїх рекомендаціях Міністерство внутрішніх справ зазначало, що західні регіони України є достатньо безпечними, і на цій підставі відхиляло заяви.